Ухвала суду № 85539134, 31.10.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1163/13-ц

Провадження № 2-п/442/32/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі заяву адвоката відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 20.03.2013 по цивільній справі № 442/1163/13-ц, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

встановив:

31.07.2019 заявник – адвокат відповідача звернулася із заявою про перегляд заочного рішення від 20.03.2013 по цивільній справі №442/1163/13-ц, яким позов задоволено. В обґрунтування заяви вказує на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Оголошення, яке опубліковане в пресі щодо повідомлення про виклик відповідача не може вважатись належним повідомленням, так як в такому неправильно зазначено його прізвище, а також його місце проживання. Разом з тим, просить поновити строк на перегляд такого заочного рішення. Відповідачу стало відомо про обмеження в праві свободи пересування при спробі здійснити виліт за кордон з аеропорту Бориспіль, під час якого йому відмовлено в перетинанні кордону на виїзд з України, про що вбачається з рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досягнув 16-річного віку від 12.06.2019. Вказує, що на виконанні у Дрогобицькому міськрайонному відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області знаходиться виконавче провадження ВП №37597492 з приводу виконання виконавчого листа по цивільній справі №442/1163/13-ц про стягнення з нього аліментів, в межах якого винесені постанови про обмеження його прав.

10.09.2019 від адвоката позивача Коцана Р.М. надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. В такому зазначено про те, що відповідач навмисно звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, оскільки має намір виїхати закордон на постійне місце проживання з метою повного ухилення від сплати аліментів.

Жодного доказу, що саме ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дітей у встановленому порядку та розмірі-немає. Дані платежі здійснювала інша особа. Крім того, копії дублікатів чеків, які додані до заяви, датуються 2017-2019 р.р., однак, стягнення аліментів із відповідача присуджено з 20.03.2013.

Заявник – адвокат відповідача Шемеляк Г.Т. вимоги підтримав, просив скасувати заочне рішення. В подальшому в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належними чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Адвокат відповідача Коцан Р.М. заперечив щодо скасування заочного рішення через безпідставність. В подальшому в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належними чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в заяві слід відмовити.

Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2013 у справі №442/1163/13-ц вирішено стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 800 грн. на обох дітей щомісячно, починаючи з 13.02.2013 і до досягнення дітьми повноліття.

Так, відповідача про розгляд справи було повідомлено через оголошення в пресі ( а.с.8). Даних про те, що прізвище відповідача є « ОСОБА_8 », а не « ОСОБА_9 » як зазначено в рішенні суду, так і в оголошені в суду не було, оскільки саме так зазначено позивачем в позовній заяві, як і місце його проживання.

Провадження у даній справі було відкрито в порядку Цивільного процесуального кодексу України, що діяв до 15 грудня 2017 року.

У зв`язку з набранням чинності з 15грудня2017 року Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України», згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України,які діють з 15грудня 2017 року.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Уразі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 3, ч.4ст. 287 ЦПК України).

У відповідності з ч.1ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки,а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,і докази,на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач відповідно до вимог ст.288 ЦПК України повинен був довести дві обставини - що він не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку. За відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Покликання відповідача про те, що йому стало відомо про дане заочне рішення лише у 2019 році, спростовується постановою державного виконавця Бродяк В.Б. відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції ВП №38313870 від 19.06.2013 за яким ОСОБА_4 сплатив 229,40 грн. судового збору за виконавчим листом №442/1163/13-ц, виданого 04.04.2013 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у цивільній справі про стягнення з нього аліментів.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Суд враховує, що заявником не додано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору та які не були відомі суду підчас задоволення заочного рішення. Суд вказує, що зміна практики по застосуванню певних норм не відноситься до істотних обставин.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює

наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

На підставі вищевикладеного, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви адвоката відповідача про перегляд заочного рішення судом першої інстанції, відтак у її задоволені слід вцідмовити.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76,258-260,287,288 ЦПК України, суд, -

постановив:

У заяві адвоката відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 20.03.2013 по цивільній справі № 442/1163/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити заявнику про його право на апеляційне оскарження заочного рішення суду в загальному порядку, передбаченому ст.ст.354-355 ЦПК України, а саме на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту постановлення ухвали безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.П. Хомик