Ухвала суду № 85557693, 09.11.2019, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1243/17

1-кп/350/8/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2019 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

прокурора Романіва М.В.,

захисника Бульби В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рожнятівського районного суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Прокурором 17 жовтня 2019 року разом з клопотанням про дозвіл на затримання було подано клопотання про зміну запобіжного заходу і застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України знаючи про покладені на нього обов`язки згідно ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, систематично покидав житловий будинок та був відсутній за місцем проживання. Вказані факти свідчать про те, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, може незаконно впливати на свідків, потерпілих в цьому кримінальному провадженні, оскільки ігнорує заборону цілодобово залишати житло. Крім того, обвинувачений на момент направлення обвинувального акту до суду не працював, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, він не має сім`ї та не має утриманців, а залишаючись на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином установлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений не з`являється без поважних причин до суду, хоча йому відомо про те, що кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, що свідчить про його переховування від суду. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не одружений, утриманців не має, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення вказаних злочинів переховувавсяся від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник Бульба В.М. просить застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як ОСОБА_1 має постійне місце проживання, хворіє.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, просить не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Не заперечив, що порушував встановлений щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту пояснюючи тим, що він вимушений був проживати в м.Калуші, оскільки у нього є дівчина в цьому населеному пункті, а проживати в одному будинку зі своїм батьком він не бажає. Не заперечує, що він свідомо неповідомляв працівників поліції про зміну місця проживанння. Щодо неприбуття в судове засідання то пояснює це тим, що він забув про час та день розгляду провадження. Також просив врахувати, що він затриманий працівниками поліції о 14 годині 08 листопада 2019 року, а не в 19 годині, як вказано в протоколі про його затримання.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого з приводу заявленого клопотання суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; а згідно ч. 2 цієї ж норми підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, уникав судового розгляду кримінального провадження, не з`являвся в судові засідання, тобто переховувався від суду, порушував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, при цьому мав змогу впливати на потерпілих та свідків, які не були допитані, та не давали показання, а також, що обвинувачений на момент направлення обвинувального акту до суду не працював, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, тобто він не має сім`ї та не має утриманців, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, може повторно вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

До обвинуваченого обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак ОСОБА_1 не виконував покладених на нього обов`язків та систематично залишав житло, що підтверджується матеріалами Рожнятівського ВП Калуського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області, працівниками якого здійснюється контроль за поведінкою обвинуваченого.

Тому, не роблячи передчасних висновків щодо винуватості обвинуваченого суд вважає, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу дають достатніх підстави вважати, що застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та зможе запобігти вищевказаному ризику. А отже, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, обставини інкримінованих йому неправомірних дій, вважаю за необхідне визначити заставу у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.07.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2007 грн.), що становить 50175 ( п`ятдесят тисяч сто сімдесят п`ять ) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

В судовому засіданні обвинувачений стверджує, що він затриманий 08.11.2019 о 14 год., а не в 19 годині 40 хв., як зазначено в протоколі про його затримання, а тому просить врахувати цю обставину при зазначенні години і хвилин його зактримання. Про те, що він затриманий о 14 год. може підтвердити перегляд відеозапису, який зберігається на автозаправці в м.Калуші.

Прокурор не заперичв, що затримання ОСОБА_1 могла мати місце о 14 год., тому просив надати йому можливість встановти цю обставину шляхом проведення службового розслідування.

Оскільки у суду є сумніви щодо правильності зазначення в протоколі затримання години і хвилин затримання обвинуваченого, суд вважає за необхідне з метою встановлення точного часу (години і хвилин) затримання обвинуваченого ОСОБА_1 , та внесення відповідних змін в пртокол про його затримання, доручити прокурору організувати проведення службового розслідування.

керуючись ст. .ст.177,178,182,183,193,194, 206, 331 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Успенський Республіки Комі Російської Федерації, жителю АДРЕСА_1 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м.Івано-Франківська строком на 60 днів , тобто до 07 січня 2020 року.

Визначити розмір застави в сумі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 50175 ( п"ятдесять тисяч сто сімдесять п"ять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області ( Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача 37312032002265).

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та зобов`язати:

1.Прибувати за першою вимогою до слідчого СВ Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, процесуального керівника (прокурора) у даному кримінальному провадженні та до суду.

2.Не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

4. Здати на зберігання до Рожнятівського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Доручити прокурору організувати проведення службового розслідування з метою встановлення точного часу ( година і хвилини) затримання обвинуваченого ОСОБА_1 , результати якого надати суду у строк до 19 листопада 2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , прокурору, захиснику та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: