Ухвала суду № 85575853, 08.11.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/4542/19

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08.11.2019 р. м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі - головуючого судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу № 233/4542/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2019 р. АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що згідно з договором без номеру від 27.03.2017, укладеним між Банком і відповідачем, останній отримав кредит у розмірі 2500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до умов укладеного Договору він складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку.

Відповідач кредитні зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на 19.06.2019 утворилася заборгованість в сумі 11547,63 грн, яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 17.09.2019 відкрито спрощене провадження у справі за дійсним позовом з повідомленням сторін (а.с.71).

Відповідач позов не визнала, навівши підстави невизнання позову у відзиві на позовну заяву (а.с.76-78), у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.93-95), пославшись на те, що будь-якого договору на надання кредиту з позивачем вона не підписувала. 08.12.2016 вона відкрила у АТ «КБ «ПриватБанк» поточний рахунок для отримання заробітної плати.

При підписанні нею анкети-заяви копій документів спеціалістом банку їй надано не було. Їй було видано дві картки: зарплатну та кредитну. Спочатку на кредитній картці був кредитний ліміт 2000,00 грн, а потім Банк без будь-яких її на те заяв та звернень надав кредитний ліміт 2500,00 грн.

27 березня 2017 року АТ «КБ «ПриватБанк» вона не відвідувала, ніяких документів не підписувала.

Вона дійсно користувалася кредитними коштами після отримання кредитної картки, періодично поповнювала цю картку, щоб не було заборгованості, однак через сімейні обставини вчасно сплачувати кредитну заборгованість не мала змоги.

Банк вимагає стягнути з неї 11547,63 грн, тобто суму, що більша за тіло кредиту – 2131,69 грн ніж у п`ять разів.

Позивачем надана відповідь на відзив (а.с.96-101), в якому зауважено на тому, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 27.03.2017, згідно з якою отримала кредит у розмірі 2500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згадувана заява містить персональні дані Відповідача і заповнена нею особисто. В цій заяві ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчила згоду на те, що «ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".

Також до матеріалів позовної заяви долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,6% (43,2% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.

Тобто, сторонами при укладенні договору були оговорені усі істотні умови.

Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Підписанням Анкети-заяви позичальника Відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

З карткового рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже і отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст.204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.

Позивач надав докази того, що Відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, та наказ Банку від 06.03.2010, яким були затверджені зазначені Умови та Правила надання банківських послуг.

Зазначив, що відповідно до Наказу № PR-2007-249 від 20.02.2007 проводиться автоматизований випуск кредитних карт при випуску або перевипуску заробітних та пенсійних карт.

Право Банку на зміну кредитного ліміту передбачене п.п.2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Договору.

Питання підписання кредитного договору Відповідачем не відноситься до предмету спору, тож, вважає, що його твердження про те, що підпис виконаний не ним, а іншою особою, не мають правового значення по даній справі. Крім того, Відповідачем клопотання про проведення почеркознавчої експертизи на доведення цього твердження не заявлялося.

Підпис Позичальника на кредитному договорі свідчить про те, що йому були відомі і цілком зрозумілі всі умови цього Договору, і він вважає їх справедливими по відношенню до себе.

Неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

У разі незгоди зі змінами Умов та Правил надання банківських послуг або Тарифів Банку Клієнт має право надати заяву про розірвання Договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4. Договору.

Клієнт на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того, активно користувався картою, що говорить про прийняття Клієнтом діючих умов банківського обслуговування, а тому вважає заперечення Відповідача необґрунтованими.

Також зауважив, що з виписки по рахунку вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування, не мають прийматися судом до уваги.

Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач АТ КБ «Приватбанк» явку представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника (за текстом позовної заяви – на а.с.3-зворот).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність з посиланням на невизнання позову у повному обсязі (а.с.116).

Під час розгляду справи встановлено, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:

Так, на підтвердження зазначених за позовом обставин, до позовної заяви доданий розрахунок заборгованості за договором б/н від 27.03.2017.

Проте, з цього розрахунку не зрозуміло, що таке - прострочене тіло кредиту, з чого складається заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також дати та підстави її виникнення.

Крім того, в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додано доказів на підтвердження надання відповідачці кредиту у розмірі, заявленому до стягнення, що становить 3136,36 грн, з яких 799,58 грн – заборгованість за тілом кредиту; 2336,78 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

За таких обставин, позов слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення копії ухвали.

Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення копії ухвали.

При не усуненні недоліків у встановлений строк позовна заява згідно із п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: