
Справа № 349/1916/19
Провадження № 2/349/598/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11 листопада 2019 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Лошак О.О.
з участю секретаря судового засідання Сірко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 349/1916/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позову зазначено, що позивачка по справі є власницею домоволодіння в АДРЕСА_1 . В даному будинку зареєстрований також її син ОСОБА_2 , проте, за вказаною адресою він не проживає, оскільки ще у 2003 році виїхав за межі України, а саме - в Іспанію, де проживає на даний час. Оскільки відповідач не проживає в житловому будинку, не бере участі в його утриманні, його реєстрація носить формальний характер та є перешкодою для реалізації позивачкою своїх майнових прав. Просила позов задовольнити, визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачка не прибула, направила на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини своєї неявки, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, чи слухання справи без його участі, не подав відзиву на позов, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Участь у судових засіданнях це право, а не обов`язок сторін по справі. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачка по справі є власницею домоволодіння, яке розташоване за адресою:АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОМЕР_1 виданого 22 липня 1997 року державним нотаріусом Рогатинської державної нотаріальної контори Дзерою Л.О.
Згідно довідки виконавчого комітету Княгиницької сільської ради № 430 від 25 жовтня 2019 року, акту обстеження житлово-побутових умов від 24 жовтня 2019 року, ОСОБА_2 , зареєстрована в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою з 2003 року не проживає.
Надаючи правову оцінку викладеним обста винам, суд зазначає наступне.
Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло.
Кожна особа, згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких, зокрема, належить припинення дії, яка порушує право (п.3 ч.2ст.16 ЦК).
Відповідно до ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним.
Частина 1 ст. 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку, квартири, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
За ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім`ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.
За ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником будинку або законом.
В силу ст. 391 ЦК України, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року із змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання може здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.
Відповідно до висновків Верховного суду України у справі № 6-709цс16 (аналогічна № 6-158цс14) було висловлено позицію: власник житла усуває перешкоди в користуванні цим житлом зареєстрованою особою шляхом подання позову про визнання такої особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації.
За таких обставин та доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачка довела належними та допустимими доказами порушення її права на користування і розпорядження належним їй майном, а також створення відповідачем перешкод щодо здійснення нею цих прав, а тому таке право підлягає захисту судом, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,81, ч.6 ст.141, 264, 280-282, 352,354 ЦПК,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.)
Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони по справі.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання:АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 11 листопада 2019 року.
Суддя О.О.Лошак
Судове рішення № 85557692, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 11.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/1916/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: