Вирок № 85544373, 06.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 06.11.2019

Справа № 320/5012/19

(1-кп/320/873/19)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» листопада 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

при секретарі – Захаровій І.І.,

розглянувши кримінальне провадження № 42019081280000027 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – Довгань М.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, виконавчий лист № 320/4630/15-ц від 25.06.2015, зобов`язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 25.05.2015 року та до досягнення дитиною повноліття. Однак, ОСОБА_1 , в період часу з 01.08.2018 по 01.05.2019, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), платежі сплачував не систематично та не в повному обсязі. Будучи працездатним, заходів щодо працевлаштування не вживав, будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надав. В результаті систематичної невиплати аліментів на утримання малолітньої дитини, а саме дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_1 , утворилась заборгованість перед ОСОБА_5 у розмірі 12858 гривень, що сукупно перевищує суму виплат по аліментах за три місяці.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що рішенням Мелітопольського міського суду Запорізької області він зобов`язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їхньої доньки ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку. Однак, аліменти на утримання дитини він не сплачував. Щиросердно розкаюється у скоєному, просить суворо не карати.

Судом роз`яснене обвинуваченому ОСОБА_1 , суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу „законності" і воно не було свавільним". У справі „Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що „для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити „особистий надмірний тягар для особи".

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до уваги досудову доповідь Мелітопольського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області від 04.11.2019 року, відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе із застосуванням заходів мінімального впливу та контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, однак раніше не судимий, щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, тому суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді обмеження волі з урахуванням ст.75 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.А. Фомін