Рішення № 85549761, 04.11.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2019 р. Cправа № 902/736/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Кузьменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, буд. 24, м. Вінниця, 21037)

до: Комунального некомерційного підприємства "Хмільницька центральна районна лікарня" Хмільницької районної ради (вул. Монастирська, буд. 71, м. Хмільник, Вінницької обл., 22000)

про стягнення 1 925 876,04 грн.

Представники сторін:

позивача Зажирко Ю.Д., довіреність №10/01-09 від 01.07.2019 (присутній до виходу суду з нарадчої кімнати);

відповідача не з`явився;

присутній Копачевський К.М., посвідчення №44 від 29.07.2019(присутній до виходу суду з нарадчої кімнати).

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Вінницяоблтеплоенерго" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Хмільницька центральна районна лікарня" Хмільницької районної ради про стягнення 1 925 876,04 грн. заборгованості, з яких: 1720393,52 грн. - основного боргу, 139018,55 грн. - пені, 23864,28 грн. - 3% річних та 42599,70 грн. – інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами №Т-51 про закупівлю-продаж теплової енергії за державні кошти від 18.01.2018 та 16.01.2019, в частині проведення розрахунків.

Ухвалою від 03.09.2019 відкрито провадження у справі № 902/736/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.09.2019.

12.09.2019, 26.09.2019 від позивача до суду надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

18.09.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

23.09.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому останній спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

22.08.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, для надання часу для ознайомлення представника з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 26.09.2019 підготовче засідання відкладено на 10.10.2019, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

10.10.2019 від представника позивача надійшли додаткові докази в доповнення до відповіді на відзив.

Ухвалою від 10.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/736/19 для судового розгляду по суті на 04 листопада 2019 р.

На визначену дату 04.11.2019 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 11965 від 28.10.2019.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.11.2019, в зв`язку з неявкою представників сторін на проголошення вступної та резолютивної частини рішення, суд долучив до матеріалів справи вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.01.2018 між Комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" (позивач, в договорі Постачальник) та Комунальною установою "Хмільницька центральна районна лікарня" (відповідач, в договорі Споживач) було укладено договір № Т-51 про закупівлю-продаж теплової енергії за державні кошти, відповідно до п 1.1. предметом цього договору є: пара, гаряча вода та пов`язана продукція за кодом ДК 021-2015:09320000-8.

Згідно п. 1.2. Договору Постачальник бере на себе зобов`язання продавати та постачати Споживачеві теплову енергію, вироблену з використанням природного газу або/та з використанням альтернативних видів палива, в обумовлених договором обсягах, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами і в терміни, передбачені цим договором.

Постачальник постачає до теплоспоживаючих установок (систем) Споживача за адресою: Вінницька обл., АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 ; Вінницька обл., АДРЕСА_4 . Уланів, вул. Миру, АДРЕСА_5 , а споживач приймає теплову енергію у гарячій воді за температурним графіком теплової мережі на період дії договору в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору та в межах наступних максимальних теплових годинних навантажень: загальне приєднане максимальне теплове годинне навантаження, Q заг. Мах – 1,014 Гкал/год. У тому числі: - будівель лікарні за адресою м. Хмільник, вул. Монастирська, 71, Q о. мах – 0,880 Гкал/год.; - будівель лікарні за адресою с. Уланів, вул. Миру, 7, Q о. мах – 0,134 Гкал/год. (п. 2.1 Договору).

Обсяги споживання теплової енергії визначаються за приладами обліку (п. 5.1 Договору).

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає Постачальнику Акт (додаток №5) про фактичне отримання та споживання теплової енергії до 2 числа наступного за розрахунковим місяця (п. 5.3.Договору).

Акт визначення межі балансової належності теплових мереж, встановлення меж продажу теплової енергії та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною до даного договору та не може бути змінений в односторонньому порядку (додаток №3).

Загальна вартість цього договору визначена п. 2 Додатку №1 до Договору № Т-51 про закупівлю-продаж теплової енергії за державні кошти. Загальна вартість договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п.6.1. та 6.2. Договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, провадяться виключно в безготівковій формі відповідно до встановлених тарифів. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для виконання Сторонами з моменту введення їх в дію та не будуть вважатися зміною істотних умов цього Договору (п. 7.1. Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. По закінченню розрахункового періоду Споживач зобов`язаний: прийняти від Постачальника Акт здачі-прийняття виконаних робіт (додаток №4) та підписати його протягом 5 діб, після чого один підписаний та завірений печаткою примірник повернути Постачальнику; прийняти від постачальника рахунок на оплату зазначених у Акті здачі-прийняття виконаних робіт (додаток №4) обсягів поставленої теплової енергії та оплатити її протягом 5 діб. У разі не підписання акту здачі-виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є підтвердженням кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 7.2. – 7.4. Договору).

Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію повинні бути проведені Споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 12.1. Договору, цей Договір набуває чинності з 01 січня 2018 до 31 грудня 2018 року.

12.12.2018 року як вбачається з відомостей ЄДР Комунальну установу "Хмільницька центральна районна лікарня" було перетворено в Комунальне некомерційне підприємство "Хмільницька центральна районна лікарня" Хмільницької районної ради.

16.01.2019 між Сторонами переукладено договір про закупівлю-продаж теплової енергії за держані кошти на наступний рік на аналогічних умовах.

В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач зобов`язання за Договором № Т-51 від 16.01.2019 про постачання теплової енергії в гарячій воді не виконує, оплати провів не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 15.03.2019 по 20.08.2019 утворилась заборгованість з оплати послуги в розмірі 1720393,52 грн. Крім цього, позивачем на підставі норм п. 8.1.3. Договору № Т-51 від 16.01.2019 про закупівлю-продаж теплової енергії за державні кошти, а також ст. 625 ЦК України заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 139018,55 грн., інфляційних нарахувань в сумі 42599,70 грн. та 3% річних в сумі 23864,28 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з твердженнями викладеними позивачем у позовній заяві та зазначає, що за січень- квітень 2019 згідно договору Постачальником надано акти на фактично спожиту теплову енергію в розмірі 1916,94 Гкал, а згідно Додатку № 1 до договору встановлено обсяг за січень- квітень 2019 в розмірі 1256,64 Гкал. Отже позивачем, зверх договору було надано за цей період 660,30 Гкал, в зв`язку з чим борг заявлений позивачем виник за теплову енергію яку постачальник надав зверх норми. Крім того, відповідач листом № 01-16-11/1507 від 08.11.2018 звертався до позивача, в якому зазначив, що у зв`язку з значним підвищенням денної температури та з метою економічного та раціонального використання бюджетних коштів просить зменшити подачу теплової енергії на денний час. Листом № 507/01/-09 від 07.08.2019 року позивач повідомив, що здійснює теплопостачання відповідно до температурного графіку теплової мережі, а обсяги споживання теплової енергії визначаються за приладами обліку згідно відсоткового розподілу (п. 5.1. Договору).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання теплової енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам (далі Закон) визначений обов`язок споживачів теплової енергії визначений, статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов`язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття виконаних робіт за весь час дії Договорів № Т-51 від 18.01.2018 та 16.01.2019, разом з тим, спір між сторонами виник на основі виставлених актів здачі-прийняття виконаних робіт за період з лютого 2019 по квітень 2019, згідно яких позивач поставив теплову енергію відповідачу на загальну суму 2656006,73 грн., а відповідач розрахувався за неї в сумі 935613,21 грн. в звязку з чим у останього виник борг в сумі 1720393,52 грн.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.3. та 7.4. Договору сторонами погоджено, що Споживач зобов`язаний: прийняти від Постачальника Акт здачі-прийняття виконаних робіт (додаток №4) та підписати його протягом 5 діб, після чого один підписаний та завірений печаткою примірник повернути Постачальнику; прийняти від постачальника рахунок на оплату зазначених у Акті здачі-прийняття виконаних робіт (додаток №4) обсягів поставленої теплової енергії та оплатити її протягом 5 діб. У разі не підписання акту здачі-виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є підтвердженням кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні викладені в письмовій формі обґрунтовані заперечення відповідача по оспорюваним актам.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Ч.2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлену теплову енергію, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 1720393,52 грн. правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої теплової енергії, позивачем заявлено до стягнення 139018,55 грн. - пені, 23864,28 грн. - 3% річних та 42599,70 грн. – інфляційних втрат.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.1.3. Договору не виконання умов п. 7.5. цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику крім суми заборгованості, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір пені, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 139018,55 грн. - пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів, є арифметично вірними, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23864,28 грн. - 3% річних та 42599,70 грн. – інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240- 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Хмільницька центральна районна лікарня" Хмільницької районної ради (вул. Монастирська, буд. 71, м. Хмільник, Вінницької обл., 22000, код ЄДРПОУ 01982695) на користь Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, буд. 24, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 33649363) 1720393,52 грн. - основного боргу, 139018,55 грн. - пені, 23864,28 грн. - 3% річних; 42599,70 грн. – інфляційних втрат та 28888,14 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України)

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України). До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 12 листопада 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Вишнева, буд. 24, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (вул. Монастирська, буд. 71, м. Хмільник, Вінницької обл., 22000)