Ухвала суду № 85584913, 12.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.11.2019Справа № 910/4907/13Господарський суд міста Києва у складі: головуючий суддя Картавцева Ю.В., суддя Князьков В.В. та суддя Сташків Р.Б., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича у справі № 910/4907/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко - Україна"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство "Омега Банк"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна іпотечна установа

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна організація (Установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 15 182 816,67 доларів США, що еквівалентно 199 109 158,29 грн.,

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі № 910/4907/13, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 12040530 дол. США 00 центів, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2107588 дол. США 62 центи, пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 897182 дол. США 43 центи та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 137515 дол. США 62 центи; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34410 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34410 грн. 00 коп.

14.05.2019 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

28.10.2019 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" надійшла скарга на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича у справі № 910/4907/13, відповідно до якої скаржник просить суд: визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 26.07.2019, ВП № 59654419, та від 26.07.2019, ВП № 59648630 в частині накладення арешту на кошти ТОВ «НІКО ІНВЕСТ» на рахунку НОМЕР_3, відкритому у філії AT «Укрексімбанк» у м.Києві, який призначений для оплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, орендної плати за землю, податків та інших платежів до бюджету (включаючи комунальні платежі).

У вказаній скарзі скаржник просив також поновити строк на подання скарги з таких підстав.

Як зазначав скаржник, 06 вересня 2019 року на його адресу надійшов від філії AT «Укрексімбанк» у м.Києві лист від 28.08.19 за вих. №0400710/20603-19, у якому банк повідомив, що відповідно до постанов про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 26.07.2019, ВП № 59654419, та від 26.07.2019, ВП № 59648630, накладено арешт на кошти ТОВ «НІКО ІНВЕСТ», що містяться на рахунках НОМЕР_3, відкритих у філії AT «Укрексімбанк» у м.Києві.

Скаржник вказував, що зазначені у листі банку постанови про арешт коштів боржника йому не надходили, дані постанови боржником були виявлені на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України після отримання листа банку.

20.09.2019 ТОВ «НІКО ІНВЕСТ» звернулось із позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 26.07.2019, ВП № 59654419, та від 26.07.2019, ВП № 59648630 в частині накладення арешту на кошти ТОВ «НІКО ІНВЕСТ» на рахунку НОМЕР_3, відкритих у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №640/18064/19, на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

11.10.2019 боржник подав апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 - без змін.

За наведених обставин, скаржник вказує, що звертаючись до адміністративного суду з позовом боржник керувався правом особи на доступ до правосуддя та п. 4.2. рішення Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14.12.2011, а тому ним було пропущено строк для звернення до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця з поважних причин, аз огляду на що скаржник просить суд поновити строк для звернення зі скаргою.

За змістом ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст. 340 Господарського процесуального кодексу України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на пояснення скаржника, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання скарги та встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне поновити скаржнику строк на подання скарги, пропущений з поважних причин.

Також скаржник просив суд витребувати копії постанови про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 26.07.2019, ВП № 59654419, і постанови про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 26.07.2019, ВП № 59648630.

За змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду скарги, суд вважає за необхідне витребувати копії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. про арешт коштів боржника від 26.07.2019, ВП № 59654419, та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. про арешт коштів боржника від 26.07.2019, ВП № 59648630, а тому клопотання скаржника підлягає задоволенню.

За змістом ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 суд ухвалив, зокрема, Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" строк для подання скарги на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича у справі № 910/4907/13; прийняти до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича у справі № 910/4907/13; розгляд скарги призначити на 12.11.2019; витребувати у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича належним чином засвідчені копії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. про арешт коштів боржника від 26.07.2019, ВП № 59654419, та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. про арешт коштів боржника від 26.07.2019, ВП № 59648630.

12.11.2019 до відділу діловодства суду від приватного виконавця надійшли пояснення, відповідно до яких виконавець заперечує проти скарги.

У судове засідання 12.11.2019 прибули представники стягувача, боржника (скаржника) та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар Микола Миколайович. Представник стягувача подав пояснення щодо скарги та клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив суд витребувати у Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звіти за формою 1-ДФ та інші документи щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест», а саме про кількість працівників, які перебувають у штаті товариства з зазначенням щомісячного фонду оплати праці за період з 2019 рік; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» завірену копію договору на банківське обслуговування (банківського рахунка) між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Ніко Інвест», на підставі якого останньому відкрито рахунок НОМЕР_3 та виписку «Рух коштів по рахунку НОМЕР_1 » за 2019 рік; завірені копії інших чинних договорів на банківське обслуговування (банківського рахунка), на підставі яких ТОВ «Ніко Інвест» має відкриті поточні рахунки у банківських установах, а також виписки «Рух коштів» щодо таких рахунків.

За змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Розглянувши клопотання стягувача про витребування доказів, суд зазначає, що перелік доказів, які стягувач просить витребувати, знаходиться поза межами доказування при розгляді даної скарги, зважаючи на підстави заявленої скарги, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів, з огляду на що в його задоволенні судом відмовлено.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на такі обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі № 910/4907/13, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 12040530 дол. США 00 центів, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2107588 дол. США 62 центи, пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 897182 дол. США 43 центи та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 137515 дол. США 62 центи; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34410 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34410 грн. 00 коп.

14.05.2019 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

Судом встановлено, що 25.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59648630 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №910/4907/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судового збору у розмірі 34410 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що 26.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59654419 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №910/4907/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитом у розмірі 12040530 дол. США 00 центів, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2107588 дол. США 62 центи, пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 897182 дол. США 43 центи та пені за прострочення сплати процентів у розмірі 137515 дол. США 62 центи.

Судом встановлено, що 26.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. в межах виконавчого провадження №59648630 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти на двох рахунках ТОВ «Ніко Інвест», в тому числі, на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк» в межах 37851,00 грн., та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Судом встановлено, що 26.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. в межах виконавчого провадження №59654419 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти на двох рахунках ТОВ «Ніко Інвест», в тому числі, на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк» в межах 16701098,34 дол. США., та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Судом встановлено, що відповідно листа №0400710/20603-19 від 28.08.2019, Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві повідомила боржника про те, що відповідно до постанов про арешт коштів боржника ВП №59654419 та №59648630 накладено арешт на кошти ТОВ «Ніко Інвест» у межах суми боргу 16701098,34 дол. США. та 37851,00 грн.

Як зазначає скаржник (боржник), з рахунку № НОМЕР_3, відкритому у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, здійснюється виплата заробітної плати працівникам, перерахування обов`язкових платежів (єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, орендної плати за землю, податків та інших платежів до бюджету тощо) на рахунки органів Державного казначейства України та комунальних платежів на рахунки постачальників комунальних послуг, тоді-як накладення арешту на грошові кошти на цьому рахунку унеможливлює здійснення таких виплат, чим порушуються конституційні гарантії людей на отримання заробітної плати та норми податкового законодавства.

За наведених обставин, скаржник просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 26.07.2019, ВП № 59654419, та від 26.07.2019, ВП № 59648630 в частині накладення арешту на кошти ТОВ «НІКО ІНВЕСТ» на рахунку НОМЕР_3, відкритому у філії AT «Укрексімбанк» у м. Києві, який призначений для оплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, орендної плати за землю, податків та інших платежів до бюджету (включаючи комунальні платежі).

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статтях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві, на оплату праці.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до пункту 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.06.2012 № 758 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2012 року за № 1206/21518, рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів (позик), у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 27.06.2019 у справі № 916/73/19 та від 10.10.2019 у справі №916/1572/19 дійшов висновку, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Так, відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

При цьому, згідно з приписами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Наведені норми Закону дають підстави для висновку, що виокремлення рахунків, на грошові кошти на яких заборонено накладати арешт, здійснюється виконавцем за наслідками взаємодії з банком, іншою фінансовою установою тощо, які, отримавши відповідну постанову виконавця про накладення арешту на грошові кошти на рахунку, зобов`язані проаналізувати цільове призначення такого рахунку та, у разі виявлення, що рахунок має спеціальний режим використання чи є спеціальним, - повідомити виконавця про це, повернувши постанову виконавця без виконання.

Як встановлено судом, постановами виконавця накладено арешт на кошти, що містяться зокрема на рахунку № НОМЕР_1 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Як зазначає скаржник та вбачається з листа Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві №0400710/20603-19 від 28.08.2019, банком прийнято до виконання та виконано постанови про арешт коштів боржника ВП №59654419 та №59648630, якими накладено арешт на кошти ТОВ «Ніко Інвест» у межах суми боргу 16701098,34 дол. США. та 37851,00 грн. на рахунок, відкритий в АТ «Укрексімбанк».

Крім того, суду не надано доказів надходження до виконавця від банку документів, які би підтверджували, що на кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , заборонено звертати стягнення згідно із Законом України «Про виконавче провадження», як це передбачено ст. 59 вказаного Закону.

Так, суд зазначає, що скаржником не доведено тієї обставини, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ «УКРЕКСІМБАНК» є: рахунком у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або рахунком із спеціальним режимом використання; та /або спеціальним рахунком; та/або іншим рахунком, звернення стягнення на кошти, що на ньому знаходяться, заборонено законом.

При цьому, до скарги скаржником долучені платіжні доручення про сплату з рахунку НОМЕР_4 грошових коштів з призначеннями платежу: «поповнення карткового рахунку…з/п…», «ПДФО із заробітної плати…», «військовий збір…», «ПДВ за ТОВ «Ніко Інвест»…» тощо.

Разом з тим, вказані платіжні доручення не містять підпису відповідального виконавця та відбитку штампа банку на підтвердження факту виконання вказаних платіжних документів.

Так, відповідно до п. 2.14, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника. На вимогу клієнта банк надає довідку про виконання (часткове виконання) платіжної вимоги, що підписується уповноваженою/ими особою/ами, або примірник підписаної нею/ними платіжної вимоги, на підставі якої здійснено оплату. Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Окрім того, суд зазначає, що скаржником не доведено, що виплата заробітної плати, сплата обов`язкових платежів здійснюється ним лише з рахунку № НОМЕР_1 , тобто що вказаний рахунок є єдиним, який передбачений виключно для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

Більше того, у прохальній частині скарги скаржник просить визнати протиправними та скасувати постанови від 26.07.2019, ВП № 59654419, та від 26.07.2019, ВП № 59648630 в частині накладення арешту на кошти на рахунку № НОМЕР_3, тоді-як вказаними постановами накладено арешт на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1, тобто рахунок, який зазначений скаржником у прохальній частині скарги та в частині якого скаржник заявляє вимоги скарги, є відмінним від того рахунку, на кошти якого накладено арешт приватним виконавцем.

За змістом ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене в сукупності, зважаючи що доводи скаржника, наведені у скарзі, є необґрунтованими, не підтвердженими поданими доказами, вимоги, заявлені у скарзі, не підлягають задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича у справі № 910/4907/13 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.В. Картавцева

Суддя В.В. Князьков

Суддя Р.Б. Сташків