Ухвала суду № 85576204, 11.11.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/654/16-ц

Провадження № 6/265/191/19

У Х В А Л А

11 листопада 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л.В.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі подання державного виконавця Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя Поправка В.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя Поправка В.А. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, посилаючись на те, що на виконанні в Лівобережному ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження 59317925 з виконання виконавчого напису № 265/654/16-ц виданого 27.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості витрати на професійне навчання в розмірі 1803,20 гривень, а також витрати на судовий збір в розмірі 1378,00 гривень, а загалом - 3181, 20 гривень.

Відповідно до ст.ст.3, 4, 24, 25, 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавцем 10.06.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження.

Виконавцем на адресу боржника направлена постанова про відкриття виконавчого провадження , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак була повернута у зв`язку з тим, що боржник за вказаною адресою не проживає.

27.09.2016 року, керуючись ст.56 Закону на все рухоме, нерухоме майно боржника накладено арешт для забезпечення виконання рішення суду.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що за боржником зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_1 , рахунків не має, доходи не одержує, транспортних засобів за боржником не зареєстровано, кошти по рішенню суду не сплачує.

Як зазначає державний виконавець, рішення суду до теперішнього часу боржником не виконано, він ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, що свідчить про необхідність вжиття відносно нього заходів примусового виконання.

Державний виконавець Поправка В.А. до судового засідання не з`явився, надав заяву, в якій провести розгляд справи без представника ВДВС міста Маріуполя.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні Лівобережного ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження 59317925 з примусового виконанню виконавчого напису № 265/654/16-ц виданого 27.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості витрати на професійне навчання в розмірі 1803,20 гривень, а також витрати на судовий збір в розмірі 1378,00 гривень, а загалом - 3181, 20 гривень.

10.06.2019 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59317925 по примусовому виконанню зазначеного виконавчого документа. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за боржником зареєстрована 1/1 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповідей ПФУ та ДФСУ боржник ОСОБА_1 відкритих рахунків в банківських та фінансових установах не має, не працює, пенсію не отримує, зареєстрованих транспортних засобів не має.

Постанова про відкриття провадження на адресу боржника направлялась належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але вона була повернута у зв`язку з тим, що за адресою: АДРЕСА_2 , 135-76 Булгакова ОСОБА_2 не проживає, відомості про її місцезнаходження не відомі.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятого 16.09.1963 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов`язання за рішенням.

Згідно ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов`язань покладених на нього за рішенням суду або Законом України «Про виконавче провадження». Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, відповідно до ст.81 ЦПК України, покладається в даному випаду на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Отже, сама по собі заборгованість за виконуваним судовим рішенням не може свідчити про ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець посилається на те, що у ОСОБА_1 існує заборгованість зі сплати заборгованості в розмірі 3181,20 грн., але не надає суду доказів того, що боржник отримував документи, які виносились у процесі виконання виконавчого провадження, а також, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання боргових зобов`язань, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, того що боржник за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості або безпідставно не з`являвся на виклики державного виконавця. Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків.

Крім того, в матеріалах подання немає актів державного виконавця чи письмових пояснень щодо причин несплати боржником суми боргу, не наведено будь-яких належних доказів про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, зокрема, ненадання ним у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, чи своєчасної неявки за викликом державного виконавця тощо.

Також відсутні достатні докази використання державним виконавцем передбачених законом інструментів і повноважень для стягнення боргу без обмеження свободи пересування боржника, що є додатковим заходом забезпечення виконання судового рішення, якщо загальновживані заходи стягнення є недостатніми, вичерпані тощо. Таке обмеження не повинно застосовуватися, якщо не є вкрай необхідним і обґрунтованим.

За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем не наведено достатніх обґрунтувань того, чи дійсно боржник свідомо в повній мірі не виконує належні до виконання зобов`язання, чи у нього є на це об`єктивні причини, а тому подання є передчасним, в зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259-261, 441 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні подання державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області Поправка В.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.В.Копилова