Рішення № 85584949, 26.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2019Справа № 910/8635/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго»

до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 395383,53 грн,

Представники:

від позивача Осипов Д.В. (за дов.)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Сумиобленерго» до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності (далі - ДПЗД) «Укрінтеренерго» про стягнення 4375920,56 грн, з яких: 3980537,03 грн боргу, 303381,68 грн пені, 25673,01 грн 3% річних, 66328,84 грн інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого приєднався шляхом подачі відповідної заяви. Зокрема, відповідач не розрахувався за послуги з розподілу електричної енергії за період з березня 2019 року по травень 2019 року включно.

Суд своєю ухвалою від 09.07.2019 відкрив провадження у справі № 910/8635/19, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 395383,53 грн, з яких: 303381,68 грн пені, 66328,84 грн інфляційних, 25673,01 грн. три відсотки річних.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі з огляду на таке.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» є постачальником «останньої надії», який за обставин, встановлених Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу. В зв`язку з чим відповідач зобов`язаний забезпечити постачання електричної енергії у тому числі і тій категорії споживачів, з якими відмовляються укладати договори інші постачальники електричної енергії (із неплатоспроможними споживачами).

Однак, не дивлячись на це, у постачальника «останньої надії» немає жодних преференцій, а свою діяльність він здійснює на правах звичайного електропостачальника.

Усі кошти, що сплачують споживачі за користування електроенергією, наданою постачальником «останньої надії», надходять на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в повному обсязі.

У зв`язку з невиконанням умов договору, укладеного між ДПЗД «Укрінтеренерго» та ДП «Енергоринок», в частині оплати за куповану електричну енергію з метою виконання своєї функції постачальника «останньої надії», з 12 лютого 2019 року всі кошти, отримані від споживачів постачальника «останньої надії», перераховуються в рахунок погашення заборгованості перед Оптовим постачальником електроенергії. Сума заборгованості складає приблизно 632 млн. грн. Таким чином, з лютого 2019 року ДПЗД «Укрінтеренерго» позбавлено можливості розрахуватись за отримані послуги з розподілу електричної енергії.

Несвоєчасне проведення розрахунків споживачів, розташованих на ліцензованій території діяльності ПАТ «Сумиобленерго», привело до значної заборгованості відповідача перед позивачем.

У зв`язку з покладанням функцій постачальника «останньої надії» на ДПЗД «Укрінтеренерго», підприємство було змушене приєднатись до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (далі - Договір) 19.12.2018 згідно з заявою - приєднання. Договір має дискримінаційний характер та явно обтяжливі умови для ДПЗД «Укрінтеренерго». Так, споживачі, яким постачається електрична енергія постачальником «останньої надії», сплачують за електричну енергію по факту наданих послуг, а підприємство змушене платити за розподіл електричної енергії у формі попередньої оплати, тому для ДПЗД «Укрінтеренерго» склались нерівні умови як учасника ринку електричної енергії.

Відповідно до 2.1.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 ПРРЕЕ, та передбачає здійснення оплати послуг з розподілу (передачі) постачальником плановими авансовими платежами. Отже норма пункту 3 додатку №1 до публічного договору ПАТ «Сумиобленерго» в частині оплати послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100% попередньої оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії за 30 днів до початку розрахункового періоду не відповідає вимогам додатка 4 до ПРРЕЕ.

Позивач не довів належним чином обставин справи, які виклав у позовній вимозі: в акті приймання - передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії зазначений номер №2612/5 та дата 26 грудня 2018 р., але в ДПЗД «Укрінтеренерго» відсутній договір з таким номером та датою. Більше того, ПАТ «Сумиобленерго» не надсилало примірника договору для підписання до ДПЗД «Укрінтеренерго». Тому, для ДПЗД «Укрінтеренерго» не є зрозумілим взаємозв`язок між публічним договором та актом - приймання передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №2612/5 від 26 грудня 2018 р. за березень-травень 2019 року. Також, позивач посилається в позові на договір та додатки до нього, але не зрозуміло, до якого договору вони додаються, адже вони не підписані ні однією з сторін, і неможливо зрозуміти до якого публічного договору ДПЗД «Укрінтеренерго» приєднались в грудні 2018 року. Не є зрозумілим який договір був викладений на сайті ПАТ «Сумиобленерго» на момент приєднання 19.12.2018.

Також відповідач зазначив, що частиною 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, звернення стягнення на які заборонено законом.

ДПЗД «Укрінтеренерго» на засіданнях Ради Оптового ринку електроенергії (далі - Рада ОРЕ), НКРЕКП порушує питання оплати послуг з розподілу електричної енергії шляхом пропорційного відрахування коштів що надійшли на рахунок зі спеціальним режимом використання на користь відповідного оператора системи розподілу.

Позивач у відповіді на відзив зазначив таке.

З моменту приєднання державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Договору публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» сторони набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

За твердженням позивача, наявність поточного рахунку із спеціальним режимом використання щодо якого встановлений певний алгоритм і порядок його використання є нічим іншим як необхідними умовами діяльності державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ринку електричної енергії.

Договір між позивачем і відповідачем є укладеним. Цей факт не оспорюється і визнається як позивачем у своїй позовній заяві так і відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву. Умови Договору відповідають умовам типового договору, який є додатком № 4 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила). Пункт 3.4 типового договору передбачає, що оплата послуг з розподілу (передачі) здійснюється постачальником плановими авансовими платежами. Пункт 3.4 Договору позивача передбачає, що оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі 100 % попередньої оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії за 30 днів до початку розрахункового періоду, після надання повідомлення про замовлений обсяг купівлі електричної енергії на відповідний розрахунковий період. Авансовий платіж є нічим іншим як попередня оплата до початку розрахункового періоду.

Умови Договору про порядок оплати за надані послуги відповідають чинному законодавству рівно як і сам Договір в цілому. На момент розгляду ціє справи відповідач не оспорює в судовому порядку жодних умов Договору і Договір в цілому, а тому посилання відповідача на невідповідність умов Договору Правилам є безпідставними.

Договір є публічним договором приєднання, а тому порядок його укладення визначається статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами.

Згідно з пунктом 2.1.15 Правил датою початку дії Договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.

Тобто, сам по собі Договір не потрібно підписувати, він починає діяти на наступний день після отримання оператором системи, яким є позивач, заяви-приєднання від електропостачальника.

Номер Договору (№ 2612/5) в електронному вигляді присвоєно позивачем, оскільки на території Сумської області діє 129 електропостачальників, що підтверджується реєстром суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу, який опубліковано на офіційному сайті позивача https://www.soe.com.ua/images/docs/sposhivacham/nomiatuvni_dokumentu/reg_suppl_new_model .pdf

Та обставина, що у відповідача не має екземпляра Договору не може бути взята до уваги, так як Договір є публічним, а приєднання до його умов здійснюється на підставі поданої заяви-приєднання.

Звернень щодо отримання Договору в паперовій формі від відповідача до позивача не надходило.

Безпідставним є посилання відповідача на норми Закону України «Про виконавче провадження», оскільки спір у справі не пов`язаний з застосуванням цього закону.

Відповідач зазначає, що на засідання Ради Оптового ринку електроенергії НКРЕКП порушує питання оплати послуг з розподілу електричної енергії, але жодних доказів до відзиву з даного питання не надав.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперчення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» є оператором системи розподілу електричної енергії, яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1445 від 16.11.2018, і проводить свою господарську діяльність з надання послуг з розподілу електричної енергії на території Сумської області.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке діє на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1344 від 06.11.2018, проводить свою господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2021 року. Територія здійснення діяльності ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальника «останньої надії» - територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно з пунктом 66 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Пунктами 2.1.14 та 2.1.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 передбачено, що оператор системи не має права відмовити електропостачальнику, який звертається щодо укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення діяльності відповідного оператора системи. Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.

19.12.2018 державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (електропостачальник), надавши публічному акціонерному товариству «Сумиобленерго» (оператору системи) заяву-приєднання, приєдналося до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору оператор системи забезпечує недискримінаційний доступ до мереж оператора системи з метою реалізації постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання.

Згідно з пунктом 3.4 Договору оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі 100 % попередньої оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії за 30 днів до початку розрахункового періоду, після надання повідомлення про замовлений обсяг купівлі електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Сума попередньої оплати розраховується на основі наданого постачальником, в строк визначений умовами договору, повідомлення про замовлений обсяг розподілу електричної енергії, що буде розподілений оператором системи споживачам постачальника в розрахунковому місяці.

Постачальник здійснює остаточний розрахунок за надані послуги з розподілу електричної енергії з оператором системи за попередній розрахунковий період протягом п`яти банківських днів після отримання акту про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 3.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Абзацами 1 і 3 пункту 3.5 договору передбачено, що за підсумками надання послуг з розподілу електричної енергії в розрахунковому періоді оператор системи складає та надає протягом 5 робочих днів на погодження постачальнику акт про надання послуг з розподілу електричної енергії. Протягом 2 робочих днів з дня отримання акту про надання послуг з розподілу електричної енергії постачальник повертає підписаний примірник даного акту оператору системи. Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником на поточний рахунок оператора системи.

Факт належного виконання умов договору позивачем у березні 2019 року, квітні 2019 року, травні 2019 року підтверджується підписаними сторонами актами виконання робіт про надання послуг з розподілу електричної енергії від 31.03.2019, 30.04.2019, 31.05.2019 відповідно.

Відповідач не своєчасно сплатив за надані послуги.

Ці обставини сторонами не оспорюються та визнаються, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.6. Договору у випадку порушення термінів остаточного розрахунку за надані послуги з розподілу електричної енергії оператор системи має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення), 3% річних та інфляційні нарахування за кожен день прострочення. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування нараховуються до повного виконання постачальником своїх зобов`язань.

Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 303381,68 грн. пені, 66328,84 грн. інфляційних втрат, 25673,01 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судовий збір з вимог про стягнення 395383,53 грн. Суд повертає позивачу з Державного бюджету України 59705,06 грн. судового збору на підставі частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Стягнути з державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код 19480600) на користь публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, 7, м. Суми, 40035, код 23293513) 303381,68 грн. пені, 66328,84 грн. інфляційних втрат, 25673,01 грн. 3% річних, 5933,75 грн. судового збору.

Повернути публічному акціонерному товариству «Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, 7, м. Суми, 40035, код 23293513) з Державного бюджету України 59705,06 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 0003161868 від 01.07.2019, яке знаходиться в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 910/8635/19.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 12.11.2019.

Суддя С. А. Ковтун