Рішення № 85577429, 12.11.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69106 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2408/19

Провадження №: 2/332/1304/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Сінєльніка Р.В., за участю секретаря судового засідання – Ковтуна В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, обґрунтовуючи вимоги тим, що Концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.08.2015 р. по 01.02.2019 р. надав відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі належним чином обов`язок по оплаті поточних рахунків не виконували, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 42359,44 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів, а також понесені ними судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

15.10.2019 р. до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» в якому заперечуючи проти позовних вимог відповідач ОСОБА_2 вказує на те, що квартира АДРЕСА_3 була визнана аварійною та такою, що потребує капітального ремонту. З 20.09.2014 року були розпочаті роботи з демонтажу всіх комунікацій у квартирі – каналізаційних, водовідведення та теплових мереж, внаслідок чого квартира стала непридатною для проживання і, на час проведення капітального ремонту, відповідачі вимушені були переїхати до іншого житла. Таким чином з 20.02.2014 р., в квартирі АДРЕСА_3 були повністю демонтовані всі комунікаційні мережі, в тому числі, теплові носії, що в свою чергу унеможливлювало отримання послуг, які надавались позивачем, а тому відсутня заборгованість по не отриманим послугам.

11.11.2019 року Концерн «Міські теплові мережі» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки позивачу стало відомо, що відповідачі з 20.09.2014 року не користуються послугою Концерну «Міські теплові мережі» з гарячого водопостачання, таким чином, за період з 01.08.2015 р. по 01.02.2019 року загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення, наданих Концерном «Міські теплові мережі» відповідачам складає 10659,12 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку, позовні вимоги, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, підтримав (а.с.43).

Відповідачі в судове засідання не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суду не відомі, відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.47).

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, оцінивши та проаналізувавши всі надані докази, суд вважає, що позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.

Обов`язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому Кодексі України (ст. 64, 67, 68). Відсутність між сторонами договору на надання послуг з централізованого опалення не є підставою для звільненні від сплати за надані послуги.

В позовній заяві Концерн «Міські теплові мережі» вказує, що система опалення помешкання Відповідачів є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від`єднання якої є неможливим. Відключення опалення в окремій квартирі значною мірою порушить Державні будівельні норми України, а саме вплине на якість наданих послуг до інших житлових приміщень. Факт надання зазначеної послуги в даному випадку є безспірним та безперечним, тому за період з 01.08.2015 р. по 01.02.2019 р. відповідачі за адресою: АДРЕСА_1 отримували послуги з централізованого опалення на загальну суму 10659,12 грн.

Одним із основних завдань державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання статтею 15 Закону України «Про теплопостачання» визначається захист прав споживачів. Статтею 19 цього ж Закону, яка визначає основні принципи господарювання у сфері теплопостачання, передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до копії довідки № О-277 від 21.01.2019 р. виданої Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва», встановлено що у квартирі АДРЕСА_3 з 20.09.2014 року проводиться капітальний ремонт інженерних мереж ХВП, ГВП та каналізації. Мешканці вищевказаної квартири з початку виконання робіт звільнили помешкання та до теперішнього часу не проживають (а.с.37). Тобто з моменту початку демонтажних робіт відповідачі не були споживачами послуг позивача.

За таких обставин, суд вважає, що дії позивача щодо нарахування зазначеної заборгованості та заявлений позов про її примусове стягнення із відповідачів є необґрунтованим і безпідставним, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України відсутні правові підстави для стягнення судових витрат з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення за період з 01.08.2015 року по 01.02 2019 року в сумі 10659,12 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В.Сінєльнік