Ухвала суду № 85572009, 11.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

11 листопада 2019 року справа № 580/2646/19

Черкаський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді - Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (далі-позивач)) з адміністративним позовом до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 3 (далі-відповідач)), в якому просить:

-зобов`язати відповідача внести зміни до відповідних актових записів, а саме:

- про шлюб № 948 складеного 25.04.1970 Соборним районний у місті Дніпрі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, в частині запису "Відомості про нареченого" виправити національність на "єврей";

- про народження № 2225 складеного 17.06.1972 Соборним районним у місті Дніпрі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, в частині запису "Відомості про батька" виправити національність на " єврей ".

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

07.11.2019р. до суду від Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обгрунтування зазначеного клопотання представником відповідача зазначено, що предметом спору є внесення змін до актового запису що не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, натомість підлягає розгляду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, тобто спір підвідомчий загальному суду.

За результатами розгляду вказаного клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій (ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується й з положеннями ст. 2, 4, 19 КАС України (у редакції, яка діє з 15.12.2017р.), які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись із заявою до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, бажав внести зміни до актового запису про народження доньки - ОСОБА_3 , зазначивши факт належності батька до єврейської національності, та до актового запису про шлюб, зазначивши в частині запису "Відомості про нареченого" виправити національність на " єврей ".

Таким чином спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача внести зміни (зазначити факти належності позивача до єврейської національності) до актових записів про народження та про шлюб, які відмінні від існуючих записів цивільного стану.

Суд зазначає, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01.07.2010р. №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.1. розд. І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

В даній справі позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення у актовому записі про народження доньки - ОСОБА_3 інформації про належність батька до єврейської національності та до актового запису про шлюб, для зазначення в частині запису "Відомості про нареченого" виправити національність на " єврей ", а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.

Суд зазначає, що позовна заява не містить позовних вимог в контексті ст. 5 КАС України, щодо протиправності відмови відповідача, а лише вимога позивача зобов`язати відповідача внести зміни до актових записів.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану, суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17 та у постанові від 23.01.2019 №804/45/17.

Верховним Судом у постанові від 26.03.2019р. у справі №820/5198/16 за аналогічних обставин справи, сформовано правовий висновок, відповідно до якого, з урахуванням суті спірних правовідносин та суб`єктного складу сторін у справі, такий спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, оскільки позивач в даній справі, не просив визнати протиправними дії відповідача, а мав намір вирішити питання про внесення змін до вже існуючих актового запису про народження доньки - ОСОБА_3 , зазначивши факт належності батька до єврейської національності, та до актового запису про шлюб, для здійснення, в частині запису "Відомості про нареченого" виправлення національності на "єврей", спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частин 1,2 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно частини 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі вищезазначеного, з огляду на те що позивачем сплачено судовий збір за подачу даного позову у розмірі 1536,80 грн. що підтверджується квитанціями №0.0.1444753646.1 від 22.08.2019р. на суму 802,80 грн. та №1008590817 від 03.09.2019р. на суму 734,00 грн., сума сплаченого судового збору підлягає поверненню.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 139, 140, 238, 241, 248, 256, 294, 295 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 580/2646/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зобов`язання вчинити дії.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений відповідно до квитанцій №0.0.1444753646.1 від 22.08.2019р. на суму 802,80 грн. та №1008590817 від 03.09.2019р. на суму 734,00 грн. судовий збір в розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко