Рішення № 85551292, 11.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2909/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б.126; код ЄДРПОУ: 42206328) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 61; код ЄДРПОУ: 07923280) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина А-1215 (61064, м. Харків, вул. Григорівське шосе, б. 54; код ЄДРПОУ: 07799207) про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. №2909/19 від 09 вересня 2019 року) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, в якій просить суд:

- стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 14059 від 01.01.2009 у розмірі 11 200,32 грн., з яких: 3 % річних у розмірі 867,07 грн., пеня в розмірі 10 333,25 грн.;

- покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати у відповідності до договору про постачання електричної енергії не виконав. Тому позивач вимушений звернутися з позовною заявою до суду.

11 вересня 2019 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 922/2909/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов, згідно ч. 4 ст. 250 ГПК України строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Сторонам роз`яснено, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

27 вересня 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області відповідачем було надано відзив на позовну заяву (вх. № 23209 від 27 вересня 2019 року), в якому просить суд звільнити Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова від оплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмір пені на 50%, а також витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача. Свою правову позицію обґрунтовує тим, що для сплати заборгованості за попередній період, а саме сплати штрафних санкцій, у відповідача немає відповідного фінансування.

02 жовтня 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 23625 від 02 жовтня 2019 року), в якому просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що штрафні санкції не є надмірно великими порівняно із збитками позивача. Зазначив, що відповідач не надав жодного документального підтвердження свого скрутного матеріального становища.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина А-1215 своїм правом, на даним відповідно до статті 251 ГПК України, на подання пояснень по справі не скористалась. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11 вересня 2019 року була направлена на адресу 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини А-1215 - 61064, м. Харків, вул. Григорівське шосе, б. 54, яка збігається з адресою зазначеною на офіційному сайті Військової частини А-1215 повернулась до суду 19 вересня 2019 року без доказів вручення з відміткою пошти "інші причини", після чого секретарем судового засідання було повідомлено Військову частину А-1215 про відкриття спрощеного провадження по справі № 922/2909/19 про що зазначено в телефонограмі від 24 вересня 2019 року.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

31 січня 2009 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною А-1215 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 14059 (надалі - Договір)(а.с.18-25,т.1).

Частиною 1 зазначеного Договору визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (далі по тексту - ПУЕ), іншими нормативними документами. В разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов`язуються до внесення до договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів (п.2.1.Договору).

Відповідно до пунктів 2.3.1. та 2.3.3. Договору споживач зобов`язується виконувати умови цього договору та своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 “Порядок розрахунків” (ч. 2 п.10.2 ПКЕЕ).

За внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 “Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку № 2 “Порядок розрахунків”, до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком (ч.8, 9 п.8.1 ПКЕЕ).

Споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату виконаних постачальником робіт, проведених згідно з п. 5.1.5 цього договору. У разі несплати споживачем протягом 5 днів з дня отримання рахунку, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу до дня ліквідації заборгованості включно (п. 10.8 ПКЕЕ)(п.4.2.1.Договору).

Пунктом 3.1.4. Договору передбачено, що постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору та ПКЕЕ.

18 листопада 2013 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною А-1215 (споживач) було укладено додаток №2 до договору про постачання електричної енергії № 14059 від 31 січня 2009 року (надалі - Додаток № 2)(а.с.26-27,т.1).

Пунктом 1 зазначеного Додатку №2 встановлено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 01 числа місяця до такого ж числа наступної місяця.

Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень ПКЕЕ (у т.ч: розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання Постачальника у відповідному банку (п.4.1.Додаток №2).

Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ) та інші платежі перераховуються на поточний рахунок постачальника (п.4.2.Додаток №2).

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії споживач може здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.

У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу": - за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані в п. 4.1. та п. 4.2.);

- за який період здійснюється оплата;

- номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії (п.4.5.Додатку № 2).

У разі виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають додаткову угоду щодо реструктуризації заборгованості, яка є невід`ємною частішою цього договору. Сплата згідно зазначеного графіку здійснюється окремим платіжним дорученням, в якому споживач чітко вказує в розділі “призначення платежу”: “погашення заборгованості згідно графіку реструктуризації” (вказується дата укладання додаткової угоди до договору про реструктуризацію заборгованості) (п.4.6.Додатку № 2).

Відповідно до пункту 6 Додаткової угоди № 2 у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу;

- 3% річних з простроченої суми.

05 січня 2015 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" в особі заступника голови правління - директора Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", який діє на підставі довіреності (постачальник), Військовою частиною А-1215 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харкова (платник) було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №14059 від 31.03.2019 (а.с.28,т.1).

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди в пункті 4.5 додатку № 2 до договору слова “Споживач” замінено на “Платник”.

В пункті 1 та 2 Додаткової угоди зазначено, що пункт 4.1 додатку № 2 до договору викладено в такій редакції: "Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків.", а пункт 4.2 додатку № 2 до договору викладено в наступній редакції: "Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт".

29 грудня 2018 року Військова частина А-1215 подала до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заяву-приєднання (Додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14059 від 31.03.2009)(а.с.29-30,т.1) до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с.31-37,т.1).

Пунктом 1.1. Договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг встановлено, що цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1.Договору).

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № З до цього договору (п.5.1.Договору).

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.1.Договору).

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.6.Договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.7.Договору).

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.9.Договору).

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього договору.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.10.Договору).

У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені.

Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором.

Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п.5.11.Договору).

У разі виникнення у споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості укладання сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором (п.5.12.Договору).

Відповідно до пункту 6.2. Договору 1.1. споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1.Договору).

Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі (п.9.2.Договору).

Разом з тим, пунктом 4 комерційної пропозиції № 2 (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) передбачено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Пунктом 7 комерційної пропозиції № 2 (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки.

- 3% річних з простроченої суми.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на рахунок постачальника (а.с.36,т.1).

Згідно з актами приймання-передачі електричної енергії за договором про постачання електричної-енергії № 14059, рахунками за електричну енергію нараховані по споживачу - Військовій частині А-1215, книгою реєстрації видачі рахунків за електричну енергію та розрахунком суми боргу за період з січня 2019 року по червень 2019 року:

- Рахунок за січень 2019 року у розмірі 742 718,53 грн. (рахунок вручено

01.02.2019, строк сплати — 11.02.2019). В січні 2019 року оплата не проводилась;

- Рахунок за лютий 2019 року у розмірі 585 304,46 грн. (рахунок вручено

28.02.2019, строк сплати — 15.03.2019) сплачено частково: 14 903,07 грн. -

21.02.2019 (за січень 2019 року); 485 345,00 грн. - 21.02.2019 (за січень 2019 року); 242 470,46 грн. - 28.02.2019 (за січень 2019 року);

- Рахунок за березень 2019 року у розмірі 565 330,61 грн. (рахунок вручено

01.04.2019, строк сплати — 12.04.2019) сплачено частково: 343 624,83 грн. -

13.03.2019 (за лютий 2019 року); 31 546,06 грн. - 21.03.2019 (за лютий 2019 року); 133 507,11 грн.-29.03.2019 (за лютий 2019 року);

- Рахунок за квітень 2019 року у розмірі 469 668,60 грн. (рахунок вручено

02.05.2019, строк сплати — 21.05.2019) сплачено частково: 76 626,46 грн. -

09.04.2019 (за лютий 2019 року); 73 373,54 грн. - 09.04.2019 (за березень 2019 року); 491 957,07 грн. - 23.03.2019 (за березень 2019 року); 18 591,67 грн. - 23.04.2019 (за квітень 2019 року); 57 700,04 грн. - 23.04.2019 (за квітень 2019 року); 156 020,90 грн. - 23.04.2019 (за квітень 2019 року);

- Рахунок за травень 2019 року у розмірі 223 851,54 грн. (рахунок вручено

03.06.2019, строк сплати — 14.06.2019) сплачено частково: 50 000,00 грн. -10.05.2019 (за квітень 2019 року); 65 980,96 грн. - 10.05.2019 (за квітень 2019 року); 20 000,00 грн. - 22.05.2019 (за квітень 2019 року); 4 163,05 грн. - 29.05.2019 (за квітень 2019 року);

- Рахунок за червень 2019 року у розмірі 166 429,75 грн. (рахунок вручено 01.07.2019, строк сплати — 12.07.2019) сплачено частково: 97 211,98 грн. - 10.06.2019 (за квітень 2019 року); 205 937,45 грн. - 10.06.2019 (за травень 2019 року); 17 914,09 грн. - 20.06.2019 (за травень 2019 року); 2 185,62 грн. - 27.06.2019 (за травень 2019 року) (а.с.42-62,т.1).

Споживач свої зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати належним чином не виконав, що й стало, як зазначає позивач, підставою для нарахування 3% річних та пені.

В свою чергу відповідач просить суд визнати незадовільний майновий стан останнього у зв`язку з чим звільнити від оплати штрафних санкцій та зменшити розмір пені на 50 %. На підтвердження незадовільного майнового стану відповідач надає рішення Київської Об`єднаної Державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 932 від 23 січня 2017 року про включення Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова до Реєстру неприбуткових установ та організацій та довідку видану Управлінням Державної казначейної служби у Київському районі міста Харкова Харківської області, відповідно до якої Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова знаходиться в мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного бюджету на 2019 рік та повністю фінансується з державного бюджету.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частинах 1 та 2 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, визначених договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, передбачена пунктом 7 додатку № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та пені (а.с.71-75,т.1) суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними.

Також суд зазначає, що статтею 233 ГК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши надані до клопотання про звільнення від оплати штрафних санкцій та зменшення пені докази у їх сукупності, суд непогоджується з доводами відповідача про винятковість ситуації для зменшення розміру звільнення від оплати штрафних санкцій та пені.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували несвоєчасну оплату за договором про постачання електричної енергії, беручи до уваги те, що у відповідності до додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №14059 від 31.03.2009 відповідач є платником за електроенергію яку споживає Військова частина А-1215, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано пред`явлено позов про стягнення суми боргу з відповідача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 61; код ЄДРПОУ: 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б.126; код ЄДРПОУ: 42206328) 3 % річних у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 07 коп., пеню у розмірі 10 333 (десять тисяч триста тридцять три) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "11" листопада 2019 р.

Суддя Т.О. Пономаренко