Рішення № 85544512, 30.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.10.2019

Справа № 320/7278/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичних фактів та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Дуди С.В.,

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Шаповалової О.В.,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд встановити юридичний факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є її двоюрідним дядьком, встановити юридичний факт, що вона мешкала однією сім`єю з ОСОБА_3 з листопада 2012 року не менше 5 років до часу відкриття спадщини та визначити їй додатковий строк тривалістю 2 місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги і пояснила, що її батьками є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 . Відповідач ОСОБА_2 є молодшим братом батька позивача, а позивачці доводиться-двоюрідним дядьком. У її батька також був двоюрідний брат ОСОБА_3 який позивачці доводиться двоюрідним дядьком. З чоловіком позивачки розвелась у 2016 році, спільних дітей не мають. Після смерті дружини ОСОБА_3 він проживав один. В листопаді 2012 року позивачка взяла свого дядька до себе на утримання, оскільки в них були дружні стосунки. ОСОБА_3 сам запропонував проживати разом. До цього вона мешкала за адресою АДРЕСА_1 З ОСОБА_3 вони проживали взимку в його квартирі, а коли закінчувався опалювальний сезон переїжджали проживати в будинок по вул. Сімферопольській. Восени 2017 року ОСОБА_3 зламав шийку бедра у зв`язку із чим йому була зроблена операція, після якої вона здійснювала за ним догляд, купувала ліки, продукти харчування. За його дорученням отримувала його пенсію. Здійснювала оплату комунальних послуг, робила поточний ремонт в квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, усі витрати по похованню здійснювала позивачка. За час життя ОСОБА_3 пропонував скласти заповіт на ім`я позивачки оскільки більше в нього не було родичів. Відповідач був присутнім на похованні ОСОБА_3 де повідомив що останні чотири роки він з померлим не спілкувався та вони не бачились. Вважає, що вона фактично прийняла спадщину оскільки проживала однією родиною із померлим, доглядала його.

У квітні 2018 року позивачка звернулась до Державного архіву Запорізької області щодо анкетних даних народження діда, його сестри та інших документів. Починаючи з 05 до 09 липня 2018 року позивачка знаходилась на амбулаторному лікуванні в КУ «Центр надання медичних послуг ММР № 2» з діагнозом «ДДПП» - радикуліт з явно вираженим больовим синдромом. Після лікування вона звернулась до Мелітопольської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак її направили до приватного нотаріуса Тимченко М.Г. в провадженні якої вже була заведена спадкова справа ще в січні 2018 року після смерті ОСОБА_3 за заявою відповідача. Коли вона звернулась до приватного нотаріуса Тимченко М.Г. із заявою про прийняття спадщини, дізналась, що нею був пропущений встановлений законом шестимісячний строк для подання зави до нотаріуса, у зв`язку з чим їй було рекомендовано звернутись до суду. Строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин у зв`язку із тим, що вона тривалий час відновлювала документи по родинним стосункам з померлим, крім того в кінці терміну знаходилась на лікуванні. Нею було пропущено усього 10 днів. Пояснила, що 07.01.2018 року вона не була в лікарні у ОСОБА_3 оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся і вона поїхала підтримати близьких.

В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Дуда С.В. підтримав надані позивачкою пояснення, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню. Зазначив, що позивачка більше ніж п`ять років проживала однією сім`єю разом з померлим ОСОБА_3 , доглядала за ним, готувала їжу, робила ремонт в квартирі. Під час знаходження ОСОБА_3 в лікарні купувала необхідні ліки. Факт постійного проживання однією сім`єю позивача з ОСОБА_3 також були підтверджені показами свідків, які були допитані в судових засіданнях.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що померлий ОСОБА_3 є його двоюрідним братом. В 2015 році помер його рідний брат, він разом з ОСОБА_3 були на його похоронах, в цей період позивачки в квартирі ОСОБА_3 не було, як і її речей. Він часто провідував ОСОБА_3 , в них були гарні стосунки. ОСОБА_3 після смерті дружини проживав один. Позивачка почала навідуватись до ОСОБА_3 після 2015 року після смерті її батька. В квартирі ОСОБА_3 вона не проживала тільки провідувала його. Про смерть ОСОБА_3 йому повідомила квартальна. Не заперечує проти встановлення того, що ОСОБА_3 є її двоюрідним дядьком позивача. Заперечує проти задоволення позовних вимог стосовно встановлення факту проживання однією сім`єю позивача з ОСОБА_3 не менше п`яти років та надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Представник відповідача-адвокат Шаповалова О.В. в судовому засіданні позов визнала в частині того що ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 . Не визнає позовні вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім`єю позивача з ОСОБА_3 не менше п`яти років та надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса. Підтримала пояснення надані відповідачем ОСОБА_2 та пояснила, що позивачем не надано доказів спільного проживання з померлим ОСОБА_3 з листопада 2012 року. Відповідно до архівних довідок ОСОБА_3 проживав один, дітей не має. За адресою АДРЕСА_3 старша по будинку приносила квитанції та бачила, що ОСОБА_3 проживав за вказаною адресою один. Позивачка в судовому засіданні пояснила, що вона спілкувалась з ОСОБА_3 після смерті його дружини, він мешкав один, вона приносила йому їжу. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що померлий ОСОБА_3 проживав один. Відповідно до пояснень голови квартального комітету довідка про проживання позивача з 2012 року разом з ОСОБА_3 є недостовірною, тому її не можна приймати до уваги. Позивачем не надано доказів ведення спільного побуту з померлим не менші ніж п`ять років.

При викладених обставинах, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає за необхідне позовну заяву задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками позивачки ОСОБА_1 є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 /а.с.8/.

Відповідач ОСОБА_2 , який народився в 1953 році, є молодшим братом батька позивача, а позивачці доводиться-двоюрідним дядьком.

Батьками ОСОБА_4 є: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 , які є рідними дідом та бабусею позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 12.01. 1949 року /а.с.9/.

В 1953 році народився ОСОБА_2 , який є братом батька позивача- ОСОБА_4 .

Відповідно до копії довідки Державного архіву Запорізької області № 01-32/м-1362 від 15.06.2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився дідусь позивача - ОСОБА_8 батьками якого є: батько ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 /а.с.14/.

Згідно із копією довідок Державного архіву Запорізької області № 01-32/м-0666, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась рідна сестра дідуся позивача - ОСОБА_12 , батьками якої є: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 /а.с.16,17/.

Так, ОСОБА_12 , 1918 року народження є рідною матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією посвідки НОМЕР_2 , актовий запис № 36 /а.с.11/.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 /а.с.10/.

Відповідно до п. 1 ст. 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Так, сукупність наведених позивачем доказів свідчить про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що є підставою для задоволення позовної вимоги в частині встановлення факту що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 /а.с.12/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме квартира АДРЕСА_3 , яка належала останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом видане 09.02.2004 року, зареєстроване в реєстрі за № 2-592 /а.с.18/.

Відповідно до листа № 1133/01-16 від 26.12.2018 року після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 5/2018 за заявою ОСОБА_2 /а.с.84-95/.

З метою оформлення спадкових прав позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г., однак постановою від 20.07.2018 року останній було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого законодавством України строку для прийняття спадщини та через відсутність документів, що підтверджують спорідненість померлого ОСОБА_3 із спадкоємицею /а.с.20/.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.2 ст. 1269 ЦК України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування"особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, їх поважність визначається судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин та характеру взаємовідносин сторін.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

В обґрунтування поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказує, що у встановлений шестимісячний строк, а саме у квітні 2018 року вона звернулась до Мелітопольської державної нотаріальної контори щодо процедури оформлення спадкових прав, де їй повідомили про необхідність підтвердження факту родинних відносин з померлим ОСОБА_3 .

Після чого позивач почала збирати документи, аби підтвердити родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_3 , що також підтверджується відповідями з Державного архіву датовані червнем місяцем 2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

У період збирання архівних довідок позивач захворіла у зв`язку із чим знаходилась на амбулаторному лікуванні в КУ «Центр надання медичних послуг ММР № 2» з діагнозом «ДДПП» - радикуліт з явно вираженим больовим синдромом, а саме з 05 по 09 липня 2018 року, що підтверджується копією довідки з лікувального закладу /а.с.22/.

Одразу після виписки з лікарні позивач звернулась до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г., однак нею був пропущений строк подачі заяви на прийняття спадщини, який складав лише 10 днів.

Доводи позивача щодо поважності причини пропуску строку підтверджуються наданими відповідями з Державного архіву, що також свідчить про її намір прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в суді докази, суд вважає, що позивачем доведено, що вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , але у встановлений законом час із заявою про прийняття спадщини не звернулась, через поважну причину, у зв`язку з хворобою.

В силу цих обставин суд вважає, що позивач пропустила передбачений законом строк з поважних причин, а тому, керуючись ст. 1272 ЦК України, суд вважає вимоги позивача в частині встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо встановлення факту проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 однією сім`єю з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, суд вважає, що у задоволені позову в цій частині позивачу слід відмовити виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог про встановлення факту проживання ОСОБА_1 із померлим ОСОБА_3 однією сім`єю позивач посилається на те, що вона доглядала ОСОБА_3 , купувала йому ліки, готувала, разом вони проживали у його квартирі за адресою АДРЕСА_3 .

Встановлення факту проживання однією родиною необхідно позивачу для оформлення спадкових прав.

Так, в рахунку на ритуальні послуги померлого ОСОБА_3 на суму 7178 грн. заказником послуг зазначена ОСОБА_1 /а.с.7/.

Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 зареєстрована з 03.08.2000 року за адресою: АДРЕСА_5 /а.с.6/.

Так в підтвердження позовних вимог позивачем була надана копія довідки виданої головою квартального комітету № 98 ОСОБА_14 від 23.08.2018 року відповідно до якої ОСОБА_1 , 1973 року народження з жовтня 2012 року мешкала в будинку по АДРЕСА_1 однією родиною з ОСОБА_3 , 1939 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.21/.

Однак, на адресу суду була надана заява голови вуличного комітету ОСОБА_14 датована 18.11.2018 року підпис якої завірений заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_35 03.12.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_14 відкликала та просить вважати не дійсною довідку видану ОСОБА_1 , тому що надана довідка за 23 серпня 2018 року була надрукована ні нею. Нею була надана довідка написана рукою (ручкою) 22 серпня 2018 року згідно журналу реєстрації довідок. В цій довідці було написано, що ОСОБА_3 , 1939 року за адресою мешкав тимчасово. Число та місяць були іншими. Коли все виявилось вона просила ОСОБА_1 щоб вона принесла цю довідку. Спочатку ОСОБА_1 обіцяла потім казала, що не знає де вона точно, потім сказала що її порвала /а.с.48/.

Таким чином надана позивачем копія довідки від 23.08.2018 року не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, які закріплені в ст.ст. 77-79 ЦПК України, у зв`язку з чим судом відхиляється.

Так, відповідно до довідок виданих старшою по будинку ОСОБА_17 24.09.2018 та 28.10.2018 років, ОСОБА_3 , 1939 року народження дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_3 один. За вказаною адресою старша по будинку щомісячно приносила квитанції на оплату комунальних послуг. В квартирі він знаходився один, крім того одного його бачила у дворі їхнього будинку /а.с.43-44/.

Відповідно до положень ч.2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно до ч.4 ст.3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття «сім`я» та «член сім`ї» також були розтлумачені змістом Рішення Конституційного Суду України №5-рп/99від 03.06.1999 року. Відповідно до абзацу 1 п.1 резолютивної частини Рішення, під членом сім`ї… треба розуміти особу, що перебуває з суб`єктом права… у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням…; веденням з ним спільного господарства.

Пунктом 6 зазначеного Рішення Конституційного Суду України встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Також поняття «член сім`ї» наявне в змісті ст.64 ЖК України. Згідно абзацу 2 ст.64 ЖК України, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки; членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В підтвердження позовних вимог позивачем надана довіреність видана ОСОБА_3 26.12.2017 року якою останній довіряє отримати пенсію за січень місяць ОСОБА_1 , так як перебуває на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології, діагноз: «Перелом шийки бедра», що підтверджується довідкою № 1304 від 23.10.2018 року завідувача ОП лікарні № 1 /а.с.57, 60/.

Однак, суд приймає до уваги, що вказана довіреність була видана одноразово та у зв`язку із тяжким фізичним станом ОСОБА_3 , який в силу знаходження на стаціонарному лікуванні не мав можливості отримати пенсію, отже вказані докази ніяким чином не підтверджують факт їх сумісного проживання однією сім`єю.

Надані позивачем накладна № 1 від 02.03.2017 року про сплату завдатку у розмірі 2300 грн. та договір від 02.03.2017 року на виконання робіт по встановленню метало пластикових вікон взагалі містять відомості про покупця та замовника як « ОСОБА_10 » /а.с.58-59/.

Крім того, надані рахунки офіціанта з кафе «Рандеву» не місять ані відомостей про сплату грошової суми, ані прізвищ замовника та платника, відсутні будь-які відомості що вказані грошові кошти були сплачені саме під час поминок ОСОБА_3 /а.с.61/.

Наданий договір подряда № 31 від 10.02.2014 року предметом якого є ремонт квартири в АДРЕСА_3 та надані до нього розрахунки, відомості та акти містять розбіжності.

Так, відповідно до акту № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за травень 2014 року у пункті замовник містяться відомості як « ОСОБА_18 », тоді як відповідно до договору подряда № 31 від 10.02.2014 року замовником є « ОСОБА_1 (шлюбне прізвище ОСОБА_1 )», тобто відсутній підпис замовника, яка відповідно до умов п. 5.1 договору приймає від «підрядчика» виконання робіт шляхом підписання акту приймання виконуваних субпідрядних робіт (Форма КБ-2в).

Відсутні квитанції або розрахункові рахунку про сплату замовлених послуг відповідно до умом п. 3.3. договору, відповідно до якого оплата проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок грошових коштів за виконані роботи /а.с.62/.

Разом з цим вказані письмові докази жодним чином не підтверджують ані проживання позивачки разом з ОСОБА_3 у спірній квартирі, ані ведення ними спільного господарства, ані наявність у них спільного бюджету. Інших доказів протягом усього часу розгляду справи позивачкою та її представником надано не було.

У судових засіданнях позивачка вказувала, що починаючи з 2012 року на літній період вона разом з ОСОБА_3 переїжджали проживати в будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, відповідно до наданих розрахунків по особову рахунку № НОМЕР_5 за адресою АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_3 , кошти за користування послугами з централізованого постачання холодної води були нараховані і у літні періоди починаючи з 2013 по 2017 роки, кількість мешканців зазначено - 1 /а.с.106-107/.

Так само, відповідно до наданих витягів з особового рахунку № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 , за споживання електричної енергії у літні періоди з 2012-2017 роки також були нарахування з зазначенням кількості спожитої енергії у ці періоди /а.с.108-112/.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили:

Так, свідок ОСОБА_21 пояснила, що позивачка ОСОБА_1 її подруга, відповідача вона бачила усього два рази. Вона народилась в 1978 році, померлий ОСОБА_3 був їхнім сусідом вони добре спілкувались. Після того як померла його дружина він проживав один. Відповідача один раз бачила коли він приходив міняти лічильник та другий раз коли він збирав підписи щоб підтвердити що він є братом померлого ОСОБА_3 . Позивачка племінниця ОСОБА_3 . У 2011-2012 роках вона забирала ОСОБА_3 до себе додому, крім того вони разом проживали в неї. Вона чула як ОСОБА_1 казала, що буде доглядати ОСОБА_3 В 2017 року ОСОБА_3 захворів, його поклали до лікарні. ОСОБА_1 допомагала йому грошима. Йому зробили операцію, усі думали що він одужає однак він помер. Точно рік не пам`ятає ОСОБА_3 прописав у себе сина відповідача, однак він у нього не проживав. Вікна, бойлер та водомір ремонтувала позивачка.

Свідок ОСОБА_25 пояснив, що позивачка його племінниця, відповідача він також знає. Позивачка є також племінницею померлого ОСОБА_3 ОСОБА_1 проживала інколи в квартирі ОСОБА_3 Робили ремонт в квартирі, міняли вікна. Проживали разом як одна родина приблизно 5-6 років з 2012 року. Влітку вони проживали в будинку по АДРЕСА_1 , взимку мешкали в квартирі. ОСОБА_3 важко було одному проживати, він покликав Олю аби проживати разом.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що вона подруга позивачки. ОСОБА_3 відносився до позивачки, як до доньки. ОСОБА_3 проживав у позивачки, потім він захворів, вона купували ліки, продукти харчування. Коли ОСОБА_3 ОСОБА_1 понесла усі витарти пов`язані з його похованням. Після того як ОСОБА_3 виписався з лікарні він збирався переписати своє майно на ОСОБА_1 . Взимку у 2012 році ОСОБА_1 забрала ОСОБА_3 проживати до себе. Усю пенсію ОСОБА_3 віддавав ОСОБА_1 . Відповідача вона ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_34 пояснила, що вона подруга позивачки, вже багато років дружить з нею. Їй відомо, що ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 , готувала їжу, купувала ліки. З 2012 року вони проживали разом. Вона була в гостях у ОСОБА_1, як на Новому Мелітополі та і на вул. Сімферопольській. Влітку ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 проживали в будинку по АДРЕСА_1 , взимку проживали на квартирі. ОСОБА_3 давав гроші на покупки. В квартирі ОСОБА_3 вона не бачила відповідача. В квартирі були особисті речі позивачки. ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 в лікарні. В квартирі вона була у 2016, 2017 та 2018 роках взимку та восени. В 2017 та 2018 роках допомагала ОСОБА_1 робити в квартирі ремонт. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Свідок ОСОБА_31 пояснила, що вона квартальна на Новому Мелітополі. Коли помер ОСОБА_3 її покликали з похоронного бюро та просили знайти його рідних так як вже майже добу його не забирали з моргу. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в лікарні, звідти його перевезли до моргу, а звідки ніхто не забирав. Їй подзвонили 08.01.2018 року та просили допомогти знайти рідних, які б забрали ОСОБА_3 з моргу.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що позивачка племінниця ОСОБА_3 , відповідач його брат. Він інколи проходив в гості до ОСОБА_3 Приблизно півтора роки він в нього в гостях не був. В квартирі у ОСОБА_3 сторонніх речей не було, в кухні була двох камфорна плитка. Останній рік до ОСОБА_3 приходила його провідувати позивачка ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що відповідач доводиться йому батьком, а позивачка двоюрідною сестрою. Після смерті бабусі дідусь ОСОБА_3 мешкав в квартирі по вул. Дзержинського . Він не бачив або до ОСОБА_3 приходила та доглядала за ним позивачка. Останні шість місяців він не спілкувався з ОСОБА_3 та не навідував його. Влітку він приходив до ОСОБА_3 в гості, в той період він мешкав в квартирі. Він не бачив чи були поміняні в квартирі вікна на пластикові. Похованням ОСОБА_3 займалась позивачка.

Свідок ОСОБА_32 пояснила, що вона з народження мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , Міхових знає з дитинства, вони проживали вдвох. Після того як померла дружина ОСОБА_3 він проживав один. Вона бачила його круглий рік раз на тиждень. Точно не пам`ятає у 2016 або у 2017 році на Новий рік вона приносили ОСОБА_3 передачу від родичів. Сторонніх речей, а саме одягу, посуду інших людей в нього в квартирі вона не бачила. Позивачку вона побачила вперше в суді, в під їзді їхнього будинку її ніколи не бачила. За адресою вул. Інтеркультурна свідок зареєстрована та проживає. Вона мешкає на п`ятому поверсі, а ОСОБА_3 мешкав на четвертому поверсі. Дружина ОСОБА_3 ставила їй уколи, її бабуся та дідусь товаришували з ОСОБА_1 .

Вказані свідки, на думку суду, лише підтвердили, що позивач здійснювала догляд за ОСОБА_3 , у якого був похилий вік та поганий стан здоров`я.

З приводу показань свідків позивача суд зазначає, що оцінює їх у сукупності з іншими доказами, у тому числі з показаннями свідків відповідача. Зокрема, показання кожної сторони є протилежними, проте суд враховує, що свідки позивача ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_34 є подругами позивачки ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_25 . дядько позивачки, в той час коли свідки відповідача ОСОБА_32 є сусідкою померлого ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_31 є квартальною, свідок ОСОБА_6 брат відповідача, свідок ОСОБА_7 батько відповідача, які заперечували, що ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_3 однією сім`єю більше ніж п`ять років.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно з ст.ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 , ведення ними спільного господарства, наявності єдиного бюджету.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, про необхідність відмови в задоволенні позову в частині встановлення факту проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 однією сім`єю з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, ст. ст. 46, 1220, 1221, 1264, ч. 2 ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 3 СК України, рішенням Конституційного Суду України №5-рп/99від 03.06.1999 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичних фактів та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.

Встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні позовної вимоги щодо встановлення факту проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 однією сім`єю з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2019 року.

Суддя: