Ухвала суду № 85547228, 08.11.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

УХВАЛА

241/2352/19

2/241/473/2019

08.11.2019 року суддя Першотравневого районного суду Донецької області Чудопалова С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білозьоров Олексій Борисович, заінтересован особа – Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом про зняття арешту з майна, заінтересована особа - Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху по наступним підставам.

Так, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позивачем не викладено обставин, якими він обгрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016, у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Крім того, згідно з п. ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Проте, всупереч зазначеним вимогам позивачем не надано даних про виконавче провадження, у якому було накладено арешт на його майно, на яке саме майно, ким та коли накладено арешт, а також відсутні підтвердження неможливості отримання даної інформації, також не зазначено даних про його статус у даному виконавчому провадженні – боржником чи стягувачем у ньому він є, а тому неможливо встановити чи має позивач право звертатися до суду із зазначеним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Проте, позивачем в порушення зазначеної норми закону при подачі позовної заяви до суду (яка подана саме в порядку позовного провадження) не зазначено відповідача, а також вказана заінтересована особа, яка має бути вказана при поданні заяви в порядку окремого провадження відповідно до розділу ІV ЦПК України «Окреме провадження».

Крім того, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 392,04 грн, в той час як п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється за ставками 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 становить 768,40 грн.

Також в порушення ч. 4 ст.177 ЦПК України позивачем до позовної заяви додано копію квитанції про сплату, яка не відповідає встановленим банківським зразкам та з неї незрозуміло на який рахунок сплачено, ким, за яку позовну заяву, до якого суду, який вид платежу, оскільки з даної квитанції вбачається, що було здійснено покупку/послугу, а яку саме – незрозуміло.

В п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 роз`яснено, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя з дійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися і застосовуватися, починаючи з моменту предявлення позову до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивачу необхідно визначити відповідача у даній позовній заяві, визначити статус Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, надати дані виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт, викласти обставини, якими він обгрунтовує свої вимоги, та зазначити докази, які обгрунтовують їх, а такожсплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру - у розмірі 768,40 грнза реквізитами: рахунок UA818999980000031210206005330, отримувач: Мангушське УК/Мангушський р-н, код класифікації доходів бюджету 22030101, код за ЄДРПОУ 37870942, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) та надати оригінал відповідної квитанції до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачас строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білозьоров Олексій Борисович, заінтересован особа – Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зняття арешту з майна- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Чудопалова