Ухвала суду № 85565087, 11.11.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

11.11.2019 Суддя Саркісян О. А..

Справа № 644/9034/19

Провадження № 2/644/2514/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 р . суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Саркісян О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з

обмеженою відповідальністю «ХАРКІВВТОРМЕТ» про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить стягнути суму відшкодування загальної вартості належного йому майна, яку він передав у безоплатну позичку, в розмірі еквівалентному 65515 доларів США на момент стягнення коштів, а також стягнути неустойку в еквіваленті 13103 долара США та пеню в еквіваленті 119564 долара США по курсу НБУ на день стягнення коштів.

До позовної заяви надав клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що його єдиним доходом за попередній рік є підприємницька діяльність, як фізичної особи-підприємця. Проте в 2018 році від діяльності доходу не було, що підтверджується копіями податкових декларацій. Необхідна для сплати судового збору сума є неможливою для нього зважаючи, що він не має доходу.

Розглянувши це клопотання приходжу до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, , але не більше як до ухвалення судового рішення по справі. З підстав, визначених у частині першій цієї статті суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов*язаних з розглядом справи або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В п.29 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року зазначено:

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland». Від 25.07.2005).

Таким чином, майновий стан особи є більш розширеним поняттям ніж поняття доходу і включає в себе не тільки дохід.

В поданому клопотання позивач посилається тільки на той факт, що він не отримував дохід від своєї підприємницької діяльності за попередній 2018 рік. Разом з тим, з наданих ним же податкових декларацій вбачається, що йому належить на праві власності нерухоме майно- квартира за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 111, 9 кв.м., а також легковий автомобіль HONDA CR-V, 2012 року випуску.

Окрім того, суду для оцінки майнового стану позивача не були надані дані щодо його сімейного стану та матеріального стану його сім*ї.

Право на доступ до суду, закріплене у §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає державного регулювання, про що Європейський суд з прав людини зазначав у своїх рішеннях. Держави-учасниці мають у цьому питанні певну свободу розсуду. Однак суд повинен прийняти рішення щодо дотримання вимог конвенції; а також переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави.

Так як ціна позову складає в гривневому еквіваленті 4 902 654 грн.85 к., то судовий збір складає 9605 грн.

При таких обставинах у суду немає підстав для задоволення клопотання позивача про повне звільнення його від судового збору, однак враховуючи його майновий стан, приходжу до висновку про можливість зменшення судового збору наполовину.

Таким чином, сплаті підлягає судовий збір в сумі 4802 грн. 50 к.

Керуючись ч.1,3ст. 136 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подачу позову до товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВВТОРМЕТ» про стягнення суми – задовольнити частково.

Зменшити розмір судового збору за подачу ОСОБА_1 позову до товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВВТОРМЕТ» про стягнення суми до 4802 ( чотирьох тисяч вісімсот двох) грн.50 к.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду безпосередньо або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Суддя О.А.Саркісян