Рішення № 85547815, 05.11.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4376/19

пр.№ 2/464/1527/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2019 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання - Кравс С.В.,

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Чугунова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення коштів, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке реорганізоване шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з невиконанням судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 60342 грн. 73 коп. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що на підставі наказу від 27.10.2017 №1208/-К звільнений із займаної посади у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці згідно з п.1 ст. 40 КЗпП. Постановою Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 поновлений на посаді начальника юридичного відділу відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Західному регіоні» ДП «НЕК «Укренерго». При цьому, вищевказане судове рішення виконано лише після звернення до органів виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження. Так, з наказом №647-к від 31.05.2019 про поновлення позивача на роботі ознайомлений 05.06.2019, відтак саме з цього часу постанова Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 у справі № 464/7491/17 в частині поновлення на роботі була виконана та розпочалось нарахування заробітної плати. 17.07.2019 звернувся до відповідача із заявою про виплату суми вимушеного прогулу за час невиконання рішення суду, проте, листом №01/28115 від 29.07.2019 відповідачем повідомлено, що розгляд такого питання відбудеться за наявності відповідного судового рішення. Оскільки відповідачем до 05.06.2019 не виконувалась постанова Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 в частині в частині його поновлення на роботі, відтак відповідно до роз`яснень, викладених у п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з невиконанням судового рішення у розмірі 60 342,73 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні змісту такого. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні змісту відзиву на позовну заяву, згідно з яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі «Держенергонагляд у Західному регіоні» ДП НЕК «Укренерго» на посаді начальника юридичного відділу з 11.12.2007 до 19.10.2015, звільнений з роботи у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України. Наказом ВП «Державна інспекція енергетичного нагляду України» ДП НЕК «Укренерго» від 04.08.2017 №1059-к позивача поновлено на посаді начальника юридичного відділу ВП «Держенергонагляд у Західному регіоні» ДП НЕК «Укренерго», а 27.10.2017 звільнено з роботи у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України. В подальшому, наказом ДП НЕК «Укренерго» від 31.05.2019 №647-к поновлено на попередній роботі. Разом з тим, позивачем не підтверджено належними доказами, що після ухвалення 27.02.2019 Львівським апеляційний судом постанови про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, останній звертався до відповідача щодо поновлення на займаній посаді, а також звертався до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення. Окрім цього, позивач розраховує період стягнення середнього заробітку з 28.02.2019 до 04.06.2019, у той час як поновлений на підставі наказу ДП «НЕК «Укренерго» №647-к від 31.05.2019. При цьому, середня заробітна плата ОСОБА_1 в цей період становила 605,45 грн., а не 622,09 грн.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника юридичного відділу відокремленого структурного підрозділу «Держенергонагляду» у Західному регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», та наказом 1208-Квід 27.10.2017 був звільнений із займаної посади відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУкраїни, у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 ОСОБА_1 поновлено на раніше займаній посаді з 27.10.2017, стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки виплати належних платежів.

Відповідно до наказу №647-к від 31.05.2019 позивача ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника юридичного відділу відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Західному регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з 31.05.2019. При цьому, з таким наказом позивача ознайомлено 05.06.2019, про що наявна розписка останнього.

Відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Таким чином, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде таке рішення суду оскаржуватись.

Аналогічна правова позиція викладена в поставі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №760/9521/15-ц.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який ухвалив незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

За змістом статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

При цьому, постанова Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 у справі №464/7491/17 в частині поновлення позивача на роботі вчасно виконана не була.

Як видно зі змісту наказу № 647-к від 31.05.2019 на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 та постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження №59071775 від 11.05.2019, ОСОБА_1 поновлено на роботі, ознайомлено з таким наказом 05.06.2019.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено факт невиконання відповідачем рішення суду з 28.02.2019 до 04.06.2019.

Так, 17.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до ДП «НЕК «Укренерго» із заявою про виплату йому середнього забутку за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення суду.

Листом ДП «НЕК «Укренерго» від 29.07.2019 №01/28115 позивачу повідомлено про те, що відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України необхідно надати підприємству ухвалу суду про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 у справі № 464/7491/17 встановлено, що середньоденний заробіток позивача становить 622,09 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як видно з матеріалів справи постанова Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі виконана 31.05.2019 відповідно до наказу ДП «НЕК «Укренерго» №647-к, з яким останнього ознайомлено лише 05.06.2019, відтак час затримки виконання рішення суду становить період з 28.02.2019 до 04.06.2019, а саме 97 днів.

Таким чином, з Приватногоакціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 60 342,73 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення (622,09 грн. х 97 днів).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі необхідно задовольнити в повному обсязі.

Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача Приватногоакціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

На підставі статей 235, 236 КЗпП України та керуючись статтями 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263 -265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, ЄДРПОУ - 00100227) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з невиконанням судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 60342 (шістдесят тисяч триста сорок дві) гривні 73 (сімдесят три) копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, ЄДРПОУ - 00100227 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 .11.2019.

Головуючий Дулебко Н.І.