Рішення № 8553902, 25.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10                                                                                           Справа№ 5/41

За позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства «Скандія»м. Дрогобич

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ», с. Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області

Про: стягнення заборгованості в сумі 87942.41 грн.

Суддя Петрик І.Й.

Секретар судового засідання: Кравець В.П.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: Кондратюк В.В. (дов. б/н від 09.03.2010р.);

Відповідача: не з’явився.

          Сторонам, які взяли участь у справі, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

          Позовні вимоги заявлено Приватного виробничо-комерційного підприємства «Скандія»м. Дрогобич до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ»с. Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 87942.41 грн., 879.42 грн. сплаченого державного мита та 236 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 11.03.2010р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 25.03.2010р.

В судове засідання 25.03.2010р. представник Позивача з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав наведених у позовній заяві. Зокрема зазначивши, що 02.09.2008р. між Позивачем та Відповідачем укладений Договір № 08.09.2-01; на виконання умов договору Позивач передавав, а Відповідач приймав товар –термозбіжну плівку, проте свого обов’язку по оплаті придбаного товару не здійснив; вважає дії Відповідача неправомірними з огляду на вимоги чинного законодавства України та існуючі договірні зобов’язання.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 11.03.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 136875.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі Представника Відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 ГПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заслухавши пояснення Представника Позивача у справі, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

02.09.2008р. між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Скандія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «БТ»укладено Договір № 08.09.2-01.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, Позивач передає, а Відповідач зобов’язується прийняти й оплатити Позивачу плівку термозбіжну (далі –Товар), ціна кількість та асортимент якої погоджується Сторонами у виставлених рахунках та/або Додатках до даного Договору.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що передача –приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку, з оформленням накладної та рахунку на оплату Товару.

Згідно із п. 3.3. Договору, моментом поставки товару і моментом переходу права власності на Товар до Покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками обох Сторін накладної на поставлений та прийнятий Товар.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Товар, що поставляється за цим Договором, оплачується за цінами встановленими у рахунках та накладних до цього Договору в термін до 25 днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунки по цьому договору здійснюються безготівково, на підставі виставлених Продавцем рахунків шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

З 18.03.2008р. по 09.12.2009р., на виконання умов Договору, Позивач продавав, а відповідач купував Товар.

Відповідач свої зобов’язання перед Позивачем виконав частково, тому у Відповідача утворилась не погашена заборгованість у розмірі 86019.36 грн. за придбаний ним товар.

14.06.2009р., Позивач та Відповідач підписали акт звірки розрахунків за період з 18.03.2008р. по 09.06.2009р, відповідно до якого поставлено продукції на суму 129986.3 грн., оплачено 35430 грн., заборгованість становить 94556.3 грн.

10.12.2009р. Позивач та Відповідач підписали акт звірки розрахунків за період з 21.07.2009р. по 9.12.2009р, відповідно до якого поставлено продукції на суму 54163,06 грн., оплачено 62700 грн.

Станом на 10.03.2010р. основний борг Відповідача перед Позивачем становить 86019.36грн.

06.01.2010р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію про погашення боргу за поставлений Товар в термін до 30.01.2010р. Відповідач дану претензію не виконав.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання про оплаті товару тому Позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував Відповідачу 3% річних у сумі 374.7 грн. за користування чужими коштами та інфляційні нарахування у сумі 1548.35 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на момент прийняття рішення, Відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов’язання.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, суд покладає на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 503, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 3, 4-2, 4-3, 12, 33, 44, 47-1, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ»(місцезнаходження: 82167, вул. Білозіра, 24, с. Почаєвичі, Дрогобицький район, Львівська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13806459) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Скандія»(місцезнаходження: 82100, вул. Б.Хмельницького, 49, м. Дрогобич, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23966426) 86019.36 грн. –основного богу; 374.7 грн. –3 % річних за користування чужими коштами; 1548.35 грн. –інфляційних втрат; 879.42 грн. –державного мита; 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст. 85 ГПК України.

Суддя