Рішення № 85549075, 05.11.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/3811/19

Номер провадження 2/235/1423/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.11.2009 року, виниклу станом на 30.04.2019 року в сумі 297089,24 гривень, відшкодувати судові витрати по справі в сумі 1921,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 30 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 30,00 % на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком Договір, про що свідчить її підпис у заяві. За посиланням ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачувала борг за кредитом та відсотки, в зв`язку з чим утворено заборгованість станом на 30.04.2019 року у розмірі 297089,24 гривень. Відповідачу неодноразово адресувались повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором, але належну суму до теперішнього часу не повернуто, що змусило ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому порядку захищати свої майнові інтереси.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 130 ЦПК України, представником Кіріченко Р.А ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності) надано, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 221 ЦПК України, заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 адресувала заяву про проведення розгляду справи в її відсутність на підставі документальних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

25 листопада 2009 року ОСОБА_1 оформила в акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» заяву про відкриття кредитної картки.

Заперечень від відповідача ОСОБА_1 , що нею укладено договір з АТ КБ «ПриватБанк» та отримано кредитні кошти – під час розгляду судом справи не надійшло.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вказане свідчить, що підписана 25.11.2009 року ОСОБА_1 анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку складає між сторонами договір, відповідно до умов якого відповідачу публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» надано кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом – 2,5 % в місяць (30,00 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом; відповідачу видано картку № НОМЕР_1 . Підписання відповідачем заяви засвідчує її ознайомлення та згоду з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також підтверджує її згоду на те, що вказані документи в цілому складають договір про надання банківських послуг.

Таким чином, між сторонами укладено договір, на виконання кого АТ КБ «ПриватБанк» надано ОСОБА_1 грошову банківську споживчу позику, тобто грошовий банківський кредит шляхом кредитування за допомогою кредитної картки.

Приймаючи такий висновок, суд відступає від правової позиції, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №175/4576/14-ц, яка хоча і стосується застосування норм права у подібних правовідносинах, однак фактичні обставини розглядуваної справи не є аналогічними справі, яка переглянута судом касаційної інстанції. Так, в зазначеному правовому висновку Верховного Суду, встановлена відсутність підтвердження прийняття відповідачем умов, якими передбачено розмір процентів за користування кредитом, тобто сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору у зв`язку з чим Умови та Правила надання банківських послуг, а також Правила користування платіжною картою, що не містили підпису відповідача не можуть розцінюватись як частина кредитного договору. Разом з тим, в розглядуваній справі, судом беззаперечно встановлено протилежні обставини, зокрема факт підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 7) та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 8), у зв`язку з чим дані документи (докази), а також Умови та Правила надання банківських послуг розцінюються як невід`ємна частина кредитного договору, укладеного між сторонами 25.11.2009 року шляхом підписання заяви.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту.

В позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» зазначено, що ОСОБА_1 допущено порушення виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань, станом на 30.04.2019 року – виникла кредитна заборгованість в сумі 297089,24 гривень, з яких: 7794,09 гривень, 286695,15 заборгованість по процентам за користування кредитом, 2600,00 гривень заборгованість за пенею та комісією.

Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» заявлено стягнення заборгованості в сумі 126579,29 гривень, з яких: 7794,09 гривень – заборгованість за кредитом, 118785,20 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом з 25.11.2009 року по 31.03.2018 року.

Суд надає оцінку викладених АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтувань позовної заяви з позиції слушності аргументів, належності і достатності доказів, врахування позиції відповідача ОСОБА_1 , якою факт порушення умов договору не оспорювався, та приписів норм права, що підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах встановлених договором, а позичальник, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. З аналізу правових норм параграфу 1 глави 71 ЦК України (саме ці положення застосовуються до кредитних відносин) випливає, що кредит надається суб`єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає банківський кредит як будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів із такої суми.

АТ КБ «ПриватБанк», надавши ОСОБА_3 кредитні кошти за договором № б/н від 25.11.2009 року (тобто виконавши своє основне зобов`язання) отримав право на повернення позикових коштів, процентів, а відповідач взяла на себе зобов`язання виконання всіх умов договору. В порушення погоджених сторонами умов договірних відносин відповідач ОСОБА_1 не виконувала умови зазначеного договору № б/н від 25.11.2009 року, порушила передбачені терміни погашення кредиту, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с. 5-6). Станом на 25.11.2009 року борг за тілом кредиту – 7794,09 гривень, вказана сума підлягають присудженню до стягнення.

Суд перевіряє правильність нарахування АТ КБ «ПриватБанк» відсотків за користування кредитом. Так, згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється. Укладаючи кредитний договір № б/н від 27.07.2009 року сторонами обговорений розмір відсоткової ставки та порядок її сплати. Так, відповідно до розрахунку суми заборгованості відповідача за кредитним договором, наданого відділом підтримки інформації за кредитними операціями (з урахуванням графіку погашення кредиту) розмір несплачених процентів за користування кредитом за період з 25.11.2009 року по 31.03.2018 року складає 118785,20 гривень.

З даного розрахунку вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» при визначенні заборгованості за відсотками було застосовано декілька процентних ставок – 30 %, 34,80 %, 43,20 % відсотки річних. Разом з тим, з анкети-заяви вбачається, що сторонами погоджено базову процентну ставку – 2,5 % на місяць, тобто 30 % річних.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення сторонами договірних відносин) – процента ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За змістом абз. 3 ,4 п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки слід розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог ст. ст. 641 – 642 ЦК України або в порядку, визначеному ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України.

Суд акцентує увагу, що в анкеті-заявці від 25.11.2009 року не передбачено умов щодо зміни відсоткової ставки та процедури повідомлення боржника про зміну такої.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З урахуванням вказаного, оскільки укладення кредитного договору мало місце шляхом підписання ОСОБА_1 відповідної письмової заяви, то і зміна умов договору, умов кредитування мала відбутися у такий же спосіб. За таких обставин, зміна АТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки в односторонньому порядку не відповідає наведеним нормам права.

Приймаючи такий висновок, суд враховує, що Верховним Судом України в постанові від 11.10.2017 року у справі № 6-1374цс17 зазначалось, що боржник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа (повідомлення) про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові.

Так, з анкети-заявки вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не заперечувала проти інформування про стан її кредитної картки за допомогою е-mail та SMS. Разом з тим, АТ КБ «ПриватБанк» не надано відповідних доказів на підтвердження виконання процедури повідомлення відповідача про зміну процентної ставки. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за відсоткам за користування кредитом з розрахунку іншої процентної ставки ніж 2,5 % на місяць (30 % річних), яка погоджена при укладенні кредитного договору, а саме - 34,80 %, 43,20 %.

Застосовуючи формулу, яку запроваджено банком для розрахунку заборгованості, з урахуванням того, що з довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Универсальна", базова % ставка на рік складає 30,00 % та нараховується на залишок заборгованості із розрахунку 360 днів в році, - розрахунок заборгованості за відсотками має бути зведено до наступного: 7794,09 гривень (заборгованість за тілом кредиту) х 30 % / 360 днів х 3006 дні (кількість днів з 25.11.2009 року по 31.03.2018 року) = 19524,20 гривень. Саме ця сума заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягає присудженню до стягнення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову – на відповідача. Позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково на суму 19524,20 гривень, тобто на 22 % від заявлених вимог (27318,29 / 126579,29 * 100 %), тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дорівнює 422,62 гривень (1921 * 22 / 100).

Керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 554, 629, 1048, 1054 ЦК України, виконуючи вимоги ст. ст. керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»:

- заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.11.2009 року станом на 30.04.2019 року в сумі 27318 (двадцять сім тисяч триста вісімнадцять) гривень 29 копійок, з яких: 7794,09 гривень – тіло кредиту, 19524,20 гривень – відсотки за користування кредитом;

- судовий збір в сумі 422 (чотириста двадцять дві) гривні 62 копійки.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення суду - 08.11.2019 року (з урахуванням положення ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», р/р № НОМЕР_2 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

Суддя: