Вирок № 85577002, 12.11.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13902/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.

секретаря судового засідання Міца О.-Д.В.,

за участю прокурора Химинець О.О.,

представника потерпілого Вачиля А.Й.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке 15.10.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030003246 по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погоріла, Теплицького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючому, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2018 року, в період часу від 09 год. 20 хв. по 10 год. 20 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні магазину «Велмарт», що розташований за адресою м. Ужгород, вул. Перемоги, 168, таємно викрав з полиць філе лосося (сьомга) охолоджене, вагою 1,462 кг., вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11/923 від 09.11.2018 року становить 702,74 грн., масло солодовершкове «Organic Milk» (200 г), вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11/923 від 09.11.2018 року становить 73,77 грн., сир напівтвердий «КОМО Тенеро» 50% (0,120 кг), вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11/923 від 09.11.2018 року становить 25.52 грн., бочок ароматний (1,236 кг.), вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11/923 від 09.11.2018 року становить 202,62 грн., однак не виконав усі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі покинути вищезазначений магазин був зупинений працівниками магазину.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до угоди про примирення від 12.11.2019 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником ТОВ «Фудком» Вачиля Анатолієм Йосиповичем, по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018070030003246 від 15.10.2018 року, сторони прийшли до згоди про те, що обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення та сторони дійшли до згоди на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесят/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на момент призначення покарання становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечив проти затвердження судом угоди про примирення від 12.11.2019 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Вачиля А.Й.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про примирення він повністю розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди про примирення обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю.

Представник потерпілого Вачиля А . Й . підтвердив суду, що угода про примирення від 12.11.2019 року укладена добровільно та просив її затвердити.

Дослідивши угоду про примирення від 12.11.2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником ТОВ «Фудком» Вачиля А.Й. по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018070030003246 від 15.10.2018 року, суд переконався, що укладена угода є добровільним волевиявленням сторін, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянки дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З`ясувавши в обвинуваченого та потерпілого, чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про примирення від 12.11.2019 року відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Судом на виконання вимог ст. 474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено. В підготовчому судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про примирення від 12.11.2019 року не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена і його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За наведених обставин, угоду слід затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370-376, 468-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Угоду про примирення від 12 листопада 2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фудком» Вачиля Анатолієм Йосиповичем, по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018070030003246 від 15.10.2018 року - затвердити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 1716,00 (одну тисячу сімсот шістнадцять) гривень.

Речові докази по справі: 1) філе лосося (сьомга) охолоджене, вагою 1,462 кг.; 2) масло солодовершкове «Organic Milk» 200 г.; 3) сир напівтвердий «КОМО Тенеро» 50%, вагою 0,120 кг.; 4) бочок ароматний, вагою 1,236 кг. - повернути власнику.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин не допускається.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Т.Р. Деметрадзе