Ухвала суду № 85545732, 29.10.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 Справа №607/25471/19

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., прокурора Самойлова П.Г., адвоката Карпи М.М. , підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Степанціва Д.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючий, уродженець м. Скалат, Підволочиського району Тернопільської області, зареєстрований в с АДРЕСА_1 , проживаючий в АДРЕСА_2 , раніше судимий,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Степанців Д.В. в межах кримінального провадження №12019210010002476 від 24 серпня 2019 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойлолвим П.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , якому 29.10.2019 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин за таких обставин.

23 серпня 2019 року близько 00 годин 10 хвилин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який знаходився на проїжджій частині, поблизу будинку № 25 по вул. Коновальця, в м. Тернополі.

Переконавшись у тому, що транспортний засіб марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 знаходиться на проїжджій частині, поблизу будинку № 25 по вул. Коновальця, в м. Тернополі 23 серпня 2019 року близько 00 годин 10 хвилин ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в ході телефонної розмови, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання попросив ОСОБА_2 допомогти від евакуювати транспортний засіб, на що ОСОБА_2 не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_1 погодився виконати прохання.

В подальшому ОСОБА_1 , перебуваючи на транспортному засобі марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , сірого кольору, приїхав по адресу проживання ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_2 сів в вказаний автомобіль, та вони разом поїхали до будинку АДРЕСА_4 25 АДРЕСА_3 , де розташовувався транспортний засіб марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

23 серпня 2019 року близько 03 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи разом з ОСОБА_2 , який не усвідомлював злочинних намірів ОСОБА_1 та будучи переконаним, що транспортний засіб марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 під`їхали на транспортному засобі марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , сірого кольору до транспортного засобу марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , де припаркувались перед останнім транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме: транспортним засобом марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в постійному користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на підставі паспорту автомобіля, серія НОМЕР_4 належить ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, не маючи законних підстав для керування ним, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проник до салону вищевказаного автомобіля, двері якого були замкнені після чого не змігши завести двигун шляхом гнучкого зчеплення, за допомогою буксируваного тросу прикріпив транспортний засіб марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 до транспортного засобу марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , сірого кольору.

В подальшому ОСОБА_1 попросив ОСОБА_2 сісти за кермо транспортного засобу марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , сірого кольору та їхати в напрямку проспекту Злуки в м. Тернополі на що ОСОБА_2 не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_1 погодився виконати прохання. Згодом ОСОБА_2 за допомогою транспортного засобу марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , сірого кольору відбуксирував транспортний засіб марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 в лісопосадку, що в с. Байківці, Тернопільського району Тернопільської області, де залишили вказаний автомобіль.

Таким чином, для досягнення корисливої мети, не маючи ніякого права та будь-якої згоди від власника транспортного засобу, ОСОБА_1 розпорядився ним на власний розсуд, тим самим незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вартістю згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 6.2-139/19 від 09.10.2019 – 11520 гривень 00 копійок заподіяно матеріальну шкоду ОСОБА_3 , у сумі 11520 гривень 00 копійок.

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 23.08.2019 поблизу будинку №25 по вул. Коновальця в м. Тернополі, чим зафіксовано відсутність транспортного засобу марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 30.08.2019, який повідомив, про обставини незаконного заволодіння транспортного засобу;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 24.08.2019, який повідомив, про обставини незаконного заволодіння транспортного засобу;

- протоколом огляду відеозапису від 12.09.2019 року яким зафіксовано як за допомогою транспортного засобу марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, сірого кольору буксирувався транспортний засіб марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 28.09.2019, який повідомив, про те, що невідома особа реалізувала йому акумулятор WESTA, 60Ah, синього кольору;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2019, в ході чого ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як особу яка реалізувала йому акумулятор WESTA, 60Ah, синього кольору;

- протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі, під час якого ОСОБА_6 видав акумулятор WESTA, 60Ah, синього кольору який реалізував йому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом огляду акумулятора WESTA, 60Ah, синього кольору від 29.09.2019, за участю потерпілого ОСОБА_3 , який впізнав акумулятор WESTA, 60Ah, синього кольору, як такий, що належить йому і знаходився в транспортному засобі марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ;

- протоколом обшуку транспортного засобу марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , сірого кольору від 27.09.2019 в ході якого було вилучено повітряний компресорний насос торгової марки «Elegant»;

- протоколом огляду повітряного компресорного насосу торгової марки «Elegant»від 01.10.2019, за участю потерпілого ОСОБА_3 , який впізнав повітряний компресорний насос торгової марки «Elegant», як такий, що належить йому і знаходився в транспортному засобі марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.09.2019, який повідомив, що в транспортному засобі марки «DAEWOO» модель Lanos, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , його речей немає, а лише речі, які належать попередньому користувачу;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 28.09.2019, який повідомив, про обставини які мали місце при незаконному заволодінні транспортним засобом марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2019, в ході чого ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як особу яка незаконно заволоділа транспортним засобом марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ;

- заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і якій він щиросердечно зізнався в тому, що він незаконно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ» модель 2101, 1981 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ;

- повідомленням про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2019 передбаченого ч.2 ст.289.

Як зазначає слідчий у клопотанні та що підтримує прокурор в судовому засіданні, відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що узгоджується із вимогами п.5 ч.2 ст. 183 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, раніше вчиняв умисні корисливі злочини, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення. Слід зазначити, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного. Окрім цього, відносно ОСОБА_1 скеровано до Тернопільського апеляційного суду 31.05.2019 апеляційну скаргу, щодо вироку Тернопільського міськрайонного суду по справі №607/11229/16-к від 15.04.2019 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. Окрім цього, відносно ОСОБА_1 скеровано до Тернопільського міськрайонного суду 18.01.2019 обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушення передбачених, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України.

Існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що шляхом погрози він може схиляти потерпілих до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, чим підтверджується те, що він раніше судимий за насильницькі злочини, а саме 16 липня 1999 року судовою колегією у криміналах справах Тернопільського обласного суду за ч.3 ст.142, п. «а», «г», «і» ст. 93, 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна та 08 жовтня 2013 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі.

Окрім того, існує ризик, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі продовжуватиме злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення, а також на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказане підтверджується тим фактом, що на даний час у Тернопільському міськрайонному суді знаходяться на розгляді обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім кримінальних правопорушення передбачених, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, прокурор в судовому засіданні зазначає, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та економічний стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Карпа М.М., думку і заперечення якої підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , просить звільнити підозрюваного з-під варти, вважає, що немає доказів вчинення ним злочину, підозра ґрунтується лише на припущеннях, окрім того, просить врахувати те, що ОСОБА_1 хворіє хворобою нирок, а тому просить застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні – навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке є тяжким злочином, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, на даний час не працює, раніше судимий.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991р. зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Приймаючи до уваги ті обставини, що не зважаючи на особу підозрюваного ОСОБА_1 , враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, матиме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Степанціва Д.В. є обґрунтоване і доведене, а застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в даному випадку не буде доцільним та обґрунтованим.

Докази, які б свідчили про вкрай негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвокати Карпи М.М., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про обрання запобіжного у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Степанціва Д.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 96050 (Дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12019210010002476 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2019 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, утриматись від спілкування із свідками у справі.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Степанціва Д.В.

Датою закінчення дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 29 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич