Рішення № 85576021, 11.11.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/1537/19

Справа №235/4318/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 листопада 2019 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Лебеденко В.В.

за участю відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне Товариство Комерційний Банк « Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного договору б/н від 12.03.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Внаслідок порушенням з боку відповідача умов договору з приводу погашення заборгованості за кредитним договором у останній перед банком станом на 14.05.2019 року виникла заборгованість в розмірі 158180,14 грн., яка складається з наступного:

7421,76 грн. - заборгованість за кредитом;

146579,01 грн. - заборгованість по відсоткам;

4179,37 - заборгованість за пенею та комісією

Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в розмірі 121178,61 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 7421,76 грн., 113756,85 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 12.03.2014 р. по 31.01.2019 р. та понесені судові витрати в розмірі 1921 грн.

В подальшому Банком були уточнені позовні вимоги, а саме просив стягнути заборгованість по кредиту в розмірі 7421,76 грн., 89945,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.01.2019 р. по 10.09.2019 р.

Відповідачка надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що договір , на який посилається Банк, нею не укладався та не підписував, Банком була змінена процентна ставка у односторонньому порядку, що є протиправним, позивачем було пропущено строк позовної давності, який вона просить застосувати. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Банк надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк пере випущеної картки до останнього дня - 01.2018 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 17.06.2019 року - до спливу позовної давності.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив справу слухати без його участі ( а. с.3), в подальшому просив відкласти справу слуханням, не навівши поважність такого відкладення.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме заборгованість по тілу кредиту . Пояснила, що Банком деякий час була заблокована її кредитна картка, вважає, що позивачем неправомірно були нараховані відсотки. Просила застосувати строки позовної давності.

Суд розглядає справу у відсутності представника позивача, що відповідає ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 12.03.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ( а. с. 9).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. ( а.с. 9).

Внаслідок порушенням з боку відповідача умов договору з приводу погашення заборгованості за кредитним договором у останнього перед банком станом на 14.05.2019 року виникла заборгованість в розмірі 158180,14 грн., яка складається з наступного:

7421,76 грн. - заборгованість за кредитом;

146579,01 грн. - заборгованість по відсоткам;

4179,37 - заборгованість за пенею та комісією ( а.с. 7-8).

Умовами договору передбачено сплати відповідачем за отримання кредиту обов`язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості ( але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; з 01.04. 2014 року - 5% від заборгованості ( але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості). ( а. с. 10).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 26.07.2019 року ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 12.03.2014 року отримала картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , зі строком пере випущеної картки до останнього дня 01.2018 року ( а. с. 110).

Договір складався з анкети- заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.( а. с. 8-32).

Підписання вказаного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.( а. с. 90-113).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тариф», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом та овердрафту в розмірі, встановленому тарифами банку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною краткою» боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил або Тарифів Банку, які викладені на банківському сайті, позичальник зобов`язується надати Банку письмову заяву про розірвання Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та /або умов даного Договору у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов`язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших обов`язків за цим Договором.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, факт укладення договору кредиту підтверджено наявною у справі копією заяви та Умов і правил надання банківських послуг та розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджено розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви, тому суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про застосування строків позовної давності, то суд виходить з наступного.

За положеннями ст.ст. 256-258,261,266-267 ЦК України загальна позовна давність-строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, становить три роки, до вимог про стягнення неустойки таки строк становить один рік, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленій сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту строку погашення чергового платежу.

Як вбачається з наданого розрахунку, виписку по особовому рахунку останній платіж був здійснений 03.01.2017 року.

Стаття 266 ЦК України встановлює, що строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог, які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги, у зв`язку з чим застосування наслідків позовної давності до основної вимоги виключає можливість стягнення процентів, пені та штрафі.

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності ( стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.03. 2014 року № 6-14цс14.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (статті 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Таким чином, у справі було встановлено, що згідно з умовами договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення заборгованості за кредитом та сплату процентів за користування кредитними коштами частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені в довідці про умови кредитування.

Оскільки умовами договору про надання банківських послуг встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Тобто, оскільки за умовами договору погашення кредиту та сплата відсотків повинна здійснюватись позичальником частинами до кожного 25 числа місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

У порушення умов кредитного договору відповідач не внесла черговий платіж до 25.01.2017 року, тому у неї виникла заборгованість по сплаті кредиту і відсотків за кредитом

З долучених до заяви-анкети Умов і правил вбачається, що для даного кредитного договору передбачений особливий строк повернення кредиту у разі прострочення виконання зобов`язань. Зокрема, відповідно до п.п. 2.1.12.4, 2.1.1.12.6.4 Умов та правил, у зв`язку із наявністю простроченого кредиту (овердрафту), строком повернення кредиту у повному обсязі є 211 день з моменту виникнення такої заборгованості - 24.08.2017 року ( починаючи з 25.01.2017 року), і саме з цього часу у позивача почався перебіг строку позовної давності щодо вимог про повернення кредитної заборгованості.

Вищезазначена правова позиція Верховного Суду від 19.03.2014 року не може бути застосована до правовідносин, які виникли у даній справі, оскільки строк повернення кредиту в повному обсязі у цій справі відповідно до п. 2.1.1.12.4 Умов настав на 211-1 день з моменту виникнення простроченої заборгованості, а не встановлений останнім днем місяця вказаного на картці, як у справі № 6-14цс14.

За договором про надання банківських послуг ( при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності ( стаття 257 ЦК України) щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту ( стаття 261 ЦК України).

Така правова позиція викладена в Постанові Верхоного Суду від 26.09.2018 року ( справа за № 477/841/16ц) та від 03.10.2018 року ( справа № 233/2056/17).

Позивач звернувся з позовом до суду 24.06.2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

Сума заборгованості нарахована станом на 10.09.2019 року, проте строк дії картки закінчився в січні 2018 року, разом з чим закінчився і строк кредитування, тому, починаючи з 01.02.2018 року банк не мав права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Відповідачка заперечувала проти стягнення з неї відсотків, вважаючи таке нарахування неправомірним.

Банк просив стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 7421,76 грн., та проценти за користування кредитом в розмірі 89945,97 грн. за період з 01.01.2019 р. по 10.09.2019 р.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 7421,76 грн.

,за виключенням заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 89945,97 грн. за період з 01.01.2019 р. по 10.09.2019, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 ( провадження № 14-10цс18).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 146,38 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256-258,261,266-267, 525,526, 530, 549, 550, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційний Банк « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь

Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» , яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 12.03.2014 року -7421,76 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 146,38 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 11.11.2019 року.

Суддя: