Вирок № 85549204, 11.11.2019, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1021/19

Провадження №1-кп/438/109/2019

В И Р О К

Іменем України

11 листопада 2019 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судового засідання Наминанік О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Бориславського міського суду Львівської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140100000293 від 02 серпня 2019 року,

стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніш судимого вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 24 січня 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 8 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України,

за участю учасників судового провадження: прокурора Левицького М.М., обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Стельмащука М.Д., -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 20 травня 2019 року близько 12 год. 00 хв. придбав шляхом привласнення знайденого неподалік МКП «Ринок», розташованого за адресою м.Борислав Львівської області, вул.Весняна, 7, корпус ручної оборонної гранати Ф-1, який був споряджений вибуховою речовиною: тротилом, корпус ручної наступальної гранати РГ-42, який був споряджений вибуховою речовиною: тротилом та два запали УЗРГМ «Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ», які конструктивному поєднанні придатні до вибуху, у подальшому без передбаченого законом дозволу переніс до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , де зберігав до 22 травня 2019 року, які були цього дня вилучені працівниками поліції в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого.

Таким чином своїми умисними діями, які виразилися в незаконному носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Разом з обвинувальним актом поступила угода про визнання винуватості від 15 серпня 2019 року, укладена між начальником Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Левицьким М.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019140100000293, з одного боку та з іншого боку підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_1 , з участю захисника Стельмащука Михайла Дмитровича, на підставі статей 468, 469, 470, 472 КПК України, в приміщенні службового кабінету Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області за адресою м.Борислав, вул.Шевченка, 42, уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:

Слідчим СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області за погодженням із прокурором 06 серпня 2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

При цьому, підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди та вони дали згоду на його призначення.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Захисник - адвокат Стельмащук М.Д. просить затвердити угоду про визнання винуватості, вказує, що така була укладена за його участю, добровільно, угода та погоджене сторонами покарання відповідають вимогам закону та інтересам суспільства.

Заслухавши думку прокурора, який просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, обвинуваченого, захисника, суд приходить до висновку, що угода підлягає затвердженню.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

У ст.472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно з вимогами ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, оскільки останній вчинив носіння, зберігання, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Зазначене кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним.

Відповідно до ч.1 ст.475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між начальником Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Левицьким М.М., як прокурором у кримінальному провадженні № 12019140100000293, з одного боку та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 , з участю захисника Стельмащука Михайла Дмитровича і призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати: витрати на залучення експерта у розмірі 1099 гривень 07 копійок у порядку ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Майно, на яке накладено арешт, відсутнє.

Обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно довідки обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 11 червня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 100, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 серпня 2019 року між начальником Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Левицьким М.М., як прокурором у кримінальному провадженні № 12019140100000293, з одного боку та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 , з участю захисника Стельмащука Михайла Дмитровича.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, а саме 11 червня 2019 року.

Речові докази: металеві уламки корпусу гранати Ф-1, РГ-42 як майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського НДЕКЦ МВС України на рахунок № НОМЕР_1, код ЗКПО: 38007594, МФО 899998, отримувач Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікатор доходів: 24060300, за проведення судової балістичної експертизи ( висновок № 3/635 від 12.07.2019 року), кошти в сумі 1099 гривень 07 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, зокрема: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена, до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.1 ст. 472 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Головуючий суддя А.Т.Слиш