Єдиний державний реєстр судових рішень донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.03.2010 р. справа № 26/150
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Діброви Г.І.
суддівСтойка О.В. , Шевкової Т.А. від позивача:Романенко П.В. (довіреність №01 від 20.01.10р.)
від відповідача:Бузівська Н.М. (довіреність № 09-18/1641 від 30.12.09р.)
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиВідкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області та
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Донецької області
від26.01.2010 року
у справі№ 26/150 (суддя Нестеренко Ю.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області
простягнення 88 955 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
У 2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 3% річних у розмірі 13 998 грн. 68 коп. та 74 956 грн. 32 коп. –інфляційних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.10р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області були задоволені частково.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області, з рішенням суду першої інстанції не згоден. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 26.01.10р. скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір інфляційних та 3% річних, що стягуються з нього.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, з рішенням суду першої інстанції також не згоден в частині відмови йому у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних у розмірі 9494 грн. 47 коп. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну інстанцію задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні представник Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області надав відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог позивача та задовольнити вимоги відповідача. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський експериментально-механічний завод», м.Підгородне Дніпропетровської області також підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечення щодо апеляційної скарги відповідача.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 26/150 та пояснень представників сторін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає зміні, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.09р. по справі № 29/258 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області були задоволені в повному обсязі та з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області було стягнуто 500077 грн. 44 коп. - заборгованості, з яких: основний борг у розмірі 499708 грн. 80 коп. та 3% річних в сумі 368 грн. 64 коп. Зазначене рішення було залишене без змін Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.09р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.09р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.07.09р. по справі №29/258, які набрали законної сили, встановлено наступне:
22.05.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ (далі –Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області (далі - Покупець) був укладений Договір поставки №020-158д (далі –Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, високовольтне обладнання (далі - Продукція), номенклатура, кількість та ціна якого зазначається у Специфікаціях, оформлених в якості додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною.
На виконання умов Договору поставки позивач здійснив постачання продукції за накладною від 29.09.08р. на загальну суму 624 636 грн. 00 коп., а відповідач прийняв її за довіреністю на отримання матеріальних цінностей №336458/2016 від 29.09.08р. За отриману продукцію відповідач розрахувався частково у розмірі 20% від вартості продукції, що складає 124927 грн. 20 коп.
Судами по справі № 29/258 було встановлено факт неналежного виконання Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області його грошового зобов’язання за Договором поставки №020-158д в повному обсязі та присуджено до стягнення з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ суму заборгованості у розмірі 499708 грн. 80 коп. та 3% річних в сумі 368 грн. 64 коп., нарахованих за період прострочки з 14.10.08р. по 22.10.08р.
На виконання рішення суду по справі № 29/258 відповідач здійснив оплату суми боргу лише 29.09.09р., що підтверджується копією витягу з банківського реєстру.
Оскільки відповідачем зобов'язання щодо сплати заборгованості було здійснено несвоєчасно, позивачем за період прострочки з 23.10.2008р. по 28.09.2009р. були нараховані 3% річних у розмірі 13 998 грн. 68 коп., інфляційні у розмірі 74 956 грн. 32 коп. За цих підстав позивач звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, судом першої інстанції в рішенні від 05.03.09р. по справі № 29/258 було встановлено факт неналежного виконання відповідачем його зобов’язання щодо своєчасної оплати отриманої продукції від позивача та в зв'язку з цим стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ основний борг та 3% річних за період з 14.10.08р. по 22.10.08р.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.03.09р., яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 30.07.09р. по справі №29/258, набрало законної сили.
Тобто, вищезазначений факт є преюдиційним та не потребує доказування по цій справі.
Перевіривши розрахунки, надані сторонами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача на підставі норм статті 625 Цивільного кодексу України про стягнення з відповідача за період прострочки з 23.10.08р. по 28.09.09р. 3% річних в сумі 13 998 грн. 68 коп., як сплати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов’язання.
Але судом першої інстанції помилково зазначено про наявність арифметичної помилки у розрахунку інфляційних, наданому позивачем, оскільки інфляційні як збільшення суми основного боргу у зв'язку з прострочкою виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, нараховуються за місяць, починаючи з моменту виникнення у позивача права вимоги виконання відповідачем його грошового зобов'язання. Право вимоги у позивача виникло 14.10.08р., що ним зазначено у позовній заяві та встановлено попереднім судовим рішенням як преюдиціальний факт. Тому, позивач мав право вимагати сплати суми основного боргу з урахуванням інфляційних за жовтень 2008 року, оскільки, якщо дата початку розрахунку інфляційних –з 1 по 15 число відповідного місяця, то сума індексується за період з урахуванням цього місяця (лист Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»).
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з прострочкою виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, за період прострочки жовтень 2008 –вересень 2009 року підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 74956 грн. 32 коп. з відшкодуванням понесених судових витрат в повному обсязі. Тому, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні в частині розміру стягнутої суми інфляційних.
Що стосується вимог апеляційної скарги відповідача, то вона не підлягає задоволенню, а господарським судом Донецької області правомірно відмовлено у задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області про зменшення розміру суми інфляційних та 3% річних в зв'язку із необґрунтованістю, зокрема, з тим, що норми процесуального та матеріального права України щодо можливості суду зменшувати розмір нарахованих штрафних санкцій (штрафу, пені), не розповсюджуються на нараховані відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні та 3% річних. Боржник не звільняється від відповідальності за невиконання свого грошового обов'язку перед кредитором в будь-якому випадку. Ця відповідальність не є штрафними санкціями в розумінні норм чинного законодавства України.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 26.01.10 року у справі № 26/150 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України з урахуванням змін, внесених цією постановою, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційним скаргам покладаються на відповідача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 102, 103, 104, 105, 116, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2010 року у справі № 26/150 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2010 року у справі №26/150 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2010 року у справі №26/150 змінити, виклавши його резолютивну частину наступним чином:
«Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», м.Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 3% річних у розмірі 13998 грн. 68 коп., інфляційних у розмірі 74956 грн. 32 коп. в повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», 87500, м.Маріуполь Донецької області, вул.Лепорського,1, ЗКПО 00191158 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробниче підприємство «Інтертех», 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Баумана, б.10, приміщ.73, ЗКПО 20241036, інфляційні у розмірі 74956 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 13998 грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 889 грн. 55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., витрати за подання апеляційної скарги в сумі 444 грн. 78 коп.».
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2010р. залишити без змін.
Зобов’язати господарський суд Донецької області видати наказ.
Зобов’язати господарський суд Донецької області видати поворотний наказ при наявності умов, передбачених статтею 122 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: О.В. Стойка
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3 –відповідачу; 4 –ДАГС; 5–ГС Дон. обл.; Ширіна Ю.М.
Судове рішення № 8554220, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 24.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/150. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: