Справа № 2А-31/2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«10» лютого 2009 року м. Макіївка
Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуючого судді: Супрун М.Ю.
при секретарі Шуляк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмову у виплаті сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, стягнення недоотриманої допомоги за 2007, 2008 роки, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення недоплати по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відшкодування моральної шкоди.
Позивачка у судове засідання не з"явилась, згідно листа, який направила на адресу суджу, підтримала свій позов та просила справу розглянути у її відсутність.
В судовому засіданні представник позивачки, ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала та пояснила, що 05 травня 2005 року позивачка народила дочку ОСОБА_4. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» ОСОБА_1 має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Відповідач виплатив позивачці соціальні виплати на дитину в розмірі: за квітень-липень 2007 року - 129, 03 грн. щомісячно; у серпні 2007 року - 132 грн. 64коп.; у вересні 2007 року - 134грн. 45коп., у жовтні 2007 року - 136грн. 13коп., у листопаді 2007 року -140грн 05 коп..; у грудні 2007 року - квітень 2008 року - по 144грн. 10коп. щомісяця, у травні 2008 року - 23, 24 грн. Вважає, що розмір нарахованої ОСОБА_1 соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку становить суму, яка є суттєво меншою прожиткового мінімуму, а тому просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на користь позивачки недоплату за 2007 - 2008 роки до розміру прожиткового мінімуму дитини до 6 років на загальну суму 5485 грн. 25 коп.. Крім того, просила стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн.00 коп., яка виразилась у моральних стражданнях позивачки, пов'язаних із неправомірними діями відповідача по недоплаті їй допомоги по догляду за дитиною, в зв"язку з чим ОСОБА_1 була змушена прикладати додаткові зусилля, щоб захистити своє право на соціальну допомогу, а також не могла належним чином матеріально утримувати свою дитину, що привело до втрати позивачкою душевної рівноваги та негативно вплинуло на взаємовідносини в сім'ї та необхідності приймати додаткові зусилля для організації свого життя і родини.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 10.02.2009 року № 116, позов не визнала та пояснила, що Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» від 22 березня 2001 року № 2334 - 111 статтею 13 розділ 1У передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа( один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інші родичі), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Відповідно до ст.3 розділу У111 Прикінцевих положень вищевказаного Закону розмір державної допомоги сім»ям з дітьми, передбаченої ст. 15, 18 і 20 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25% від встановленого прожиткового мінімуму. Статтею 15 цього Закону встановлено, що допомога надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до б років. Згідно заяви позивачки, їй було призначено допомогу по догляду за дитиною з 01 квітня 2007 року по 05 травня 2008 року. Розмір отриманої ОСОБА_1 допомоги становить: з 01.04.2007 року по 31.07. 2007 року - 129 грн. 03 коп.; з 01.08.2007 року по 31.08.2007 року - 132 грн. 64 коп.: з 01.09. 2007 року по 30.09. 2007 року в сумі 134 грн. 45коп.; з 01.10. 2007 року по 31. 10. 2007 року в сумі 136грн. 13 коп.; з 01.11. 2007 року по 30.11. 2007 року в сумі 140грн. 05коп.; з 01.12. 2007 року по 30.04.2008 року в сумі 144 грн. 10 коп., з 01.05.2008 року по 05.05.2008 року в сумі 23, 24 грн. Дана допомога призначалась позивачці не по Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» від 22.03. 2001 року № 2334-111, як вона вказує, а згідно постанови Кабміну України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім»ям з дітьми», положення якої не визнані неконституційними на не відмінені. Тільки пунктом 23 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-V1 від 28.12. 2007 року були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в частині призначення та виплати допомоги працюючим застрахованим жінкам, а також до частини першої ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Дія пункту 23 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-У1 від 28.12. 2007 року рішенням Конституційного Суду України від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008 не визнана неконституційною. Враховуючи викладене, просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_4, яка народилась 05 травня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим 12 травня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Гірницького районного управління юстиції м. Макіївки Донецької області (а. с. 7).
З 01 квітня 2007 року відповідачем позивачці призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2007 року № 32, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.2007 року за № 112/133379 та Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01. 2007 року №13, розмір якої склав: з 01.04.2007 року по 31.07. 2007 року - 129 грн. 03 коп.; з 01.08.2007 року по 31.08.2007 року - 132 грн. 64 коп.: з 01.09. 2007 року по 30.09. 2007 року в сумі 134 грн. 45коп.; з 01.10. 2007 року по 31. 10. 2007 року в сумі 136грн. 13 коп.; з 01.11. 2007 року по 30.11. 2007 року в сумі 140грн. 05коп.; з 01.12. 2007 року по 30.04.2008 року в сумі 144 грн. 10 коп., з 01.05.2008 року по 05.05.2008 року в сумі 23, 24 грн., що підтверджено довідкою відповідача (а. с. 8)
Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» встановлено гарантований державою рівень матеріальної допомоги сім»ям з дітьми шляхом надання державою грошової допомоги сім»ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною першою ст. 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Частиною першою ст. 15 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489 від 19.12. 2006 року дію частини першої ст. 15 зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з прожиткового бюджету місцевим бюджетом - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду від 09 липня 2007 року визнано неконституційними положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»
З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає силу, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію статті частини 1 ст. 15 Закону України в редакції, відповідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З таких підстав, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; з 1 січня - 434грн, з 01.квітня -464грн.; з 01 жовтня - 470 грн.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12. 2007 рік №107, який набрав чинності з 01.01. 2008 року знову внесено зміни до частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн..
Відповідач сплачував позивачці з січня 2008 року по квітень 2008 року по 144 грн. 10 коп., з 01.05.2008 по 05.05.2008 в сумі 23, 24 грн.
Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім»ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на п.3 «Перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», відповідно до яких розмір державної допомоги сім»ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50% цього прожиткового мінімуму.
Законом України про державний бюджет України на 2007 та 2008 рік не визначався розмір державної допомоги сім»ям з дітьми, а ті зміни які вносились до статті 15 зазначеного Закону, з 9 липня 2007 року визнані неконституційними.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про покладання зобов"язання на відповідача нарахування і виплати за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоплаченої суми держави грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 1896, 42 грн.
Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених ст. 43 Закону № 2240-111, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною своєю діяльністю, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх публічних зобов'язань (рішення Європейського Суду з прав людини - справа „Кечко проти України"). Наведені представником відповідача аргумент не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної - пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка послалася на те, що унаслідок нездійснення їй соціальних виплат на дитину в належному розмірі не могла належним чином матеріально утримувати свою дитину, що привело до втрати нею душевної рівноваги та негативно вплинуло на взаємовідношення в сім'ї.
Зі змісту статті 23 Цивільного кодексу України випливає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Як роз'яснено в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 ( з відповідними змінами і доповненнями в редакції постанови від травня 2001 р. №5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової") шкоди розглядається зокрема: коли право на її відшкодування с посередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадку передбачених статтями 7, 440-1 ЦК (1963 року) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права); при порушенні зобов'язання, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням, похованням", стягнення моральної шкоди з посадових осіб, винних у порушенні зазначеного законодавства, не передбачено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у даному випадку не передбачено чинним законодавством, тому позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 41, 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмову у виплаті сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, стягнення недоотриманої допомоги за 2007, 2008 роки, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року протиправними.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДР 25953988) на користь ОСОБА_1 недоплачену за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомогу по догляду за дитиною в сумі 1896 грн. 42 коп. ( одну тисячу вісімсот дев'яносто шість грн.. 42 коп)
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове рішення № 8553761, Гірницький районний суд м. Макіївки було прийнято 10.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-31/2009. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: