Рішення № 85535824, 11.10.2019, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/2066/18

Провадження № 2/673/247/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий – суддя Ягодіна Т.В.

за участю секретаря судового засідання- Ясінської М.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета позову ПрАТ «Страхова Компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2018 року позивач звернувся до суду із означеним позовом, вказавши, що 05.01.2018 року ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2109», державний знак НОМЕР_1 , на 7 км + 300 м автодороги Т-23-10 Голосків-Лука-Барська, всупереч вимогам пунктів 2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Внаслідок означеної ДТП належний позивачу автомобіль Volkswagen Passat отримав значні механічні пошкодження, у зв`язку з чим йому було завдано матеріальної шкоди. По даному факту Деражнянським районним судом Хмельницької області 03.03.2018 року було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача, та накладено на нього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП. Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення звіту №1/1501, складеного експертом-оцінювачем ТОВ «Подільська незалежна оцінка» ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, заподіяного належному позивачу автомобілю Volkswagen Passat внаслідок його пошкодження та необхідності проведення відновлювального ремонту, із усуненням пошкоджень і приведення в працездатний стан, склала 187 631, 49 грн. Цивільно-правова відповідальність позивача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО», у зв`язку з чим позивачу, на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком було виплачено страхове відшкодування в сумі 100 000 грн., тобто різниця між страховою виплатою та фактичним розміром завданої шкоди склала 87 631, 49 грн. Крім того, у зв`язку із пошкодженням автомобіля позивач поніс витрати за послуги автоевакуатора у розмірі 1040 грн. та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 800 грн. Посилаючись на те, що відповідач добровільно відмовляється відшкодувати завдані дорожньо-транспортною пригодою збитки, позивач просив стягнути з нього на свою користь матеріальну шкоду у загальному розмірі 89 471, 69 грн. Крім того, позивач вказав, що внаслідок ДТП йому була заподіяна й моральна шкода, яку він оцінює в 200 000 грн., що полягала у сильних душевних переживаннях внаслідок пошкодження відповідачем його автомобіля, а тому позивач просив стягнути таку шкоду з відповідача на його користь, а також стягнути з нього понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою судді від 12.11.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з ухвалою від 12.12.2018 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено підготовче засідання у справі за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу – відповіді на відзив.

04.01.2019 року від відповідача ОСОБА_4 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, посилаючись на його необґрунтованість. Так, він вказав, що наданий позивачем висновок про розмір завданої йому шкоди є недійсним, оскільки огляд транспортного засобу позивача було проведено суб`єктом оціночної діяльності з порушеннями законодавства, без повідомлення відповідача про дату та місце проведення такого огляду, а вартість матеріального збитку визначено в цінах станом на момент складання висновку – 10.01.2018 року, а не на день скоєння ДТП, тобто 05.01.2018 року, що суперечить ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідач також вважав завищеними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, стверджуючи, що завдана позивачу внаслідок ДТП моральна шкода не перевищує 1000 грн. Із урахуванням наведеного, позивач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ПрАТ «СК «ВУСО».

Згідно з ухвалою суду від 20.02.2019 року провадження у справі було зупинено у зв`язку із призначенням судової автотоварознавчої експертизи, а згідно з ухвалою від 10.07.2019 року провадження у справі поновлено.

Згідно з ухвалою від 07.08.2019 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання сторони не з`явилися, уповноваживши на участь у судовому розгляді даної справи своїх представників.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Крім того, зауважив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю сторін, автомобіль позивача було фізично знищено.

Представник відповідача в ході судового розгляду вказаної справи, позовні вимоги визнав частково. Так, не заперечуючи щодо стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі, вважав, що розмір моральної шкоди є значно завищеним, а тому вказував на можливість її відшкодування у розмірі 1000грн.

Представник залученої судом до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПрАТ «Страхова Компанія «ВУСО» в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. При цьому, страхова компанія надала на адресу суду матеріали страхової справи, які стали підставою для проведення страхової виплати позивачу ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1187 ЦПК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як передбачено ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , позивач є власником автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний знак НОМЕР_2 .

Згідно з постановою Деражнянського районного суду у справі №673/85/18 від 03.03.2018 року, яка набрала законної сили, відповідача ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто у скоєнні ДТП, що 05.01.2018 року сталося за участі автомобіля позивача марки «Volkswagen Passat», державний знак НОМЕР_2 , та автомобіля марки «ВАЗ-2109», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_4 , та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови суду, відповідач ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні правопорушення та постанову суду не оскаржував.

У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним факт заподіяння шкоди позивачу ОСОБА_3 внаслідок неправомірних дій з боку відповідача ОСОБА_4

З`ясовано судом і те, що відповідач ОСОБА_4 керував автомобілем марки «ВАЗ-2109», державний номер НОМЕР_1 , на законних підставах та визнаний судом винуватцем ДТП, а тому в даному випадку саме він є володільцем джерела підвищеної небезпеки та відповідно належним відповідачем по даній справі.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у справі №910/9029/17 від 27.04.2018 року.

Згідно звіту №1/1501 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний знак НОМЕР_2 , виконаного ТОВ «Подільська незалежна оцінка» вартість матеріального збитку складає 187 631, 49грн.

Відповідач ОСОБА_4 на момент ДТП застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ «СК «ВУСО» на підставі полісу страхування №АК/6595516 від 15.05.2017 року.

На підставі заяви позивача від 27.03.2018 року вказаною страховою компанією йому було перераховано страхову виплату в межах страхового ліміту, у розмірі 100 000 грн.

Означені обставини визнані сторонами та не оспорюються.

Відповідно до п. 22-1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28,29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 року № 142/52092).

Отже, якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВСУ від 22.03.2017 у справах №№910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах ВС від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 1.02.2018 у справі №910/22886/16.

Згідно з п.2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається, зокрема, із висновку експерта №047/03/2019 від 06.06.2019 року судової автотоварознавчої експертизи, проведеного судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, завданого позивачу як власнику автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний знак НОМЕР_2 , внаслідок зазначеного ДТП, складає 187 631, 49 грн., в тому числі вартість відновлювального ремонту в сумі 157 639, 24 грн. та величина втрати товарної вартості в сумі 29 992, 25 грн.

Вказаний висновок експерта складений у відповідності з вимогами закону, сумнівів у його достовірності немає, відповідачем такий висновок не оспорювався, а тому такий висновок визнається належним доказом у справі.

Відтак, різниця між розміром фактичної заподіяної шкоди та розміром страхового відшкодування становить 87 631, 49 грн. (187 631, 49 – 100 0000).

Крім того, позивачем було понесено витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП у розмірі 1040 грн., а також витрати, пов`язані із проведенням оцінки майна ТОВ «Подільська незалежна оцінка», у розмірі 800 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом виконаних робіт від 09.01.2018 року та квитанцією №691810040 від 18.01.2018 року відповідно.

Виходячи з цього, загальна сума невідшкодованої матеріальної шкоди позивачу як власнику автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП складає 89 471, 49 грн. (87 631, 49 + 1040 + 800) і така сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом за тим, суд відхиляє доводи сторони позивача про фізично знищений автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний знак НОМЕР_2 як такі, що не грунтуються на вимогах закону та при цьому враховує наступне.

Так, відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до вищезазначеного висновку судової автотоварознавчої експертизи, ринкова вартість автомобіля позивача до моменту його пошкодження у ДТП складала 929 103,01грн.

Як було встановлено судом і не оспорювалося сторанами сума збитків, які заподіяні ОСОБА_3 пощкодженням транспортного засобу у ДТП, складає 187 631,49грн., що не перевищує вартість транспортного засобу до ДТП.

Що стосується позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 200 000 грн., то в силу ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 3 ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, оцінюючи скоєну відповідачем ОСОБА_4 дорожньо-транспортну пригоду, що відбулася 05.01.2018 року, протиправність дій відповідача ОСОБА_4 , його вину у вказаній ситуації, ті обставини, що моральна шкода пов`язана з наслідками ДТП, дії позивача щодо відновлення своїх порушених прав у зв`язку із пошкодженням автомобіля, який став непридатний для використання, враховуючи при цьому, що позивач витрачав власні кошти на відновлення пошкодженого автомобіля, а відповідач ОСОБА_4 протягом всього часу з дня вчинення 05.01.2018 року ДТП, не вжив жодних заходів щодо відшкодування позивачу завданої шкоди та не сприяв усуненню негативних наслідків вчиненого правопорушення, часткове визнання відповідачем ОСОБА_4 спричиненої моральної шкоди позивачу, суд, виходячи з принципів розумності і справедливості, приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000 грн., з огляду на що заявлені вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню.

Встановлено також, що позивач під час судового розгляду поніс витрати на проведення судової автотехнічної експертизи в загальному розмірі 10 205 грн., що підтверджується рахунками №047/03/2019 від 29.03.2019 року, 06.06.2019 року та банківськими квитанціями від 08.05.2019 року, 07.06.2019 року, а також витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2894,72 грн., що підтверджується квитанціями від 08.11.2018 року та 23.11.2018 року.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на наведене, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_3 на 32,6%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3326,83 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження та 943 грн. 68 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258-268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути зОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) АДРЕСА_3 грн. 49 коп. - матеріальної шкоди, 5000 грн. - моральної шкоди, 3326,83 грн. - витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження та 943 грн. 68 коп. судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 жовтня 2019 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна