
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
12 листопада 2019 року м. Київ № 640/18156/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І.< Довідник >, розглянувши клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна аутсорсингова компанія" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна аутсорсингова компанія» з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 01.10.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи № 640/18156/19 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін відмовлено.
30.10.2019р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що позивач вважає за необхідне розглядати справу у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, оскільки з урахуванням всіх обставин проведення перевірки та фактичних обставин виникнення податкового кредиту, що надав право на відшкодування ПДВ за квітень 2019р., неможливо тільки у письмовому порядку розглянути справу. У зв`язку з чим просить суд здійснити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які фактично висловлені нею у адміністративному позові, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська
Судове рішення № 85572761, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 12.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/18156/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: