Постанова № 85583220, 12.11.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/1-250/11

Провадження № 1-кп/635/13/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді О.М. Пілюгіної

секретар судового засідання Зуєнко В.В.

прокурор Григорова Г.П.

підсудний ОСОБА_1

захисник адвокат Козуб О.І.

потерпіла ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, який має неповну вищу освіту, не працевлаштований, одружений, має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , 19 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він будучи раніше засудженим 14 листопада 2006 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст.190 КК України, засуджений до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з застосуванням ст.75 КК України строком на 2 роки, постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2007 року звільнений від відбування покарання на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію», належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так 16 липня 2008 року ОСОБА_1 разом і за попередньою змовою з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану, шахрайським шляхом заволоділи грошима ОСОБА_2 за наступних обставин.

Так в липні 2008 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом, вступив в злочинну змову з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, разом з якою розробив злочинний план заволодіння грошовими коштами під виглядом продажу автомобіля «Тойота Авенсис» д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрованого на ім`я ОСОБА_5 .

Відповідно до злочинного плану, ОСОБА_1 та іншій особі, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, необхідно було знайти особу, бажаючу придбати автомобіль. Після отримання його згоди на придбання автомобіля, переконати ОСОБА_5 оформити та передати в їх розпорядження довіреність на право управління та розпорядження автомобілем «Тойота Авенсис» державний номерний знак НОМЕР_1 на ім`я покупця, виготовити та передати, як справжні покупцю автомобіля довідку про погашення заборгованості за кредитом за автомобіль та розписку про отримання ОСОБА_5 грошових коштів за автомобіль.

Діючи відповідно до раніше розробленого з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, злочинного плану, ОСОБА_1 в липні 2008 року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, маючи умисел на скоєння шахрайства, під виглядом продажу автомобіля «Тойота Авенсис» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився в їх тимчасовому користуванні, зареєстрованому на ОСОБА_5 , звернувся до свого знайомого ОСОБА_6 з проханням надати допомогу в продажі вказаного автомобіля.

При цьому ОСОБА_1 переконав ОСОБА_6 в тому, що кредит за автомобіль погашено в повному обсязі і не поставив його до відома про свої злочинні наміри скоїти шахрайство.

ОСОБА_6 , здійснюючи посередницьку діяльність з продажу автомобіля, запропонував придбати вказаний автомобіль ОСОБА_2 , яку в свою чергу запевнив в тому, що кредит за автомобіль погашено, довіреність та розписка про отримання грошей від імені власника автомобіля ОСОБА_5 , а також довідка про погашення заборгованості за кредитом із банку будуть надані в момент угоди.

14 липня 2008 року, ОСОБА_1 , разом з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, отримавши згоду ОСОБА_2 на придбання автомобіля, достовірно знаючи про те, що кредит за автомобіль «Тойота Авенсис» державний номерний знак НОМЕР_1 не погашено, і ОСОБА_5 не має матеріальної можливості виконати зобов`язання перед банком, знаходячись біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 Московський, 96, переконали ОСОБА_5 видати та передати їм довіреність на право керування та розпорядження автомобілем «Тойота Авенсис» державний номерний знак НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_1 разом з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, діючи шляхом обману, і заздалегідь не маючи намірів виконати взяті на себе зобов`язання, пообіцяли допомогу ОСОБА_5 в отриманні кредиту для придбання дорожчого автомобіля.

Далі, в період часу з 14 липня 2008 року по 16 липня 2008 року, ОСОБА_1 , діючи відповідно до розробленого злочинного плану, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, придбав завідомо підроблену довідку без номеру та дати видачі про погашення заборгованості за кредитом АКІБ «УкрСиббанк» і власноруч виготовив завідомо підроблену розписку від 14.07.2008 р. про отримання ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 26700 доларів США за автомобіль «Тойота Авенсис».

16 липня 2008 року ОСОБА_1 , діючи відповідно до злочинного плану, розробленого з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на заволодіння шахрайським шляхом грошима під виглядом продажу автомобіля, знаходячись на вулиці Дніпропетровській в місті АДРЕСА_3 Харківського АДРЕСА_4 Харківської області, передав ОСОБА_2 автомобіль «Тойота Авенсис» державний номерний знак НОМЕР_1 , довіреність на право розпорядження вказаним автомобілем, завідомо підроблену довідку без номеру та дати видачі про погашення заборгованості за кредитом АКІБ «УкрСиббанк» та завідомо підроблену розписку від 14.07.2008 р. про отримання ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 26700 доларів США за автомобіль «Тойота Авенсис» державний номерний знак НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , діючи відповідно до злочинного плану, розробленого з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, заволодів шахрайським шляхом грошима від продажу автомобіля «Тойота Авенсис» держаний номерний знак НОМЕР_1 в сумі 26700 доларів США, передав частину грошей іншій особі, матеріали кримінальної справи у відношенні якого виділені в окреме провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 , разом з іншою особою, матеріали кримінальної справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, заволоділи грошима у розмірі 26700 доларів США, що на момент вчинення злочину, відповідно до курсу Національного банку України еквівалентно 129284 гривень 07 коп., належними ОСОБА_2 , чим спричинив потерпілій збиток у крупному розмірі.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, вчинене у крупних розмірах.

Крім цього відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_1 обвинувачується в тому що він в період часу з 14 липня 2008 року по 16 липня 2008 року, більш точна дата та час не встановлені, придбав при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, завідомо підроблену довідку без номеру та дати видачі про погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_5 перед АКІБ «УкрСиббанк» з метою надання її покупцю автомобіля «Тойота Авенсис» державний номерний знак НОМЕР_1 .

Далі, 16 липня 2008 року, в денний час ОСОБА_1 , знаходячись на вулиці Дніпропетровській в місті Мерефа Харківського району Харківської області, маючи намір використати придбану ним довідку в якості документа, який видається підприємством, маючими право видавати такі документи, надав ОСОБА_2 , в числі інших документів завідомо підроблену довідку без номеру та дати видачі про погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_5 перед АКІБ «УкрСиббанк», що містила завідомо неправдиві відомості, відповідно до якої автомобіль «Тойота Авенсис» 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 , знятий з реєстру обмежень 09.07.2008 року і під арештом не значиться, всі зобов`язання ОСОБА_5 за кредитним договором виконані в повному обсязі, АКІБ «УкрСиббанк» претензій до позичальника не має, що не відповідає дійсності.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 подав клопотання про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з тим, що з дня вчинення злочину 16 липня 2008 року сплив встановлений законом строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, що є підставою для закриття кримінальної справи. Вказав, що свою вину він не визнає, але проти закриття кримінальної справи за вказаних обставин не заперечує.

Захисник адвокат Козуб О.І. в судовому засіданні підтримав клопотання свого підзахисного, просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України, оскільки на день розгляду справи сплив встановлений законом десятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 190 КК України, і трирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК України.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні погодилась с прокурором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7-1 КПК України (в редакції 1960 року) провадження по кримінальній справі може бути закрито судом у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1, ст. 248 КПК України (в редакції 1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, десять років – у разі вчинення тяжкого злочину, при цьому перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду.

Як вбачається з обвинувального висновку, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, що мали місце в період з 14 липня 2008 року по 16 липня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, є злочином тяжким оскільки санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років; злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України в редакції станом на час його вчинення є злочином невеликої тяжкості оскільки санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Відомості про оголошення підсудного в розшук, вчинення ним нового злочину в період з 14 липня 2008 року по день розгляду даної справи суду не надані.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості та тяжкого злочину і з дня події їх вчинення в період з 14 липня 2008 року по 16 липня 2008 року сплинуло десять років, суд на підставі п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, при цьому суд враховує, що підсудний не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 суд залишає без розгляду, що відповідно до положень ст. 28 КПК України в редакції 1960 року, не позбавляє потерпілу права пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи з підстав, зазначених у ст. 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.

Долю речових доказів по справі суд не вирішує, оскільки є не розглянутою кримінальна справа у відношенні іншої особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.

Керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 248 КПК України в редакції 1960 року, ст. 12, п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України – закрити.

Цивільний позов ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

На постанову суду може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя О.М. Пілюгіна