Ухвала суду № 85568956, 11.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 листопада 2019 року Справа №160/10872/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу від 17.10.2019 №57823597, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини п`ятої вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Суд зазначає, що одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про відстрочення сплати судового збору, в якому заявник просить суд: відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.10.2019 №57823597, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Згідно з положеннями частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIІІ) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини другої вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, суд зазначає, що вищенаведений перелік осіб є вичерпним, тобто Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI юридичним особам не надано пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалах від 14.05.2019 у справі №1840/3017/18, від 16.05.2019 у справі №0940/1395/18 та від 16.05.2019 у справі №826/14742/18.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу за подання до суду адміністративного позову до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.10.2019 №57823597 до винесення судового рішення по справі.

Таким чином, суд зазначає, що до позовної заяви позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивач оскаржує постанову про накладення штрафу від 17.10.2019 №57823597 у сумі 10200,00 грн.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 гривня.

Таким чином, враховуючи, що позивачем у адміністративному позові заявлено одну вимогу майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 1 921,00 грн (10200,00 грн х 1,5% = 153 грн, проте підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1 921 гривня 00 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачеві усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно