Рішення № 85538103, 23.10.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

провадження № 2/333/1492/19

справа № 333/2175/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Кабанової К.О., представника позивача – Тивоненка Д.Р., відповідача – ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2 В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В :

15.04.2019 року, представник позивача – Світличний ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі попередніх усних домовленостей у період з 14 травня 2018 року по 14 січня 2019 року через систему переводу грошових коштів GMT (Advanced Financial Services) позивачем на ім`я відповідача було перераховано грошові кошти на загальну суму 2 711,98 євро. Вказані грошові кошти були отримані відповідачем в якості сплати за послуги з пошуку та підбору об`єкта нерухомості у Комунарському районі м. Запоріжжя з перспективою укладення відповідного договору. Проте, після перерахування коштів між сторонами договір так і не був укладений, пошук не здійснювався, у зв`язку з чим позивач вважає, що перерахування коштів виявилось без належних правових підстав.

В якості досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 19.01.2019 року було направлено претензію про повернення безпідставно отриманих грошових коштів. Однак, відповідач відмовилася отримувати цю претензію.

Оскільки відповідач допустила однобічну відмову від виконання зобов`язань, без будь-яких правових підстав користується грошовими коштами позивача, то позивач змушений звернутися до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові коштів у розмірі 2 711,98 євро, що за курсом НБУ станом на 28.03.2019 року складає 81 261,77 грн. та, крім того, судові витрати.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.04.2019 року провадження у цій справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 16).

20.09.2019 року на адресу суду від відповідача – ОСОБА_1 надійшов відзив на позову заяву, з якого вбачається, що факт отримання грошових коштів від позивача нею не заперечується, проте, зазначила, що грошові кошти були перераховані виключно як засіб для існування, організації спільного відпочинку та подорожей, оскільки між сторонами були близькі стосунки. Окремо, позивач зазначила, що будь-якої усної домовленості між сторонами про пошук та підбор об`єкта нерухомості у Комунарському районі м. Запоріжжя з перспективою укладення відповідного договору не було, вона ніколи не працювала агентом з нерухомості та взагалі не обізнана в даній сфері. У зв`язку з чим просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача з`явився, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог підтримав в повному обсязі, зазначивши, що відповідачем не заперечується факт отримання від позивача грошових коштів, при цьому важливим є сам факт їх безпідставного набуття та збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача доводи, наведені в обґрунтування відзиву на позовну заяву підтримали, зазначивши, що грошові кошти були перераховані позивачем на користь позивача добровільно з метою надання матеріальної допомоги; просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні свідок – ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у близьких відносинах, неодноразово спільно відпочивали, будь-яких договірних відносин між ними не було, грошові кошти направлялися ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у добровільному порядку.

У судовому засіданні свідок – ОСОБА_6 надала аналогічні пояснення.

Суд, вивчивши позовні вимоги, вислухавши думку представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення свідків, приходить до наступного.

Так, згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Аналіз ст. 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Вищевказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеній в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/822/17, провадження № 61-21998св18.

Пункт 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено добросовісність.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 в період з 14 травня 2018 року по 14 січня 2019 року перерахував на ім`я ОСОБА_1 через систему переводу грошових коштів GMT (Advanced Financial Services) грошові кошти періодичними платежами на загальну суму 2 711,98 євро., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9). Проте, даний доказ суд не може взяти до уваги, оскільки систематичність, періодичність та тривалий переказ коштів не можуть свідчать про безпідставність набуття відповідачем грошових коштів від позивача.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

За вказаних обставин розцінювати ініціативу ОСОБА_3 , щодо перерахування коштів ОСОБА_1 як безпідставне та недобросовісне набуття останньою їх без достатньої правової підстави, не можна, враховуючи при цьому відсутність будь-яких договірних відносин між сторонами.

На думку суду, не є належним доказом на підтвердження позовних вимог і досудова вимога, що міститься в матеріалах справи (а.с. 10), направлена позивачем відповідачу, згідно якої Анджей Портной просив ОСОБА_1 повернути кошти в сумі 3000 євро, що були перераховані в якості оплати за послуги по пошуку та підбору об`єкта нерухомості у Комунарському районі м. Запоріжжя з перспективою укладення відповідного договору, оскільки зобов`язальні відносини регулюються спеціальними інститутами цивільного права і не можуть регулюватися нормами права, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням майна. Про необхідність повернення коштів позивач повинен був повідомити набувача ОСОБА_1 , до відправлення коштів, такі відносини слід було врегулювати шляхом укладення договору з надання послуг.

Звернення з претензією до відповідача про повернення коштів, на думку суду, не є правомірним, оскільки між сторонами відсутні зобов`язальні (договірні) правовідносини.

Права позивача в спірних правовідносинах, за висновками суду, не були порушені, оскільки грошові кошти в сумі 3000 євро, Анджей Портной добровільно перерахував ОСОБА_1 в якості матеріального допомоги.

Доказів недобросовісної поведінки ОСОБА_1 щодо отримання від Анджей Портной спірних грошових коштів позивач, його представник, в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надали. Представником позивача не доведено факт безпідставного набуття або збереження відповідачем коштів. Обставини справи підтверджують пояснення відповідача про підстави передачі коштів виключно як засіб існування, відпочинку та спільних подорожей сторін по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не доведено безпідставність набуття ОСОБА_1 грошових коштів, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.. ст.. 12, 13, 15, 16, 76, 77, 81, 83, 95, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення безпідставно набутого майна – відмовити.

Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Е.Г.Стоматов