Справа № 1-40/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2010 року м.Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І.І.,
при секретарі – Данилевич Н.І.,
з участю обвинувача — прокурора Чурей О.В.,
потерпілого — ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово непрацюючої, перебуває у громадянському шлюбі, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимої, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
24 січня 2010 року біля 12.45 год. ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп”яніння, по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході конфлікту зі своїм рідним братом ОСОБА_1, який виник між ними раптово та тривав близько десяти хвилин, під час якого останній спричинив їй шляхом побиття черевиком легкі тілесні ушкодження, сильно образившись на нього, пішла до кухонної кімнати, де попросила свого племінника ОСОБА_3 заспокоїти батька, на що останній відмовився. Тоді вона повернулася до кімнати, де потерпілий знову схопив її за шию і почав душити, після чого вона, вирвавшись з його рук, направилась до кухонної кімнати, де взявши кухонний ніж, повернулась та умисно нанесла ним ОСОБА_3 один удар в область живота, внаслідок чого спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді рани на шкірних покривах черева в області пупка справа: ножове проникаюче поранення в черевну порожнину, поранення передньої черевної стінки, травматичний шок, внутрішня кровотеча, ножове поранення живота, пошкодження внутрішніх органів (брижі, тонкої кишки), які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю, щиро розкаялася та показала, що зранку 24 січня 2010 року її брат, ОСОБА_1, розбудив її та запропонував з ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 випити горілки, на що вона відмовилася, однак випила вина. Після цього, ОСОБА_5 (її співмешканець) та ОСОБА_4 (син потерпілого) пішли на кладовище, а потерпілий залишився вдома. Вона, поприбиравши на кухні, попрямувала до іншої кімнати і, проходячи коридором почула як брат попросив у неї сигарету, на що вона відмовила, оскільки сама бере такі лише в борг. Почувши це, брат сильно обурився і вдарив її ногою по нозі, через що вона зігнулася, а тоді штовхнув її на ліжко і почав бити черевиком по голові. Вирвавшись від нього, вона побігла до кухні та попросила ОСОБА_4, щоб той заспокоїв свого батька, на що він їй сказав, що не хоче вплутуватись у їх відносини. Повернувшись до кімнати, потерпілий знову схопив її за шию та почав душити, після чого вона ще раз вибігла до кухні, де з шухляди взяла ніж та направилася до свого брата. Коли ОСОБА_1 побачив її з ножем в руках, то сказав, що хай вона його вдарить, і буде сидіти в тюрмі, а хата залишиться йому. Тоді вона вдарила останнього ножем кудись у бік, на що він відвернувся та направився до іншої кімнати, однак недійшовши, впав на підлогу. Підбігши до нього, вона підклала йому під голову подушку, після чого пішла до кухні, де попросила ОСОБА_3, щоб той викликав міліцію та швидку допомогу. Просить суворо її не карати.
Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудна та потерпілий правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч.3 ст.299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудної, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.
З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудної ОСОБА_2 в інкримінованому їй злочині і кваліфікує її дії за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України підсудна ОСОБА_2 вчинила тяжкий злочин.
Як особа ОСОБА_2 по місцю проживання характеризуються позитивно.
Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом’якшують покарання підсудній ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину та вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого.
Обставину, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудній, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп”яніння.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудній ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії.
Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу винної, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення підсудної можливе без відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України, а тому ОСОБА_2 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на неї обов”язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться в порядку ст. 81 та ст. 93 КПК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили підсудній ОСОБА_2 слід залишити попередній — підписку про невиїзд.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п”ять) років.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, а саме:
• не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
• повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме ніж, чоловічі спортивні брюки фіолетового кольору та чоловічу сорочку, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Перечинського РВ ГУМВС України в Закарпатській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертизи холодної зброї на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області (УДК в Закарпатській області, р/р 31256272210434, МФО 812016, код ЄДРПОУ 25575144 для НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області КЕКД 25010100) у розмірі 202 (двісті дві) грн. 82 коп.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: “підпис” ОСОБА_6
В І Р Н О:
Суддя Перечинського
районного суду ОСОБА_6
Судове рішення № 8557191, Перечинський районний суд Закарпатської області було прийнято 26.03.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-40/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: