Рішення № 85571852, 12.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року справа № 580/2709/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі – позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0015945213 від 19.08.2019 “Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску” на загальну суму 5533 грн. 82 коп.

10.10.2019 перейдено до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за період з 20.07.2018 по 09.08.2019 ОСОБА_1 проводив помилково сплату ЄСВ на казначейський рахунок зі сплати податку на доходи фізичних осіб. Належні суми єдиного внеску були сплачені своєчасно. Самостійно виявивши помилку в реквізитах оплати, позивачем перераховано кошти 09.08.2019 на правильний рахунок. Таким чином, застосування до позивача штрафу та пені є безпідставним.

Представник Головного управління ДФС у Черкаській області у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що позивачем допущено помилку при сплаті єдиного внеску, а саме єдиний внесок було сплачено не на той розрахунковий рахунок, у результаті чого виникає недоїмка. Зазначено, що сплата на невідповідний рахунок і несплата єдиного внеску є тотожними поняттями.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з такого.

ОСОБА_1 , 04.09.2017 на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської обласної отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000796.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків форми № 34-ОПП №1823050700006 ОСОБА_1 з 14.03.2018 взятий на облік, як платник податків.

19.08.2019 ГУ ДФС в Черкаській області прийнято рішення №0015945213 про застосування штрафних санкцій за період з 20.07.2018 по 09.08.2019 у розмірі 2903,62 грн. та пені у розмірі 2630,2 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ч. 10, ч. 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464.

Не погоджуючися з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно квитанцій б/н на суму 2457,18 грн., а саме: від 17.07.2018, 16.10.2018, 17.01.2019, 19.04.2019, 18.07.2018 перераховано кошти в рахунок оплати податку з доходів фізичних осіб за відповідні періоди, проте за помилковими реквізитами, зокрема не вірно вказано розрахунковий рахунок 33118341023010 та призначення платежу.

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік та звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, ОСОБА_1 у 2018 році доходу від незалежної професійної діяльності не отримав.

09.08.2019 ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.1431343766.1 сплачено кошти в рахунок оплати єдиного внеску за відповідні періоди на розрахунковий рахунок 37192204002305 ГУ ДФС у Черкаській області.

Крім того, транзакції у відповідності до поданих платіжних доручень, узгоджуються з даними облікової картки платника і не заперечуються відповідачем.

Вирішуючи спір суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2, статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В силу положень частин 5, 7 статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно підпункту 1 частини 10 статті 9 цього Закону днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 вказаного Закону, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 цього Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем на виконання положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” було вчасно сплачено єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, шляхом перерахування відповідної суми єдиного внеску на рахунок відкритий в Державній казначейській службі України, однак допущено помилку у кредитному рахунку отримувача для зарахування коштів та призначенні платежу.

При цьому, згідно пункту 2.1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 лютого 2016 року N 54 (далі - Положення №54, в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) Державна фіскальна служба України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - головні управління ДФС) відкривають в Казначействі небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Згідно п. 3.1 розділу ІІІ Положення №54, страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" (далі - рахунок 3717) на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків. У разі, якщо ДФС до 10 год 30 хв надала Казначейству розрахунковий документ на перерахування коштів з його рахунка 3719 на відповідний рахунок головного управління ДФС для здійснення повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску, розподіл страхових коштів за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюється після перерахування коштів головному управлінню ДФС для здійснення повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску.

Згідно з частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

З наведених норм вбачається, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Тобто, будь-який податок чи збір, що надійшов до бюджету, відображається на відповідному балансовому рахунку і враховується (обліковується) на єдиному казначейському рахунку, незалежно від того, на який аналітичний рахунок він надійшов.

Поняття “єдиний казначейський рахунок” закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 р. №122, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

При цьому, суд враховує те, що ані порядку, ані можливості щодо перенесення коштів податку з одного рахунку призначення на інший не передбачено чинним законодавством, тому єдиним шляхом виправлення допущеної помилки для позивача було повернення таких коштів та повторної сплати за належними платіжними реквізитами, що і було здійснено позивачем.

З огляду на викладене, суд зазначає про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування пені, оскільки для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у встановлений строк для сплати єдиного внеску платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування суми такого внеску. Здійснення помилки під час перерахування грошових коштів має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті суми страхових внесків, та не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд у постановах від 14.05.2019 по справі №813/1860/16, від 25.03.2019 по справі № 823/567/17, від 11.04.2019 по справі № 822/3323/17, від 14.11.2018 по справі № 805/3665/16-а.

Таким чином, рішення №0015945213 від 19.08.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2018 (справа № 804/444/16) зазначив, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0015945213 від 19.08.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 грн. (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого у відповідності до квитанції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.1459558353.1 від 10.09.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар