
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
11 листопада 2019 року м. Київ № 826/6220/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог та поновлення провадження у справі
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури міста Києва
про скасування наказу, поновлення на посаді
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Прокуратури м.Києва, в якому просить :
- скасувати наказ виконувача обов`язки Прокурора міста Києва № 758к від 20.03.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 " (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_1 ) з посади заступника прокурора Шевченківського району міста Києва;
- поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника прокурора Шевченківського району міста Києва.
Ухвалами суду від 10.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 14.05.2015 зупинено провадження у справі № 826/6220/15 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва про скасування наказу № 758к від 20.03.2015, зобов`язання вчинити дії до вирішення Конституційним Судом України об`єднаного конституційного провадження за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) ч. 3 статті 1, п.п. 7, 8, 9 ч. 1, п. 4 ч. 2 статті 3, п. 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади" положенням ч. 3 статті 22, статті 38, статті 58, ч. 2 статті 61, ч. 1 статті 62, ч. 1 статті 64 Конституції України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч. 3 та 6 статті 1, ч.ч. 1, 2, 3, 4 та 8 статті 3, п. 2 ч. 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII.
07.11.2019 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог та про поновлення провадження у справі.
Розглядаючи вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час вчинення судом процесуальних дій щодо зупинення провадження по справі, поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Суд звертає увагу, що за змістом вказаної норми поновлення провадження у справі відбувається у тому випадку, якщо відпадуть обставини, які були підставою для його зупинення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи те, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, тобто за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, (…) - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Тобто дана правова норма передбачає, що підставою для зупинення провадження в справі за такою обставиною є об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Конституційного Суду України, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ і виконання його рішень визначає Закон України «Про Конституційний Суд України».
Відповідно до статті 57 Закону України «Про Конституційний Суд України» строк провадження у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями не повинен перевищувати трьох місяців.
У разі провадження за конституційним поданням, яке визнано Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця.
Ухвалами колегії суддів Конституційного суду України відкриті конституційні провадження у справах щодо конституційності Закону України «Про очищення влади», а в подальшому ухвалами колегії суддів об`єднано в одне конституційне провадження та справа розглядається судом з 16 квітня 2015 року.
Суд зазначає, що положеннями статті 152 Конституції України гарантовано, що Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
При цьому, як передбачено приписами частини 1 статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 14 грудня 2000 року у справі №1-31/2000, положення щодо виконання рішень Конституційного Суду України необхідно розуміти так, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що у разі прийняття Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності наведених вище положень законодавства за наслідками розгляду конституційного подання та конституційної скарги останні втратять чинність лише з моменту ухвалення відповідного рішення, тобто, на майбутнє.
У даній справі провадження зупинено протягом тривалого проміжку часу. Причинами є очікування висновків рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданого вище конституційного подання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.05.2018 (справа №800/186/17 (П/9901/338/18)), в якій провадження у справі було зупинено з підстав, що є аналогічними у даній справі, зазначила, що в ухвалі про зупинення провадження у справі судом не мотивований зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданих вище конституційних подань та предметом спору; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства; не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, Велика Палата зазначила, що зупиняючи провадження у справі, суд не розпочав розгляд справи по суті та не дослідив належним чином обставини справи, а тому був позбавлений можливості встановити причинно-наслідковий зв`язок між наданими позивачем доводами та положеннями Закону №1682-VІІ, що розглядаються в порядку конституційного провадження.
Враховуючи викладене, Велика Палата дійшла висновку, що ухвала про зупинення провадження у справі не містить належного обгрунтування та висновку щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка знаходиться на розгляді Конституційного Суду України, а тому висновок суду про наявність підстав для зупинення її провадження є передчасним.
З урахуванням вищенаведеного, Суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі.
За правилами частини 1 статті 237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 3 статті 237 КАС України провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
За правилами пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З урахуванням приписів пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 237, 241, 243 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити провадження у справі №826/6220/15.
Подальший розгляд справи здійснювати одноособово за правилами загального провадження.
Призначити судове засідання на 02 грудня 2019 року о 13:30 год., яке відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, зал судових засідань №32.
Зобов`язати позивача виконати вимоги ч.7 ст. 47 КАС України.
Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ч.ч 2-4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, зокрема, але не обмежуючись у даному випадку: належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем (-ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України), а відповідачу - заперечення (ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання відповіді на відзив або заперечення, до них необхідно додати:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив або заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
У порядку ч. 4. ст. 9, ч. 1 та ч. 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України запропонувати позивачу надати суду протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали:
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.
Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України).
Роз`яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.О. Арсірій
Судове рішення № 85572591, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 11.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6220/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: