Рішення № 85542475, 08.11.2019, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/818/18

Провадження №2/547/91/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Совєтовій І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про визнання за ним в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай). Позовна вимога обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 3,42 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, та яке належало померлому відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 . Позивач прийняв спадщину після смерті батька шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, однак при зверненні до нотаріуса позивачу було роз`яснено про неможливість вчинення нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з ненаданням оригіналу правовстановлюючого документа, який підтверджує право померлого ОСОБА_2 на спадкове майно. За вказаних обставин позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права на земельну частку (пай), від якого залежить реалізація його прав, як спадкоємця за законом.

В підготовче засідання позивач та його представник не з`явились. Згідно письмової заяви представника, останній прохав суд розглянути справу без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.40).

Представник відповідача Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області в судове засідання не з`явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про відсутність заперечень щодо позову (а.с.38).

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмові заяви представників сторін, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого засідання за їх відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення. Дослідивши письмові докази по справі та показання свідків, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини. Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ), виданого виконавчим комітетом Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавській області, гр-н ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Паніванівка Семенівського району Полтавської області у віці 62 років (а.с.10). Згідно листа відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 18.05.2018 року за №65/145-18, гр-ну ОСОБА_2 за життя був виданий сертифікат серії НОМЕР_1 за реєстраційним №898 від 08.09.1997 року на право на земельну частку (пай) площею 3,42 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Семенівської селищної ради Семенівського району (а.с.13). Відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_3 ) позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Паніванівка Хорольського району Полтавської області. У відомостях про батька зазначено « ОСОБА_2 » (а.с.11). Згідно довідки Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області №101 від 22.02.2017 року, гр-н ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав до дня смерті в с.Паніванівка Семенівського району Полтавської області, заповіту не складав (а.с.12). Відповідно до роз'яснень приватного нотаріуса Семенівського районного нотаріального округу від 13.06.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з ненаданням нотаріусу документів, які б підтверджували належність вказаного майна спадкодавцю (а.с.5). Згідно витягу зі Спадкового реєстру №552266841 від 13.06.2018 року, відомості про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у Реєстрі відсутні (а.с.6). Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.206 ЦПК України. За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву відповідача, суд приходить до висновку про те, що визнання представником відповідача Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України. Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне. Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способом захисту цивільних прав та інтересів, крім інших, є визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За змістом ч.ч.4, 5 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами цього Кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_2 помер до набрання чинності ЦК України 01.01.2004 року, до правовідносин щодо спадкування земельної частки (паю) слід застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року. Відповідно до ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти. Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст.553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). З огляду на викладене, позивач по справі ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом (ст.529 ЦК УРСР), прийняв спадщину протягом шести місяців з дня смерті батька ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Відповідно до п.17 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Згідно роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Відповідно до роз'яснень, викладених в п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ; спадкодавець ОСОБА_2 за життя набув право на земельну частку (пай) та отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), який згодом було втрачено; нормами чинного законодавства не передбачено порядку видачі нового сертифікату позивачу, як спадкоємцю, а за відсутності оригіналу сертифікату, як правовстановлюючого документа, позивач позбавлений у позасудовому порядку реалізувати своє право на оформлення спадщини, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним в порядку спадкування права на земельну частку (пай). Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення ним спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб. Щодо стягнення з відповідача по справі Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області на користь позивача судових витрат у вигляді сплаченого ним судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивачем в поданій до суду позовній заяві не зазначено про стягнення з відповідача на його користь судових витрат у виді сплаченого ним судового збору. З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, що становить 1297 грн. 50 коп.. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні. Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 3,42 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованого 08 вересня 1997 року за №898 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Відкритого акціонерного товариства «Веселоподільський бурякорадгосп».

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого ним судового збору в сумі 1297 грн. 50 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Семенівська селищна рада Семенівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Незалежності, буд.№44А смт.Семенівка Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38200, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22538295.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Головуючий С.Ю.Атаманова