Ухвала суду № 85561912, 12.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3809/19

1-кс/569/8151/19

УХВАЛА

12 листопада 2019 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І., при секретарі судового засідання Григорчук В.М.,

з участю скаржника ОСОБА_1 , захисника-адвоката Редзела М.М., слідчого Стрельчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаним клопотанням у якому просить суд скасувати арешт на майно, що було вилучено в ході обшуку 29.03.2019, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09.04.2019.

В обґрунтування клопотання вказує, що по кримінальному провадженні №12019180010001163, за ч. 1 ст. 258 КК України ОСОБА_1 є обвинуваченим. Однак вважає, що на даний час необхідністьна підстави для арешту майна відсутні, так як мобільні телефони, предмет схожий на наіж, квадракоптер з додатками, згорток паперу і середині із речовиною темно-зеленого кольору, електробритва, топографічні карти та одяг були необхідні органу досудового розслідування для проведення відповідних експертиз. Також усі експертизи та слідчі дії у кримінальному провадженні проведені, а накладення арешту на його майно створює йому та його членам сім`ї значний дискомфорт, що не дає можливості використовувати належні йому речі за призначенням, що завдає значних збитків.

Скаржник та його представник просять клопотання задовольнити з підстав викладених в ньому.

Слідчий просила в клопотанні відмовити у зв"язку з його безпідставністю.

З урахуванням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді у рамках кримінального провадження №12019180010001163, за ч. 1 ст. 258 КК України, накладено арешт на майно ОСОБА_1 , що було вилучено в ході обшуку 29.03.2019

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст.. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Як встановлено слідчим суддею, на даний час усі експертизи та слідчі дії у кримінальному провадженні проведені, у зв`язку з чим, суд вважає за доцільне скасувати арешт на майно не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а скасування арешту не зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування кримінального провадження.

На підставі вище викладеного, враховуючи норми Конституції України, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5 " Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 170, 171,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотанн ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

-Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09.04.2019, а саме на:

-мобільний телефон марки «Xiomi А2 Light», чорного кольору, із ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , серійний номер « C7b96a3d0305 » в якому міститься сім-карта операторів мобільного зв`язку «Київстар» із номером « НОМЕР_4 »;

-предмет, зовні схожий на ніж із наявним на ньому написом «СМЕРШ- 5», який знаходиться у шкіряній кобурі чорного кольору;

-мобільний телефон марки «Nokia», моделі «105», ІМЕІ: НОМЕР_5 , без сім-карти, у вимкненому стані;

-коробка білого кольору із написом «PHANTOM 3» із написами: «CRAFT s/n P76DCG28016064», «CAMERA s/n P78DCG27032320», «REPEATER s/n P81JCG2000589», «model W323»;

-квадрокоптер, якому розташовані 4 кріплення для гвинтів, та логотип, подібний до того, що на вищевказаній коробці, а також напис «model W323», у якому міститься флеш-носій «micro SD 16 GB №UV 5EA082607;

-камеру сірого кольору, яка прикріплена до квадрокоптера;пристрій для керування квадрокоптером із логотипом, подібним до того, що на вищевказаній коробці, та написом «model GL300B»;

-зарядний пристрій чорного кольору із логотипом, подібним до того, що на вищевказаній коробці;

-гвинти до квадрокоптера білого кольору у кількості 8-й одиниць;

-коробку білого кольору із написом «Accessories», в якій знаходяться додаткові деталі до квадрокоптера;

-електробритва марки «Braun Series 1 130», чорного кольору;

-мобільний телефон марки «Motorola» із ІМЕІ: НОМЕР_6 , в якому міститься сім-карта «Vodafone» із номером « НОМЕР_7 »;

-топографічні карти у кількості 4-х одиниць із наступними номерами: 13-35-4, 13-35-04, 13-35-08, 13-35-09;

-чорний дерев`яний футляр, в якому знаходиться ніж із рукояткою коричневого кольору;

-футболка чорного кольору яка належить ОСОБА_1 ;

-два светри чорного кольору, які належать ОСОБА_1

Вказані речі повернути його власнику ОСОБА_1 .

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Є.І. Сидорук