Рішення № 85565476, 30.10.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1543/18

провадження № 2/694/56/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

30.10.2019 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі:головуючої судді Гончаренко Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Блискавки А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 .В ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

10.10.2018 року позивач АТ КБ Приватбанк звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_3 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 27.11.2008 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач, підписавши заяву, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між нею і Банком Договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору надала згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Банк за договором свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору і в межах встановленого ліміту. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не надала своєчасно грошові кошти на погашення кредиту, в зв`язку з чим станом на 20.09.2018 виникла заборгованість в розмірі 50230,53 грн., з яких 4550,84 грн. - тіло кредиту, 20037,31 грн. - відсотки за користування кредитом, 23012,35 грн. - пеня, а також штрафи 250 грн. (фіксована частина), 2380,03 грн. (процентна складова).

Ухвалою суду від 26.10.2018 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 31.01.2019 року за клопотанням відповідачки ОСОБА_3 перейдено від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача Руденко Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказав на те, що відповідач останній платіж на погашення заборгованістю здійснила 23.05.2018 року у розмірі 600 грн., термін дії кредитної картки згідно наданої довідки до березня 2019 року, а тому строки позовної давності позивачем не пропущені. Крім цього, відповідач здійснювала платежі по даному кредиту, чим відповідно до вимог Цивільного кодексу України своєю поведінкою визнала умови даного кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні визнали позов частково в частині стягнення нарахованої пені заперечують повністю та просять суд відмовити в її задоволенні. Крім того, просили суд стягнути з відповідачки судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного договору № б/н від 27.11.2008 року

ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредит.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими Умовами та Правилами надання банківських послуг , та Тарифами Банку , складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, та погоджується з ними, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг сторони погодили, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору являється прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, встановлених договором.

Пунктом 1.1.7.11 Умов сторони погодили, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1,2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено, що відповідач користуючись кредитними коштами, періодично сплачувала заборгованість за наданим кредитом, однак не виконувала належним чином зобов`язання по

поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за укладеним договором, відповідач, станом на 20.09.2018 року виникла заборгованість в розмірі 50230,53 грн., з яких 4550,84 грн. - тіло кредиту, 20037,31 грн. - відсотки за користування кредитом, 23012,35 грн. - пеня, а також штрафи 250 грн. (фіксована частина), 2380,03 грн. (процентна складова).

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення не можливе, такі обставини свідчать про недотримання положень, закріплених у Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому вимоги в частині стягнення з відповідача сум штрафів задоволенню не підлягають.

Як видно з умов договору, що пеня і штраф передбачена фактично за одне і те саме порушення, а саме - порушення позичальником строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути лише один вид цивільно-правової відповідальності, а саме штраф - 250 грн. (фіксована частина), 2380,03 грн. (процентна складова)..

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 1521/5041/12-ц, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Так, строк дії кредитної картки 03/19, останній платіж був проведений 23.05.2018 року в розмірі 600 грн. Позов пред`явлено 10.10.2018, тому позовна давність не сплинула на час пред`явлення позову.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 27218,18 грн., яка складається з тіла кредиту – 4550,84 грн., відсотки за користування кредитом – 20037,31 грн., штрафу - 250 грн. (фіксована частина), 2380,03 грн. (процентна складова).

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 955 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 527, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263, 264, 265, 267 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість по кредитному договору № б/н від 27.11.2008 року в розмірі 27 218 (двадцять сім тисяч двісті вісімнадцять) гривень 18 коп. та судові витрати на оплату судового збору в сумі 955 (дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 08.11.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя