Рішення № 85577178, 07.11.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/2711/19

Провадження № 2/311/921/2019

07.11.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 листопада 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В :

25 липня 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що у 2009 році вона познайомилася з ОСОБА_2 . Через деякий час вони стали разом постійно мешкати однією сім`єю в м.Запоріжжя без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син – ОСОБА_3 . Після 8 років спільного життя, в грудня 2017 року їх спільне мешкання з відповідачем ОСОБА_2 припинилось. Як їй відомо, після розірвання спільних відносин відповідач ОСОБА_2 повернувся на місце своєї реєстрації в с.Михайлівка Коростенського району Житомирської області, де і мешкає на даний час. А вона, позивачка ОСОБА_1 , повернула разом із сином мешкати в м.Василівка.

Відповідач ОСОБА_2 інколи спілкується в телефонному режимі з сином. Відповідач фактично не приймає участі у вихованні сина. Раніше інколи частково матеріально його підтримував, проте ці кошти сплачувались не постійно та їх не вистачає на утримання дитини. Розмір матеріальної допомоги відповідача ОСОБА_2 не зафіксований та має рідкий періодичний характер, на неодноразові її звернення щодо виділення грошових коштів на утримання дитини на постійній основі та у визначеному розмірі, відповідач не реагує. Останній часом ніяких грошових коштів відповідачем ОСОБА_2 не надаються. За станом здоров`я відповідач здатний сплачувати аліменти на утримання сина. Інших неповнолітніх дітей, непрацездатної дружини або батьків, які утримуються відповідачем ОСОБА_2 та впливають на його платоспроможність, немає. Тому позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ) на її користь ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 вересня 2019 року відкрито провадження, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування) відповідача, що підтверджується поштовими конвертами, що повернулися на адресу суду з відміткою «інші причини» (а.с.24,28), крім того, належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 (а.с.19-23,27), відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України. Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відзиву на позов, заперечень проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог суду не представлено.

Тому, відповідно до положень ст.281 ЦПК України, зі згоди позивачки ОСОБА_1 , суд постановив про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що від спільних подружніх стосунків сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у свідоцтві про народження якого батьком записаний - ОСОБА_2 , відповідач у справі (а.с.8), що відповідачем не оспорено.

Відповідно до Довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (квартирі) за №3390 від 20.06.2019 року, виданої виконавчим комітетом Василівської міської ради Запорізької області, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , брат – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сестра - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.5).

Як вбачається з трудової книжки, оформленої на ім.’я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24.05.2019 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням з посади старшого касира Хортицького відділення АТ «Райффайзен Банк аваль», про що свідчить копія трудової книжки, що міститься в матеріалах справи (а.с.9).

На теперішній час між сторонами домовленості щодо утримання дитини не досягнуто, тому позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно положень ст.181 СК України способами виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі

Згідно ч.4 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу батька (матері) та/чи в твердій грошовій сумі.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", пункт 15 передбачає, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст..ст.198,199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками домовленості про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно вимог ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно вимог статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та враховуючи матеріальне та сімейне становище відповідача, який є фізично здоровою та працездатною особою, на теперішній час не працевлаштований, крім того, інших утриманців, окрім малолітнього сина ОСОБА_7 у відповідача немає, хронічними хворобами останній не страждає, на обліку у вузьких спеціалістів медичних закладів не знаходиться, інвалідом не являється, на користь інших осіб аліменти не сплачує, оскільки жодних належних документів на спростування вищевикладених обставин суду не надано та відповідачем в суді не доведено, тому суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у визначеній позивачкою ОСОБА_1 частці (1/4 частина) від доходів (заробітку) відповідача щомісячно, до досягнення малолітнім сином ОСОБА_8 повноліття. Та враховуючи ті обставини, що на теперішній час будь-якої домовленості щодо порядку утримання неповнолітньої дитини сторони не дійшли, угоди про матеріальне забезпечення дитини між сторонами не досягнуто, внаслідок чого позивачка опинилася у скрутному матеріальному становищі та самостійно матеріально утримувати малолітню дитину та забезпечувати їй належний матеріальний рівень для гідного розвитку та існування, позивачка самостійно не в змозі, тому суд вважає за необхідне заявлений ОСОБА_1 позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 25 липня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до положень 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, а саме: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави судовий збір за пред`явлення до суду позову майнового характеру, розмір якого з 01.01.2019 року становить 768,40 грн., оскільки позивачка ОСОБА_1 по даній категорії справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,259,263-265,280-282,274,430 ЦПК України, ст.180-183,191 Сімейного кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженця м.Рівне, громадянина України, не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (уродженки м.Василівка Запорізької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25 липня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженця м.Рівне, громадянина України, не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО - 899998, Рахунок отримувача – UА798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106, Призначення платежу: судовий збір на користь держави) в розмірі – 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено – 12 листопада 2019 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО