Вирок № 85544398, 06.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.11.2019

Справа № 320/6384/18

Провадження 1-кп/320/288/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Ковальової Ю.В., за участі: секретаря судового засідання Левандовської О.М.,

прокурора Джавоян О.Р.,

захисника – Савона В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018080140002346 від 23.07.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, з середньо-спеціальною освітою, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

17.08.2017 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком в один рік,

12.04.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 100 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2018 року ОСОБА_1 був ознайомлений у Мелітопольському МРВ з питань пробації з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, попереджений про правові наслідки за ухилення від відбування покарання під особистий підпис після чого йому, під особистий підпис було вручено направлення для відбування громадських робіт до КП «Мелітопольський міський парк культури та відпочинку ім. М. Горького», згідно якого ОСОБА_1 повинен був приступити до виконання громадських робіт з 04.06.2018.

Однак в подальшому, маючи умисел на ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, умисно, без поважних причин, не з`являвся для відпрацювання призначеного покарання з 06.06.2018 по 08.06.2018, з 20.06.2018 по 23.06.2018, з 25.06.2018 по 27.06.2018, а також 29.06.2018. 08 червня та 27 червня 2018 року ОСОБА_1 було винесено письмові попередження про притягнення до кримінальної відповідальності у випадку ухилення від призначеного покарання.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із необхідністю прибуття до КП «Мелітопольський міський парк культури та відпочинку ім. М. Горького» для відпрацювання призначених Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 100 годин громадських робіт, протягом часу з 04.06.2018 по 04.07.2018 без поважних причин тривало та систематично ухилявся від відбування призначеного покарання, незважаючи на винесені письмові попередження про притягнення до кримінальної відповідальності у випадку порушення порядку виконання громадських робіт, станом на 23 липня 2018 року не відпрацював 64 години громадських робіт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши що працює, хоча й офіційно не працевлаштований (робить ремонти у приватному порядку), тому не мав можливості відбувати призначені вироком громадські роботи. Просив суд суворо його не карати.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує діяння, вчинене ОСОБА_1 за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 є особою раніше судимою, злочин вчинив у період відбування покарання з іспитовим строком за попереднім вироком суду від 17.08.2017 Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, яким засуджений до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в один рік, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, під час розгляду справи повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, що судом визнається обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є рецидив злочину.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 йому доцільно призначити покарання у вигляді 4 /чотирьох/ місяців арешту у межах санкції, передбаченої ч.2 ст. 389 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 не відбув повністю покарання, призначені йому за попередніми вироками: від 17.08.2017 Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_1 засуджений до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в один рік; від 12.04.2018 Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_1 засуджений до 100 годин громадських робіт, з яких не відбув 64 години, тому йому слід призначити остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуті частини покарання за попередніми вироками та призначити за сукупністю вироків обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 /трьох/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі. При складанні покарань суд керується вимогами ч. 1 ст.72 КК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідають один день арешту; вісім годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався, клопотань про його обрання не заявлялося.

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. 369?371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ місяців арешту.

У відповідності до ст. 71 КК України, враховуючи положення ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутих частин покарання, призначених вироками Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.08.2017 та від 12.04.2018, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків у вигляді 3 /трьох/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.В. Ковальова