Рішення № 85536068, 06.11.2019, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/561/18

Провадження №2/672/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2019 року м.Городок

Городоцький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Федорук І.М.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

прокурора Манилюка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 вересня 2017 року № 22-18965-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6821286500:04:022:0027, що знаходиться за межами населених пунктів Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області; витребування у ОСОБА_2 на користь держави вказаної земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_1 на час отримання зазначеної земельної ділянки використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, а тому вищевказаний наказ підлягає визнанню недійсним та, у зв`язку з цим, на користь держави слід витребувати спірну земельну ділянку. Крім того, просив стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, представник відповідача подав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , належним чином , у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, повідомлені про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справина адресу суду не подали, а тому суд вирішив розгляд справи проводити за їх відсутності. Крім того, ОСОБА_2 надав письмові пояснення, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів що розташована на території Лагодинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Ця обставина підтверджується копією заяви ОСОБА_1 від 09 грудня 2016 року (а.с. 19).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-14492-СГ від 11 липня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Лагодинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822786200:03:002:0105) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Лагодинецької сільської ради Красилівського району (а.с. 28).

22 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. При цьому повідомила, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористалася (а.с. 29).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-18965-СГ від 11 вересня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , що розташована за межами населених пунктів Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6821286500:04:022:0027) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (а.с. 34).

З долученої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 квітня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на спірну земельну ділянку 11 вересня 2017 року, будучи власником земельної ділянки кадастровий номер 6822786200:03:002:0105, переданої їй безоплатно. (а.с. 9-14).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно припису ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Отже, станом на 11 вересня 2017 року (набуття у власність земельної ділянки площею з кадастровим номером 6821286500:04:022:0027) у власності ОСОБА_1 перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 6822786200:03:002:0105, котра була їй надана безоплатно із земель державної власності, а, отже, вона скористалася своїм правом, передбаченим ст.116 ЗК України, повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

Пунктом «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 реалізувала право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства більше одного разу за цим видом використання, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 вересня 2017 року № 22-18965-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6821286500:04:022:0027, що знаходиться за межами населених пунктів Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, прийнятий із порушенням вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України, у зв`язку з чим такий наказ слід визнати недійсним.

Щодо вимог прокурора про витребування у ОСОБА_2 спірної земельної ділянки суд прийшов до наступних висновків.

Ч. 1 ст. 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1 ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку незаконно та не мала права відчужувати її.

Проте, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 18 вересня 2017 року відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 6821286500:04:022:0027 ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 квітня 2018 року (а.с.15-18).

Таким чином, суд вважає, що вказана земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника та може бути витребувана у ОСОБА_2 як у добросовісного набувача.

При цьому суд згідно з положеннями статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

На думку суду, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в приватну власність із земель державної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 незаконно отримала земельну ділянку з кадастровим номером 6821286500:04:022:0027 та відчужила її за договором купівлі-продажу.

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_2 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ ( рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У справах «Рисовський проти України» (рішення від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» (рішення від 16 лютого 2017 року, заява № 43768/07), пов`язаних із земельними правовідносинами, ЄСПЛ, встановивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на землю.

При вирішенні спору суд, застосовуючи принцип диспозитивності, був позбавлений можливості вирішити питання про надання ОСОБА_2 компенсації в зв`язку з витребуванням земельної ділянки, що не позбавляє останнього можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_2 на користь прокуратури Хмельниької області судовий збір в розмірі по 881 грн. з кожного, а з ОСОБА_1 - 1762 грн.

Враховуючи, що прокурор звернувся до суду з заявою про забезпечення даного позову до пред`явлення даного позову , сплативши при цьому судовий збір в сумі 881 грн., суд вважає, що у відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» прокуратурі Хмельницької області слід повернути судовий збір в сумі 881 грн., оскільки судовий збір внесений в більшому розмірі.

Керуючись ст..ст. 263-265 ЦПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 вересня 2017 року № 22-18965-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6821286500:04:022:0027, що знаходиться за межами населених пунктів Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6821286500:04:022:0027, що знаходиться за межами населеного пункту – Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479) на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 881 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (29016, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 1762 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (29027, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 881 грн.

Повернути прокуратурі Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в сумі 881 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Городоцький районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області, місце знаходження: вул.Грушевського, 80, м.Городок Хмельницької області, код ЄДРПОУ02911102.

Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місце знаходження: вул.Інститутська,4/1, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 39767479;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення виготовлено 08.11.2019 року.

Суддя І.М.Федорук