Рішення № 85566761, 11.11.2019, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1874/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Соломки Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 листопада 2016 року сторони уклали шлюб. У цьому шлюбі вони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалося, шлюбні відносини припинені, примирення неможливе. У зв"язку з цим позивач просив суд розірвати шлюб.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання сторони не з"явилися. Позивач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності. Від відповідача також надійшла заява, відповідно до змісту якої остання позовні вимоги визнала та просила розглянути справу за її відсутності, просила змінити шлюбне прізвище ОСОБА_2 на дошлюбне ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв"язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

11 листопада 2016 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Чорнобаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 81, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно від 9 серпня 2019 року серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від

19 квітня 2017 року серії НОМЕР_2 (а.с. 10), та дочку - ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від

19 квітня 2017 року серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Аналогічна норма закріплена і в ч. 1 ст. 24 СК України, згідно з якою шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На виконання вимог ч. 1 ст. 112 СК України судом встановлені фактичні взаємини подружжя, зокрема спільне сімейне життя не склалось через різні погляди на життя, шлюбно-сімейні відносини фактично припинені, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо.

Жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу суду не надано та судом не встановлено. При цьому сторони не бажають поновлювати сімейні стосунки, а тому надання строку на примирення не дасть позитивних результатів.

Таким чином суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому, беручи до уваги визнання відповідачем позову, шлюб підлягає розірванню.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За таких обставин суд відновлює відповідачу набуте нею у шлюбі прізвище " ОСОБА_2 " на дошлюбне " ОСОБА_2 ".

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, до розгляду справи по суті відповідач позовні вимоги про розірвання шлюбу визнала, а тому з останньої на користь держави підлягає стягненню 50 % судового збору, що складає 384,20 (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 142, 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 11 листопада 2016 року Чорнобаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 81.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 відновити дошлюбне прізвище - " ОСОБА_2 ".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 384,20 (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятии днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В.Левченко