Постанова № 85544710, 08.11.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2745/19

08.11.2019

3 /328/816/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 листопада 2019 року м.Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП,

встановив:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №288192 від 23.10.2019, складений ДОП СП Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Синяковим С.В., відповідно до якого 16.10.2019 о 17.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на земельній ділянці, розташованій поблизу вулиці Рогачова місті Молочанськ, висловлювався на адресу гр. ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою та розбив цеглиною лобове скло трактору МТЗ 89-92, що спричинило певні наслідки, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Згідно з ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173 КУпАП, розглядаються протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Такий особливий порядок розгляду вказаної категорії справ про адміністративне правопорушення покладає на відповідні органи, які складають протокол про адміністративне правопорушення, обов`язок забезпечити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, доступ до правосуддя та можливість реалізувати своє право на захист.

Однак ОСОБА_1 в судове засідання доставлений не був.

У зв`язку з 1-денним строком розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, суддя не має можливості своєчасно повідомити вказану особу про дату і місце її розгляду, відповідно до вимог ч.2 ст. 277-2 КУпАП.

За положеннями пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, в порушення п.9 розділу 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1376 від 06.11.2015 року, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №288192 від 23.10.2019 у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол», де повинні бути зазначені прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень), зазначені лише ініціали особи, яка склала протокол.

Також слід зазначити, що підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

При цьому, громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Посягання на громадський порядок і спокій громадян здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Нецензурна лайка - це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію.

Образливе чіпляння до громадян - це нав`язлива розмова або інша дія, спрямована на навмисне приниження честі та гідності оточуючих. Образливе чіпляння характеризується зухвалими, нав`язливими діями хулігана, який завдає моральної чи фізичної шкоди іншій особі, незважаючи на протидію потерпілого. Хулігану властива злісність протиправних проявів, їх багаторазова повторюваність. Така поведінка є несумісною з моральними засадами потерпілого, якого подібні дії ображають і принижують. Йдеться про хапання за одяг, насильницьке тримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині тощо. При цьому, таку поведінку слід відрізняти від більш мирного настирливого докучання, яке є ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.178КУпАП(Поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль).

Крім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян.

Разом з тим, викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення не містить обов`язкових ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме не вказано чи є земельна ділянка, розташована поблизу вул.Рогачова м.Молочанськ, громадським місцем, чипризвели дії ОСОБА_1 до порушення саме громадського порядку та спокою громадян. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №288192 від 23.10.2019 зазначено, що ОСОБА_1 висловлювався на адресу гр. ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою, в той же час, як вбачається з пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на його адресу нецензурно не висловлювався, конфлікт виник з приводу обробки земельних ділянок (тобто не був безпричинним); ОСОБА_1 також будь-які протиправні дії з свого боку, в тому числі нецензурні висловлювання заперечує.

При цьому, у рішенні від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії», ЄСПЛ констатував, що у випадку коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.

Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015№ 1376,не допускаються унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Викладені обставини унеможливлюють повний та всебічний розгляд справи відносно ОСОБА_1 , позбавляють можливості приймати будь-які процесуальні рішення, з`ясувати всі обставини і вирішити справу по суті. Враховуючи, що адміністративний матеріал оформлено неналежним чином, а вказані вище недоліки не можуть бути усунені в суді, зазначені матеріали слід повернути органу, який його складав, для належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256, 276, 277, 278 КУпАП, -

постановив:

Повернути протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №288192 від 23.10.2019, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст.173 КУпАП, до Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області для належного оформлення.

Cуддя: