Вирок № 85555909, 12.11.2019, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/361/19

1-кп/189/63/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2019 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники судового провадження:

прокурор Литвиненко В.В.,

захисник Осмоловський Б.Л.,

обвинувачений ОСОБА_1 - в режимі відеоконференцзвязку,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12018040540000706 від 08.11.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, має середню спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , групи інвалідності не має, державних нагород не має, раніше судимий:

- 05.02.2018 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 09.04.2019 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05.02.2018 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців;

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , 08.11.2018 року, близько 02:00 годині, з метою крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, взявши з собою дві викрутки та будівельний ніж, прибули до перехрестя вулиці Соборної з провулком Поштовим, в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області.

Далі, знаходячись біля лінійно-кабельної споруди - кабельної мережі, яка перебуває на балансі СЛД № 6 КЦТ № 524 Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», розташованої навпроти будинку № 113, по вулиці Соборній в смт. Покровське, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за допомогою викруток відкрили один із люків вищевказаної лінійно-кабельної мережі. Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи злочинний корисливий умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, через відчинений люк проник всередину лінійно-кабельної мережі, де за допомогою будівельного ножа демонтував з однієї сторони кабель типу ТПП 300*2*0,4 загальною довжиною 158 м. В цей час ОСОБА_1 , діючи за раніше досягнутою злочинною домовленістю знаходився біля вищевказаного люка та спостерігав за оточуючою обстановкою, для того щоб в разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_4

Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, за допомогою викруток відкрили ще один люк, що сполучав між собою зазначену лінійно-кабельну мережу. Після чого, ОСОБА_4 через відчинений люк проник всередину лінійно-кабельної мережі, де за допомогою будівельного ножа демонтував з іншої сторони кабель типу ТПП 300*2*0,4, загальною довжиною 158 м. В цей час ОСОБА_1 , діючи за раніше досягнутою злочинною домовленістю знаходився біля вищевказаного люка та спостерігав за оточуючою обстановкою, для того щоб в разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_4 .

Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом, із вищевказаної лінійно-кабельної мережі, витягнули раніше демонтований вищезазначений кабель, але не довели до кінця свій злочинний умисел з причин, які не залежали від їх волі, так як були застигнуті працівниками слідчо-оперативної групи Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, які перешкодили їх спробі довести злочин до кінця та розпорядитись викраденим майном. Тобто, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення крадіжки до кінця, але не довели злочин до закінчення з причин, що не залежали від їх волі, так як були помічені працівниками поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 могли спричинити потерпілому ПАТ «Укртелеком» матеріальних збитків на загальну суму 63282,52 грн.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор Литвиненко В.В., захисник Осмоловський Б.Л., представник потерпілого Ігнатенко В.І. також просили суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно нього.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав та надав показання щодо фактичних обставин справи, які збігаються з викладеними в обвинувальному акті.

Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинений злочин, який згідно статті 12 КК України є тяжким злочином.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України не встановлені.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально, інвалідом не являється, раніше судимий, офіційно не працює, на утриманні має двох малолітніх дітей, зараз перебуває у місцях позбавлення волі, де відбуває покарання за попереднім вироком суду.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання в межах, передбачених санкцією частини 3 статті 185 КК України, у виді позбавлення волі, з урахуванням правил призначення покарання, встановлених ст. 68 КК України.

Окрім того, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, також слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, призначеним 09.04.2019 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.

ПАТ «Укртелеком» в особі представника потерпілого Ігнатенка В.І. заявив цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої злочином, який ухвалою суду від 04.09.2019 року прийнятий до розгляду у даному кримінальному провадженні.

У своєму позові представник потерпілого просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Комбінованого центру телекомунікацій №524 Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» майнову шкоду в розмірі 12 526 гривень 46 копійок.

Судом встановлено, що вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2019 року, який набрав законної сили 12.08.2019 року, з ОСОБА_4 стягнута завдана майнова шкода в результаті вчиненого кримінального правопорушення у розмірі 12 526 гривень 46 копійок (а. с. 129).

Таким чином, відшкодування шкоди від злочину рішенням суду покладено у повному обсязі на другого обвинуваченого - ОСОБА_4 , який спільно з ОСОБА_1 вчинив вказаний злочин, отже, суд дійшов висновку про неможливість повторно стягнути майнову шкоду від вказаного злочину з обвинуваченого ОСОБА_1

Судом також встановлено, що витрати на проведення судових експертиз: судово-товарознавчої експертизи №3141/18 від 17.11.2018 року в розмірі 300,00 грн; судової трасологічної експертизи 24/4.1/945 від 27.11.2018 року в розмірі 2288,00 грн.; судової трасологічної експертизи 24/4.2/943 від 27.11.2018 року в розмірі 2288,00 грн. вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2019 року, який набрав законної сили 12.08.2019 року (а. с. 128-129), також покладені на ОСОБА_4 , який спільно з ОСОБА_1 вчинив вказаний злочин, отже, суд дійшов висновку про неможливість повторно стягнути витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановлено судом, доля речових доказів: гіпсового зліпку низу взуття, фрагменту кабелю, 2 викруток, будівельного ножа, кабелю ТПП довжиною 158 метрів вирішена вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2019 року, який набрав законної сили 12.08.2019 року (а. с. 129), доля речового доказу - чоловічого взуття 45 розміру «кросівки» вирішена вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 року (а. с. 63).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. ч. 4 ст. 70 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання ОСОБА_1 - 13.02.2019 року.

У задоволенні цивільного позову Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Комбінованого центру телекомунікацій № 524 Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - відмовити.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «NOKIA 105», який зберігається в камері речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, який належить обвинуваченому ОСОБА_1 - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чорна