Ухвала суду № 85544941, 08.11.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/941/19

Пр. 1кп/336/404/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Жупанової І.Б., за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М., прокурора прокуратури Запорізької області Сердюка Є.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Свистуна О.В., Концура О.О. представника потерпілого Ревуцького С.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисників у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018080000000185 від 23.06.2018 р., за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про визнання доказів очевидно недопустимими,

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя кримінального провадження №12018080000000185 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.3 ст.191, ч. 1 ст.366 КК України, стороною захисту заявлене клопотання про визнання очевидно недопустимими доказів, отриманих під час виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук від 03.12.2018 за адресою АДРЕСА_1 за місцем фактичного знаходження ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн», під час якого виявлено та вилучено фінансово-бухгалтерську та іншу документацію ПП «ВКФ «Еліт-Дизайн». Вказана слідча дія оформлена протоколом обшуку від 04.12.2018з доданим до нього технічним записом, здійсненим за допомогою відеозаписувального технічного засобу, що тягне за собою неможливість його дослідження під час судового розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначили, що слідчим суддею 03.12.2018 р. під час розгляду клопотання слідчого про надання дозволу на обшук за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України АДРЕСА_2 41, за місцем знаходження ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн» не здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів, яку захист вважає обов`язковою на підставі системного аналізу вимог ст. 27 ч. 5, ст. 107 ч. 4, ст. 234 ч. 4 КПК України.

А, оскільки пунктом 4 частини 3 ст. 87 КПК України визначено, що недопустимими є також докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання і незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними (ч.6 ст.107 КПК України), захист наполягає на визнання вказаних доказів недопустимими і просить не досліджувати їх.

Вислухавши клопотання захисників, підтримане обвинуваченими, заперечення проти його задоволення прокурора і представника потерпілого, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

У відповідності до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Отже, оцінка доказу як недопустимого під час судового розгляду, а не в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, має надаватися судом лише за наявності ознак очевидної недопустимості, перелік яких, на переконання суду, прямо зазначений в статтях 87, 88 КПК України.

Так, до очевидно недопустимих віднесені докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також, зокрема докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Згідно зі статтею 107 ч. 4 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. Але, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Як випливає з досліджених судом матеріалів кримінального провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по розгляду клопотання слідчого про проведення обшуку від 03.12.2018 р., що витребуванні судом на клопотання сторони кримінального провадження, вказане клопотання розглядалося слідчим суддею без прокурора за його письмовою заявою про розгляд клопотання без його участі, а отже, фіксування технічними засобами не здійснювалось на підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, у відповідності до вимог якої у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя не мала право розглядати клопотання буз участі прокурора або слідчого, а у разі їх неявки мала або залишити клопотання без розгляду, або відмовити в його задоволенні, оскільки статтею 234 ч. 4 КПК України передбачено, що клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора, а, відтак, технічна фіксація перебігу розгляду клопотання є обов`язковою, не приймаються судом, як такі, що виходять за межі можливості оцінки доказу на предмет його очевидної недопустимості під час розгляду кримінального провадження судом.

Данні про те, що розгляд слідчим суддею клопотання без участі прокурора або слідчого призвели доістотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також що докази, які були надані слідчій судді на обґрунтування клопотання про проведення обшуку слідчим, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, на час розгляду цього клопотання відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 371, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання захисників Свистуна О.В. і Концура О.О ОСОБА_3 про визнання очевидно недопустимими доказів, отриманих під час виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук від 03.12.2018 за адресою АДРЕСА_1 за місцем фактичного знаходження ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн» відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Б. Жупанова