ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.10 Справа№ 29/15
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,
до відповідача:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
м. Львів,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Львівський професійний ліцей компютерних технологій,
м. Львів,
про: стягнення 4471,54 грн.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:Долішній І.І. дов. №18-11-00005 від 11.01.2010.,
відповідача:ОСОБА_3 дов. від 10.02.2010 р.,
третя особа:не зявився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10828,82 грн. Ухвалою від 30.01.2010 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 15.02.2010 р. В судовому засіданні оголошувались перерви до 23.02.2010 р., 03.03.2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди нежитлових приміщень №14 від 26.05.2005 р. не повернув позивачу орендоване майно після підписання акту приймання-передачі від 13.10.2009 р., внаслідок чого відповідачу нарахована неустойку у розмірі 10828,82 грн.
В судовому засіданні 15.02.2010 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов визнає частково, з огляду на те, що відповідач не мав можливості швидше повернути державне майно позивачу по акту приймання-передачі, оскільки виселення та перевезення інструментів та матеріалу для виробництва меблів займає багато часу, коштів та упущеної вигоди у звязку з переїздом та пошуками тимчасового приміщення. Крім того, відповідач зазначив, що позивач порушив терміни укладення договору оренди державного майна на конкурсних засадах, що спричинило збільшення терміну прострочення виконання зобовязання щодо повернення державного майна. У відзиві до позовної заяви відповідач зазначив, що сумлінно сплачував орендну плату і не завдав позивачеві збитків, таким чином просить суд зменшити розмір неустойки на користь регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській області до 4471,54 грн.
В судові засідання третя особа не зявлялась, незважаючи на те, що була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, причин не прибуття не повідомила, вимоги ухвалу суду не виконала.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами по справі укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №14 від 26.05.2005 р. (надалі Договір). За умовами Договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування державне окреме, індивідуально визначене нерухоме, державне майно нежитлові вбудовані приміщення (надалі Майно), загальною площею 265,5 мІ, які знаходяться на ІІ поверсі в будівлі учбової майстерні, за адресою: м. Львів, вул. Широка, 77а, що перебуває на балансі Львівського професійного ліцею компютерних технологій (надалі балансоутримувач).
27.05.2009 р. позивач в заяві від №11-03-03417 повідомив відповідача про припинення дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.05.2005 р., відповідно до п. 10.10 договору. Відповідача було проінформовано про те, що згідно із ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що у 2009 р. передача в оренду державного майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
13.10.2009 р. між сторонами по справі підписано акт приймання-передачі орендованого згідно з Договором майна.
Оскільки майно повернуто відповідачем з порушенням строку встановленого п. 2.4. Договору, позивачем нараховано неустойку, розмір якої становить 10828,82 грн.
Відповідач листами від 19.05.2009 р. та від 25.05.2009 р. подав до регіонального відділення пакет документів для укладення договору оренди державного майна (цього приміщення).
Листом від 02.09.2009 р. позивач повідомив відповідача про те, що не отримавши відповіді від міністерства у встановлений законом термін, регіональне відділення розпочало процедуру укладення договору оренди, згідно дозволу Міністерства освіти та науки України від 06.04.2005 р. №1/11-1563. Станом на 01.09.2009 р. інформація щодо передачі в оренду вище зазначеного майна в газеті "Відомості приватизації" не публікувалася.
На день оголошення рішення 16.03.2010 р. питання права оренди нерухомого майна не вирішено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Відповідно до п. 1 ст. 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими субєктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Дія договору оренди №14 від 26.05.2005 р. не була продовжена в травні 2009 р., у звязку з набранням чинності ст. 73 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік". Частиною 4 ст. 73 Закону України було встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди, орендар який належним чином виконав свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
27.05.2009 р. позивачем надіслано повідомлення відповідачу про припинення договору на підставі ч. 4 ст. 73 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік".
10.06.2009 р. Законом України "Про внесення змін до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ч. 4 змінено та викладено в такій редакції: "Орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки".
Як встановлено судом, відповідач належним чином виконував свої обовязки орендаря. За час дії договору з 26.05.2005 р. по 25.04.2009 р. договірні зобовязання не порушував. Протягом травня-жовтня 2009 р. відповідач сплачував орендну плату, таким чином позивач збитків не поніс.
Позивачем не подано доказів намірів використання приміщення оренди для власних потреб та в інший спосіб який би забезпечував надходження до державного бюджету коштів за використання майна.
Наведенні вище обставини, суд вважає як виняткові.
Заявлений до стягнення розмір неустойки у сумі 10828,82 грн. не відповідає наслідкам від порушення п. 5.8. Договору.
Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд має право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.
Співвідношення предявлених до стягнення санкцій і наслідки порушення є не співрозмірними. Враховуючи наведене, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, суд зменшує розмір заявленої до стягнення неустойки до 4471,54 грн.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати потрібно покласти на нього.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 526, 530, 550, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задоволити повністю.
2.Розмір неустойки в сумі 10828,82 грн. заявленої позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області до стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зменшити.
3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; іден. код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (адреса: вул. Січових Стрільців,3, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 20823070) неустойку у розмірі 4471,54 грн.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; іден. код НОМЕР_1) в державний бюджет України 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 8553810, Господарський суд Львівської області було прийнято 16.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 29/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: