Ухвала суду № 85537557, 07.11.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/2685/18

07.11.2019

Кримінальне провадження № 1-кп/311/148/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Гончаровій К.Ю.

за участю:

прокурора Андрусюк Г.В.

захисника адвоката Козаря М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження № 12018080000000184 від 23 червня 2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, українця, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

- обвинуваченого за ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 продовжено у вигляді тримання під вартою до 10.11.2019 р. включно, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000184 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

Прокурор Андрусюк Г.В. просила суд продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як на теперішній час ризики, передбачені КПК України, які були підставою для обрання, а у подальшому продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та не зменшились, судовий розгляд продовжується. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, які скоїв, знаходячись у нетверезому стані, може переховуватись від суду, впливати на потерпілих і свідків, перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого - адвокат Козар М.В. заперечує проти клопотання прокурора та просив обрати обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання.

Прокурор заперечує проти клопотання обвинуваченого, підтриманого його захисником і вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку учасників процесу суд приходить до наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до ст. 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як видно з матеріалів кримінального провадження ухвалою суду від 12.09.2019 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до двох місяців, тобто до 10 листопада 2019 року.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд, враховуючи характер і ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та наслідки, вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для зміни чи скасування відносно обвинуваченого обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначає, що існують достатні підстави, відповідно до ст. 331 КПК України, вважати продовженою дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - тобто до 05 січня 2020 року. Судовий розгляд справи триває. Продовжується допит потерпілих і свідків.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків і забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення клопотання прокурора Андрусюк Г.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та наявність і дійсність перерахованих ризиків, суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки, вони не зможуть забезпечити дієвість даного кримінального провадження з вищенаведених підстав, тому необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника - адвоката Козаря М.В., підтримане обвинуваченим ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який у вигляді домашнього арешту.

Оцінивши зазначені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, обвинуваченого ОСОБА_1 у подальшому належить утримувати під вартою, підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені відповідними ухвалами суду з цього приводу, не відпали, тому з урахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на шістдесят днів, тобто до 05 січня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 178, 314-316 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 05 січня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Козаря М.В., підтримане обвинуваченим ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: С.П. Пушкарьова