Ухвала суду № 85544506, 07.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.11.2019

Справа № 320/9955/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого суді – Фоміна В.А.,

за участі секретаря – Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судому засіданні об`єднане кримінальне провадження № 12018080140003588 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора – Дем`янчук Ю.Є.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Гречко О.В.,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні процесуальний прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу спливає, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не минули. Крім того, на теперішній час розгляд справи триває, та застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Гречко О.В. заперечували відносно задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Вирішуючи питання щодо заявленого процесуальним прокурором клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 січня 2019 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2019 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено на 60 днів, тобто до 28 липня 2019 року.

Відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2019 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено на 60 днів, тобто до 22 вересня 2019 року.

Відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 вересня 2019 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено на 60 днів, тобто до 18 листопада 2019 року.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тяжкість кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим, відсутність відомостей про наявність у нього тяжких захворювань, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, який не працює, постійного джерела прибутку не має, міцних соціальних зв`язків не має, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерела доходу не має.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який.

Таким чином вислухавши думку учасників з приводу клопотання процесуального прокурора, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає можливим визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є достатнім для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 177, 318, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відкласти судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження № 12018080140003588 у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на 12 грудня 2019 року о 14 годині 00 хвилин, який відбудеться в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів.

Строк дії ухвали до 06 січня 2020 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030200, № рахунку НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, в призначенні платежу обов`язково зазначити інформацію про вид платежу (застава), номер кримінального провадження (зазначити дату ухвали суду), суд, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 січня 2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію даної ухвали направити в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання, Мелітопольській місцевій прокуратурі для контролю.

Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 7 днів з дня його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду: В.А.Фомін