Рішення № 85542034, 01.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/5644/19,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Державна казначейська Служби України, Прокуратура Житомирської області, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Прокуратура Рівненської області, Головне управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської Служби України, Прокуратури Житомирської області, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Державної казначейської Служби України, Прокуратури Житомирської області, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, в якому просить стягнути з Державної казначейської служби України в рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень, а також витрати, що понесені ним у зв"язку з наданням юридичної допомоги в розмірі 3000 грн.; судові витрати віднести за рахунок держави.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що прокуратурою Житомирської області 12 квітня 2018 року розпочато досудове розслідування шляхом внесення відомостей до ЄРДР за №42018060000000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснював СВ УСБУ в Житомирській області. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснювали прокурори відповідного відділу прокуратури Житомирської області. Надалі, у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018060000000049 від 12.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, без ухвали слідчого судді, 16.05.2018 о 14 год. 55 хв. у м. Рівне по вул. Дворецька, 116 (на дворі) його було затримано у порядку ст. 208 КПК України та доставлено у м. Житомир до СВ УСБУ в Житомирській області, де лише у період з 18.25 год. по 19.45 хв. йому надали захисника та було складено протокол затримання. Після чого його ніч тримали у приміщенні УСБУ в Житомирській області, не даючи ні спати, ні їсти і лише на наступний день, 17.05.2018, йому повідомили про підозру та о 19.25 год. поміщено до Ізолятора тимчасового тримання №1 м. Житомир. Згідно повідомленої йому 17.05.2018 слідчим СВ УСБУ в Житомирській області, за погодженням із прокурором прокуратури Житомирської області, підозри, його підозрювали у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Після неодноразової зміни підслідності прокуратурами Житомирської та Рівненської областей, постановою прокуратури Рівненської області від 08.11.2018 а саме: прокурора групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018060000000049 від 12.04.2018, кримінальне провадження №42018060000000049 від 12.04.18 відносно нього, закрито за відсутності у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вважає, що такими діями відповідачів, а саме незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та обмеження у зв"язку з цим його прав та свобод, завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу зазначених незаконних дій, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації тощо.

Посилаючись на ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік", яким визначено, що мінімальна заробітна плата у 2019 році становитиме з 1 січня - 4173 гривні та те, що з 16.05.18 по 08.11.2018 він перебував у статусі підозрюваного, за час незаконного перебування його під слідством становить 5 місяців 23 дні, а тому вважає, що йому гарантована державою виплата за заподіяну моральну шкоду у розмірі 24064 грн. (5 міс. 23 дні*4173=24064). Проте, такий розмір є мінімальною гарантією на відшкодування моральною шкоди за час його незаконного перебування під слідством і такий розмір моральної шкоди є несумісним та неспіврозмірним із тими моральними стражданнями (фізичними, душевними, психічними тощо), яких він зазнав, характером немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Вказує, що будучи на посаді начальника Державної Установи "Катеринівська виправна колонія (№46)", він роками здобував свій авторитет, аби на належному рівні виконувати свої посадові обов"язки. За всі роки непростої праці, він не дозволяв собі жодних вчинків, що могли б підірвати його репутацію державного службовця, керівника установи виконання покарань і людини вцілому. Разом з тим, відповідачі незаконним затриманням, поміщенням його в ІТТ, притягненням його до кримінальної відповідальності за підозрою у скоєнні корупційного тяжкого злочину, відсторонення від посади та надання розголосу у ЗМІ про таку "звитяжну роботу" правоохоронців, в один момент знищили його репутацію, авторитет, повагу. Для нього було величезним шоком та ганьбою, коли на очах у людей, посеред міста, його як злочинця затримували працівники УСБУ в Житомирській області, застосовували спецзасоби (кайданки) та помістили в Житомирський ІТТ. .

Надалі, аби прославити свою "звитяжну" роботу по боротьбі з корупцією, УСБУ в Житомирській області та прокуратура Житомирської області розповсюдила у ЗМІ відомості про викриття двох керівників виправної колонії, які вимагали та одержали 3 тис. доларів США неправомірної вигоди. Зокрема, на веб-сайті прокуратури Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено статтю "ІНФОРМАЦІЯ_3" (ІНФОРМАЦІЯ_4), зміст якої цілком був зрозумілим як для працівників ДУ "ІНФОРМАЦІЯ_5" (ІНФОРМАЦІЯ_6) тощо.

Після такого інформаційного гоніння, він не міг не лише ходити по вулиці між людьми, а й стояв на межі життя, у зв"язку з чим у погіршився стан здоров"я, він змушений був звертатися до лікарів та приймав відповідне лікування. Навіть після закриття кримінального провадження, ні прокуратура Житомирської області, ні УСБУ в Житомирській області, ні будь-хто із відповідачів не спростували свої публікації щодо "викриття" керівника виправної колонії та його заступника на хабарі, що й надалі заподіює йому моральну шкоду та завдає душевних страждань. 25.02.2019 його представник звернувся до прокуратури Житомирської області, інших ЗМІ, що публікували надану відповідачем неправдиву інформацію, проте жоден із ЗМІ, як і прокуратура Житомирської області, навіть не надала відповідь на клопотання представника, не то що не спростувала неправдиву інформацію.

Окрім того, така незаконна та необгрунтована підозра у скоєнні тяжкого злочину вдарила також і по його близьких, і насамперед, по стану здоров"я, репутації дружини, доньки, яка навчається у правничому ВУЗІ на юриста, тощо. Дружина стала переживати, нервувати, піднявся тиск, тощо. Донька не бажала їхати на навчання і вважала своє життя зламаним.

Також вказує, що за клопотанням СВ УСБУ в Житомирській області, погодженого прокурором, ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18.05.2018 йому було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, який фактично існував півроку, аж до 08.11.2018, тобто до часу закриття кримінального провадження. Як наслідок, він майже півроку був під домашнім арештом, який прирівняний міжнародною судовою практикою до позбавлення волі, позбавлений був можливості жити нормальним життям, працювати, вести господарство аби прогодувати свою сім"ю, відвідувати своїх друзів, близьких тощо. Здавши паспорт, у т.ч. закордонний, та перебуваючи під домашнім арештом він не пройшов щорічне лікування. Як наслідок, у нього загострилась стара хвороба, унаслідок чого був змушений звернутись до лікаря. Паспорт, у т.ч. й закордонний, мобільний телефон, посвідчення тощо, йомуі було повернуто лише 08.01.2019, тобто через два місяці після закриття кримінального провадження. Загалом, правоохоронці утримували його особисті документи та телефон з 16.05.18 по 08.01.2019 і весь цей час він був неповноправним громадянином своєї країни, не міг ані виїхати, ні взяти кредит, ні зателефонувати друзям, так як телефон та паспорти зберігались у прокуратурі.

З ініціативи відповідачів, ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира 18.05.2018 він був відсторонений від посади і такий захід забезпечення продовжувався аж до закриття кримінального провадження, у зв"язку з чим не отримував заробітну плату. Таким незаконними діями відповідачів, його та його сім"ю поставлено на межу виживання, що також завдало йому моральні страждання. У кримінальному провадженні №42018060000000049 від 12.04.2018 проводились негласні слідчі (розшукові) заходи, унаслідок чого відбулось втручання у його особисте життя. Окремим ударом по його здоров"ю, що призводить до душевних страждань, є й те, що навіть після закриття кримінального провадження, він не може поновити свої порушені права та відшкодувати матеріальну шкоду, що йому заподіяна.

Таким чином, протиправною поведінкою відповідачів йому заподіяна і продовжується заподіюватись моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких він та його сім"я зазнали у зв"язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності; у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв"язку із приниженням його репутації, авторитету, честі та гідності; у зв"язкуіз порушенням його конституційних прав та невжиттям відповідачів до їх поновлення; у зв"язку із тривалим позбавленням його права на працю, на пересування тощо. Розмір моральних страждань у матеріальному плані він оцінює у розмірі 500 тис. грн., оскільки вважає, що саме така сума буде справедливою компенсацією за заподіяну йому відповідачами моральну шкоду.

16 квітня 2019 року прокуратурою Житомирської області подано відзив на позовну заяву (вх.№20442/19), в якому просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .. В обгрунтування відзиву, прокуратурою Житомирської області не заперечується той факт, що слідчим відділом управління Служби безпеки України в Житомирській області, за процесуального керівництва прокуратури Житомирської області, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018060000000049 від 12.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. У ході розслідування зазначеного кримінального провадження, слідчим слідчого відділу УСБУ в Житомирській області, ОСОБА_1 . затримано у порядку, визначеному ст. 208 КПК України, як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Слідчим відділом УСБУ в Житомирській області за погодженням процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Житомирської області, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. У подальшому, постановою заступника Генерального прокурора від 27.08.2018 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42018060000000049 за слідчими СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області. Прокурором групи прокурорів прокуратури Рівненської області у кримінальному провадженні №42018060000000049 від 12.04.2018 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження в частині повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зв"язку з встановленням відсутності в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.

Посилаючись на ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", якою встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 4173 грн., та ураховуючи, те що ОСОБА_1 по 08.11.2018, тобто 5 місяців 23 дні, вважають, що мінімальний розмір компенсації моральної шкоди має становити 24 064,30 гри. (5 місяців 23 дні х 41 73 грн.). Вказують, що позивачем визначено розмір моральної шкоди в сумі 500 000 гри. без належного обгрунтування та не надано будь-яких доказів щодо необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв"язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв"язків. А тому вважають, що відсутні підстави для збільшення розміру компенсації моральної шкоди та визначення його у розмірі 500 000 грн., оскільки вказане призведе до неправомірного збагачення позивача.

17 квітня 2019 року прокуратурою Рівненської області подано відзив на позовну заяву (вх.№20483/19), який аналогічний відзиву на позовну заяву поданого прокуратурою Житомирської області. В задоволенні позову ОСОБА_1 просили відмовити.

26 квітня 2019 року Управлінням Служби безпеки України в Житомирській області подано відзив на позовну заяву (вх.№22182/19), в якому зазначають що досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 здійснювалося з суворим дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства України. При цьому, процесуальне керівництво у вказаному провадженні, під час його здійснення досудового розслідування слідчим відділом УСБУ в Житомирській області, здійснювалося прокуратурою Житомирської області.

Вказують, що ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що він у період з по 08.11.2018 (5 місяців 23 дні), на його думку, незаконно перебував під слідством і судом, у зв"язку з чим має право на відшкодування моральної шкоди у сумі 500 000 грн., проте, такі твердження позивача не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Посилаючись на ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", якою встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 4173 грн., та ураховуючи, те що ОСОБА_1 по 08.11.2018, тобто 5 місяців 23 дні, вважають, що мінімальний розмір компенсації моральної шкоди має становити 24 064,30 гри. (5 місяців 23 дні х 41 73 грн.). Вказують, що позивачем визначено розмір моральної шкоди в сумі 500 000 гри. без належного обгрунтування, та не надано будь-яких доказів щодо необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв"язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв"язків. А тому вважають, що відсутні підстави для збільшення розміру компенсації моральної шкоди та визначення його у розмірі 500 000 грн., оскільки вказане призведе до неправомірного збагачення позивача.

02 травня 2019 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області подано відзив на позовну заяву (вх.№22392/19), в якому вказують, що позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої його здоров"ю. Зазначають, що позивачем у позові також не вказано, якими саме незаконними діями чи бездіяльністю ГУНП в Рівненській області йому було завдано шкоди.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 4173 грн. Враховуючи, те що ОСОБА_1 по 08.11.2018, тобто 5 місяців 23 дні, вважають, що мінімальний розмір компенсації моральної шкоди має становити 24 064,30 гри. (5 місяців 23 дні х 41 73 грн.). Відтак вважають, що сума моральної шкоди визначена позивачем у розмірі 500000 грн. є необгрунтованою, безпідставною та такою, що призведе до незакнного збагачення позивача. Просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

13 травня 2019 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив Управління СБУ в Житомирській області (вх.№24440/19), в якому зазначає, що ним у позовній заяві наведено відповідне правове мотивування порушення його конституційних прав, правові підстави для їх відшкодування, розмір заподіяної моральної шкоди та детально описав, чому він визначив моральну шкоду у розмірі 500 тис. грн. Також зазначає, що будучи на посаді начальника Державної Установи "Катеринівська виправна колонія (№46)", він роками здобував свій авторитет, аби на належному рівні виконувати свої посадові обов"язки. Адже керівник установи виконання покарань з низькими морально-діловими якостями, без авторитету у суспільстві, не буде користуватися повагою серед підлеглих та ув"язнених. А тому, за всі роки непростої праці, він не дозволяв собі жодних вчинків, що могли б підірвати його репутацію державного службовця, керівника установи виконання покарань і людини в цілому. Разом з тим, працівники ГУ БКОЗ СБ України вчинили провокативні, на його переконання, кримінально карні дії, примусивши чи спонукавши ОСОБА_3 вчинити провокацію надання неправомірної вигоди. Як наслідок таких провокативних дій оперативних працівників Управління СБУ в Житомирській області, його було затримано на очах у людей, перевезено в інше місто (фактично викрадено), поміщено в ІТТ, притягнено до кримінальної відповідальності за підозрою у скоєнні корупційного тяжкого злочину, відсторонено від посади та надано розголос у ЗМІ про таку "звитяжну роботу" правоохоронців. Таким чином, Управлінням СБУ в Житомирській області в один момент знищено його репутацію, авторитет, повагу. Саме прес-група УСБ України в Житомирській області запустила у ЗМІ, про що зазначено у позовній заяві, фейкові відомості про "викриття корупціонерів", зганьбивши його чесне ім"я. Разом з тим, незважаючи на закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав, Управління СБУ в Житомирській області не знайшло у собі сили та совісті опублікувати у ЗМІ через свою "прес-групу" спростування щодо раніше викладеного фейку.

Вказує, що організоване Управлінням СБУ в Житомирській області його гоніння, паплюження його імені та заподіювання йому неспростовних моральних страждань має бути відшкодоване державою з подальшим ініціюванням відповідальності винних осіб. З огляду на викладене, вважає доводи представника Управління СБУ в Житомирській області, наведені у відзиві на позовну заяву є необгрунтованими, а його заява такою, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 22 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, витребувано від СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області матеріали закритого кримінального провадження №42018060000000049 від 12.04.2018, призначено підготовче судове засідання на 10:30 год. 17 квітня 2019 року з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді та заперечень.

В підготовчому судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 18 червня 2019 року з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили позов задоволити. Окрім того, просили стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн..

Представник Прокуратури Житомирської області та Прокуратури Рівненської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник Управління Служби безпеки України в Житомирській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник Державної казначейської Служби України в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду повідомив, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило, відзиву на позовну заяву не подав.

Заслухавши виступи учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як встановлено судом з досліджених матеріалів кримінального провадження №42018060000000049 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, наданого Прокуратурою Рівненської області на виконання ухвали суду від 22.05.2019, 12.04.2018, слідчим відділом УСБУ в Житомирській області внесено відомості про вчинення вказаного вище кримінального правопорушення за №42018060000000049, згідно з яким працівники однієї з установ виконання покарань України, які є службовими особами, що займають відповідальне становище, в 25 березня 2018 року за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, висловили вимогу засудженому, що відбуває покарання у даній установі, про надання їм неправомірної вигоди за усунення перешкод з умовно-дострокового звільнення. Правова кваліфікація: ч.3 ст.368 КК України. Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесено до ЄРДР працівниками прокуратури Житомирської області на підставі матеріалів ГУ БКОЗ СБ України (т.1 а.с. 1-2).

Згідно супровідного листа від 13.04.2018 за №04/4-132/18, заступником прокурора Житомирської області О.Мостиховським направлено на адресу СВ УСБУ в Житомирській області для організації здійснення досудового розслідування матеріали кримінального провадження №42018060000000049 від 12.04.2018 (т.1 а.с. 3).

16.05.2018 о 14.55 год. за адресою АДРЕСА_1 (на дворі), у відповідно до ст.ст.40,104,131,132,208-211,213 КК України було затримано ОСОБА_1 Під час обшуку ОСОБА_1 було виявлено та вилучено наступне: паспорт громадянина України на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 , виданий Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області 24.03.1998; тимчасове службове посвідчення серії НОМЕР_2 (спеціальне звання підполковник внутрішньої служби) на ім"я ОСОБА_1 , видане 16.04.2018; службове посвідчення (державна пенітенціарна служба) НОМЕР_9 майор внутрішньої служби (м-101279) на ім"я ОСОБА_1 , видане 11.12.2015 дійсне до 11.12.2019; мобільний телефон марки (айфон" 5s, ІМЕІ НОМЕР_3 , у вказаному телефоні знаходиться сім картка оператора мобільного зв"язку "Київстар" № НОМЕР_4 . Вказані речі було запечатано в поліетиленові пакет чорного кольору та скріплені бірками з підписами всіх учасників обшуку, та склеєні печаткою УСБУ в Житомирській області для пакетів №6 (т.1 а.с. 14-18).

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та вручено пам"ятку про процесуальні права та обов"язки підозрюваного (т.1 а.с. 24-27, 28-33).

ОСОБА_1 старшим слідчим СВ УСБУ в Житомирській області М.В.Петрук, погодженим процесуальним керівником у кримінальному провадженні С.В.Кобернюк подано до Корольовського районного суду м.Житомир клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с. 43-47).

18.05.2018 слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира винесено ухвалу про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком два місяці та зобов"язано останнього здати слідчому паспорт громадянина України для виїзду за кордон.(т.1 а.с. 49).

21.05.2018, захисником-адвокатом Кока В. на виконання ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 18.05.2018 надано слідчому СВ УСБУ в Житомирській області М.В.Петрук, паспорти громадянина для виїзду за кордон номер НОМЕР_5 від 24.07.2017 та НОМЕР_6 видані ОСОБА_1 (т.1 а.с. 50).

18.05.2018 старшим слідчим СВ УСБУ в Житомирській області М.В.Петрук, погодженим процесуальним керівником у кримінальному провадженні С.В.Кобернюк подано до Корольовського районного суду м.Житомир клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_1 (т.1 а.с. 52-56).

18.05.2018 слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира винесено ухвалу про відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника ДУ "Катеринівська виправна колонія (№46)" строком на 2 міяці, тобто до 18 липня 2018 (т.1 а.с. 58, 60-62).

03.05.2019 старшим оперуповноваженим на ОВО 2 сектору 4 відділу управління ГУ БКОЗ СБ України капітаном Д.Пономарем складено Протокол за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-,відеоконтроль особи в рамках кримінального провадження №42018060000000049 (т.2 а.с. 66-70).

05.05.2018 старшим оперуповноваженим на ОВО 2 сектору 4 відділу управління ГУ БКОЗ СБ України капітаном Д.Пономарем складено Протокол за результатами проведення НС(Р)Д зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в рамках кримінального провадження №42018060000000049 (т.2 а.с. 74-88).

16.05.2018 старшим слідчим СВ УСБУ в Житомирській області М.В.Петрук винесено Постанову про проникнення до житла та іншого володіння особи з метою проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді. Проведення обшуку проводити в службовому кабінеті начальника ДУ "Катеринівська виправна колонія №46" ОСОБА_1. (т.2 а.с. 117-118).

16.05.2018 старшим слідчим СВ УСБУ в Житомирській області М.В.Петрук в період з 18.04 год. до 19.12 год. проведено обшук у службовому кабінеті начальника ДУ "Катеринівська виправна колонія №46" ОСОБА_1. (т.2 а.с. 119-122).

16.05.2019 слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Житомирській області капітом юстиції Пустовіт Д.О. у зв"язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018060000000049 від 12.04.2019, проведено общук житла та іншого володіння особи на виконання ухвали слідчого судді (т.2 а.с. 133-137).

ОСОБА_1 з забороною їх використання та розпорядження, а саме паспорт громадянина України на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 , виданий Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області 24.03.1998; тимчасове службове посвідчення серії НОМЕР_2 (спеціальне звання підполковник внутрішньої служби) на ім"я ОСОБА_1 , видане 16.04.2018; службове посвідчення (державна пенітенціарна служба) НОМЕР_9 майор внутрішньої служби (м-101279) на ім"я ОСОБА_1 , видане 11.12.2015 дійсне до 11.12.2019; мобільний телефон марки (айфон" 5s, ІМЕІ НОМЕР_3 , у вказаному телефоні знаходиться сім картка оператора мобільного зв"язку "Київстар" № НОМЕР_7 (т.2 а.с. 159-160).

Згідно Характеристики наданої заступником начальника Західного міжрегінального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ В.П.Пучко на підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника державної установи "Катеринівська виправна колонія (№46)", останній за період роботи в займаній посаді зарекомендувала себе з позитивної сторони. За період служби в кримінально-виконавчій службі неодноразово заохочувався керівництвом управління ( в т.ч. занесення на дошку пошани, присвоєння дострокового чергового спеціального звання та інші). Дисциплінарних стягнень немає (т.3 а.с. 72).

11.06.2018, захисником-адвокатом Кока В. на виконання ухвали суду надано слідчому СВ УСБУ в Житомирській області М.В.Петрук, паспорт громадянина України на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 , виданий Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області 24.03.1998 (т.3 а.с. 86).

14 червня 2018 року Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області, апеляційну скаргу прокурора Кобернюка С.В. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 18 травня 2018 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту без змін (т.3 а.с. 118-120).

22.06.2018 прокурором Житомирської області, винесено постанову про визначення територіальної підслідності кримінального провадження №42018060000000049 від 12.04.2018 за прокуратурою Рівненської області (т.3 а.с. 121-123).

19.04.2018 начальником відділу прокуратури Житомирської області Л.В.Романенко винесено постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту в рамках досудового розслідуваня, внесеного до ЄРДР за №42018060000000049 (т.3 а.с. 148-150).

17.04.2018 слідчим СВ УСБУ в Житомирській області Д.В.Чемерісовим за погодженням начальника відділу прокуратури Житомирської області, слідчому судді апеляційного суду Житомирської області скеровано ряд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.3 а.с. 132-145).

04.07.2018 заступником прокурора прокуратури Рівненської області, винесено постанову, якою досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018060000000049 від 12.04.2018 доручено слідчому відділу Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області (т.4 а.с. 3-5).

11.07.2018 прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні - прокурором Рівненської місцевої прокуратури М.Лозинським продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018060000000049 від 12.04.2018 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України до 3 (трьох) місяців (т.4 а.с.8-11).

16.07.2018 керівником Рівненської місцевої прокуратури радником юстиції В.Самардак винесено постанову, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018060000000049 від 12.04.2018 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України до 3 (трьох) місяців, а саме до 17 серпня 2018 (т.4 а.с.13-14).

13.07.2018 прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудоовго розслідування у кримінальному провадженні - прокурором Рівненської місцевої прокуратури М.Лозинським, слідчому судді Рівненського міського суду Рівненської області скеровано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді - домашнього арешту відносно ОСОБА_1 (т.4 а.с. 22-25).

17.07.2018 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді - домашнього арешту відносно ОСОБА_1 задоволено. Продовжено строк тримання під домашнім арештом відносно ОСОБА_1 до 17 серпня 2018 року (т.4 а.с. 26-28).

17.07.2018 прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудоовго розслідування у кримінальному провадженні - прокурором Рівненської місцевої прокуратури М.Лозинським, слідчому судді Рівненського міського суду Рівненської області скеровано клопотання про продовження строку відсторонення особи від посади відносно ОСОБА_1 (т.4 а.с. 30-33).

18.07.2018 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області клопотання про продовження строку відстронення особи від посади відносно ОСОБА_1 задоволено. Продовжено строк відсторонення до 17 серпня 2018 року (т.4 а.с. 34-36).

30.07.2018 прокурором Рівненської місцевої прокуратури, винесено постанову про визначення підслідності кримінального провадження №42018060000000049 від 12.04.2018 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за прокуратурою Житомирської області (т.4 а.с. 109-111).

15.08.2018 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді - домашнього арешту відносно ОСОБА_1 задоволено. Продовжено строк тримання під домашнім арештом відносно ОСОБА_1 до 17 вересня 2018 року (т.4 а.с. 123-124).

14.09.2018 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді - домашнього арешту відносно ОСОБА_1 відмовлено. Обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов"язання терміном до 17.11.2018 (т.4 а.с. 186).

14.09.2018 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області клопотання про продовження строку відстронення особи від посади відносно ОСОБА_1 задоволено. Продовжено строк відсторонення строком на 2 (два) місяці, тобто до 14 листопада 2018 року (т.4 а.с. 189).

17.10.2018 старшим слідчим СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції Герасимчук Т.В. за участю адвоката (захисника) Твердого М.К. проведено допит підозрюваного ОСОБА_1 (т.5 а.с. 6-7).

08.11.2018 прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Рівненської області Ходак О.К. підписані ряд повідомлень про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст.253 КК України (т.5 а.с. 283-286).

08.11.2018 прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Рівненської області Ходак О.К. винесено постанову, якою на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження №42018060000000049 від 12.04.2018 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, закрито. Скасовано ряд арештів накладених в межах досудового розслідування (т.5 а.с. 290-304).

Судом також встановлено, що УСБУ в Житомирській області та прокуратура Житомирської області розповсюдила у ЗМІ відомості про викриття двох керівників виправної колонії, які вимагали та одержали 3 тис. доларів США неправомірної вигоди (а.с. 47-51).

Представник ОСОБА_1 звертався до УСБУ в Житомирській області та прокуратура Житомирської області, а також ЗМІ із заявою про спростування інформації, проте жоден із ЗМІ, як і прокуратура Житомирської області, не надали відповідь та не спростували неправдиву інформацію відносно ОСОБА_1

Згідно копії виписки №28 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.01.2019 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 15.01.2019 по 29.01.2019 перебув на лікуванні у ДУ "Територіальне об"єднання МВС України по Рівненській області".

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1ст. 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди (ст. 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов в межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).

П. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з"ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюється негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, як встановлено вище, позивач тривалий час перебував під слідством та судом, що безумовно призвело до порушення його прав, нормальних життєвих зв"язків та позбавило можливості реалізації своїх Конституційних прав на працю. Він втратив можливість виконувати свої посадові обов"язки, відбулося погіршення його відносин з близькими людьми та втрата довіри зі сторони оточуючих людей, в зв"язку з чим він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи ступінь, глибину та характер душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у його житті, керуючись принципами поміркованості, розумності і справедливості, суд приходить до висновку про визначення відшкодування моральної шкоди у розмірі - 150000 гривень, вказаний розмір не більший, ніж достатній для розумного задоволення потреб позивача, як особи, яка має право на відшкодування шкоди, відповідно до пункту частини першої статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та не призводить до його збагачення.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно статті 35 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою КМУ № 845 від 03 серпня 2011 року, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Аналіз викладеного вказує на те, що виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється Державною казначейською службою України, за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому відшкодування моральної шкоди із Державного бюджету України проводиться шляхом списання з відповідного казначейського рахунку, тобто списання Державною казначейською службою України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За наведених обставин суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем, підлягають до часткового задоволення, а саме підлягає стягненню на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі - 150000 гривень.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляд справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеномустаттею 137 ЦПК України.

Зокрема, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуються здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При цьому, склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року, справа № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа №301/1894/17.

Так, на підтвердження здійснених представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кока В.А. витрат на професійну правничу допомогу надано: ордер № серії ЖТ №38199 від 21.05.2018 про надання правової допомоги, Акт виконаних робіт від 30 жовтня 2019 року на загальну суму 25000 грн. та квитанцію №45604709 від 30.10.2019 на суму 25000 грн..

Крім того, згідно із ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн., докази щодо понесення вказаних витрат подано у строк, встановлений ч.8 ст.141 ЦПК України, позов задоволено судом частково, тому судові витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача в розмірі 10000 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської Служби України, Прокуратури Житомирської області, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури та суду - задовольнити частково.

Стягнути з держави за рахунок коштів державного бюджету з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, будинок 6) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 150 000 (сто п"ятдесят тисяч) гривень 00 копійок як відшкодування моральної шкоди та витрати на професійну правничу допомогу у розімір 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

ОСОБА_1 проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ,

Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, будинок 6,

Прокуратура Житомирської області, код ЄДРПОУ 02909950, адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11,

Управління Служби безпеки України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 20001510, адреса місцезнаходження м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 7,

Прокуратура Рівненської області, код ЄДРПОУ 02910077, адреса місцезнаходження м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52,

Головне управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, код ЄДРПОУ 40108761, адреса місцезнаходження м. Рівне, вул. Пушкіна, 4.

Повне судове рішення складене 11 листопада 2019 року.

Суддя -