Рішення № 85535748, 27.08.2019, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/2002/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

при секретарях:

Кошонько Н.С., Краснай Л.П.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третіх осіб без самостійних вимог – Волочиської районної адміністрації Хмельницької області та Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , з участю третьої особи без самостійних вимог – Волочиської районної адміністрації Хмельницької області як органу опіки і піклування, в якому просив встановити місце проживання малолітньої доньки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем- ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 28 квітня 2014 року він зареєстрував шлюб з відповідачем, який було розірвано рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2017 року.

Зазначає, що сімейне життя не склалося, оскільки відповідач є конфліктною, постійно вчиняла та вчиняє безпідставні сварки.

Зі слів позивача, в січні 2017 року відповідач повідомила його про те, що їде на заробітки до Польщі. Перед виїздом до Польщі вона надала позивачу та його матері ( ОСОБА_5 ) довіреність на вивіз дитини з України. Після від`їзду в Польщу відповідача донька проживала з позивачем та його матір`ю, була доглянута, мала нормальні умови проживання, не хворіла.

По приїзду з Польщі влітку 2017 року відповідач забрала дитину та переїхала проживати до своєї матері в с. АДРЕСА_2 Волочиського району.

Як вказує позивач, з 2017 року відповідач чинила йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, за якою належний догляд не здійснювався, дитина хворіла, належного лікування не отримувала.

З початку 2018 року відповідач разом з дитиною періодично проживала за адресою позивача, часто також проживала у своєї матері.

27 вересня 2018 року відповідач забрала дитину та переїхала разом з нею до матері в с. Новоленськ, згодом позивачу стало відомо, що колишня дружина забрала дитину та переїхала до м. Хмельницького.

Як зазначено в позові, відповідач не працює, веде непередбачуваний спосіб життя, не приділяє належну увагу дитині, яка постійно хворіє, а тому позивач бажає, щоб дитина проживала разом з ним та мала належний догляд.

Вказує, що має постійне місце роботи, газифіковане житло, за місцем проживання характеризується позитивно, тоді як відповідач свого житла не має.

Зважаючи на викладені обставини, просить позов задовольнити.

В ході розгляду справи судом залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог Хмельницьку міську раду (у зв`язку з тим, що дитина проживає у м. Хмельницькому).

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позов з викладених у ньому підстав.

Позивач зазначив, що останнім часом перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 не чинила, однак він вважає, що дитині краще буде проживати з ним. Вказав, що створив іншу сім`ю, з якою проживає, і дитині- ОСОБА_1 комфортно з ними проживати.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 в суді проти позову заперечили, вважають його безпідставним та необґрунтованим.

Відповідач пояснила, що перед від`їздом на роботу у Польщу у неї з позивачем була домовленість про те, що пізніше він приїде до неї і вони будуть працювати разом, однак згодом у позивача змінились плани і він не приїхав. Дитина на період поїздки залишилась з чоловіком та його матір`ю за домовленістю сторін. На даний час відповідач офіційно працює, проживає у м. Хмельницькому, де винаймає житло, всім необхідним для забезпечення належних умов проживання і розвитку дитини забезпечена.

Представник третьої особи- Волочиської районної адміністрації Хмельницької області Кабанюк Н.В. в суді зазначила, що дитина прихильна до обох батьків.

Представник третьої особи Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився, подавши суду висновок щодо недоцільності визначення місця проживання дитини з батьком.

Допитані у якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (кожен окремо) в суді охарактеризували позивача та відповідача позитивно, як хороших батьків, негативних відомостей про взаємовідносини з дитиною не повідомили.

Судом було заслухано в судовому засіданні думку дитини – ОСОБА_1 (в присутності психолога), яка виявила прихильність і до батька, і до матері, однак вказала, що хоче проживати з батьком. Психолог прокоментувала пояснення дитини таким чином, що здивована її категоричною позицією, та зазначила, що причини такої категоричності з`ясувати не вдається.

Зважаючи на вік дитини, рівень її зрілості та психоемоційний стан, пояснення малолітньої ОСОБА_1 . враховуються судом, однак не можуть бути взяті до уваги як визначальні при вирішенні питання про встановлення місця проживання дитини.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України “Про охорону дитинства” слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу статті 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (статті 153, 155 СК України).

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини, але й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

За змістом статей 160-161 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 2014 року, який розірвано рішенням суду від 22 серпня 2017 року (а.с. 25).

В шлюбі у сторін народилась дитина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 37).

На даний час дитина- ОСОБА_1 проживає з матір`ю- ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 .

Місце проживання позивача – АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 отримує доходи від здачі в оренду земельного паю (а.с. 6), згідно з медичними довідками на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 7), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 8), офіційно працевлаштований – працює у ФГ «Світанок» та отримує заробітну плату (а.с. 12, 124).

У власності позивача є земельна ділянка та житловий будинок по АДРЕСА_2 (а.с. 38, 39).

Згідно з довідкою № 01-31/50 від 12.12.2018 року, дитина- ОСОБА_1 відвідує Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 48 «Червона квіточка» (а.с. 40).

Відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець (діяльність – ремонт побутових виробів і предметів особистого вжитку) та отримує дохід від вказаної діяльності (а.с. 41-42, 91-96).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 11.12.2018 року, за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 створені належні умови для проживання дитини- ОСОБА_1 (а.с. 43).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно (а.с. 45, 46).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 08.01.2019 року, проведеним за місцем проживання ОСОБА_3 разом з дитиною- ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 разом з донькою винаймає одну кімнату, в якій є меблі, чисто, дитина забезпечена одягом, взуттям, продуктами харчування, книгами, іграшками (а.с. 60).

За заявою відповідача психологом Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було проведено психологічне консультування щодо спілкування з дитиною, проведені відповідні тести, охарактеризовано взаємовідносини ОСОБА_3 з донькою, її ставлення до дитини (а.с. 88).

На думку суду, результат вказаного консультування свідчить про прихильне ставлення матері до дитини та доброзичливі взаємні відносини між ними, що підтверджується і характеристикою ОСОБА_3 з дитячого садочку щодо її участі у вихованні дитини (а.с.89).

Як вбачається із змісту характеристики ОСОБА_1 – вихованки Хмельницького дошкільного навчального закладу № 48 «Червона квіточка», дитина розвивається нормально, її матір бере активну участь у заходах, які проводяться у дошкільній установі, постійно цікавиться рівнем знань та поведінкою дитини (а.с. 149).

Згідно з висновком органу опіки та піклування № 01-34/2163/19 від 23 травня 2019 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування вважає за недоцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_1 з батьком – ОСОБА_1 (а.с. 182).

Судом встановлено, що матеріально-побутові умови та рівень комфорту, які можуть забезпечити дитині обоє батьків, істотно не відрізняються.

У обох батьків гарні взаємовідносини з дитиною, яка прихильна до обох.

Посилання позивача на те, що відповідачем не забезпечено належні умови виховання та розвитку дитини, а також її лікування, в судовому засіданні належними доказами не підтверджено, а наявні в матеріалах справи копії медичної документації щодо стану здоров`я дитини не свідчать про те, що ОСОБА_3 не забезпечує лікування доньки.

Не здобуто в судовому засіданні доказів і того, що ОСОБА_3 вчиняє перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами та установивши, що малолітня дитина сторін на даний час проживає з матір`ю, остання приділяє належну увагу вихованню дитини й відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_9 з матір`ю ОСОБА_3 , що забезпечить якнайкращі інтереси дитини.

В судовому засіданні не встановлено обставин у розумінні положень ст. 161 СК України, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір`ю.

Враховуючи всі наведені обставини в сукупності, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 141, 150, 153, 155, 157, 160, 161, 171 СК України; ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третіх осіб без самостійних вимог – Волочиської районної адміністрації Хмельницької області та Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )Відповідач:ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ; паспорт серія НОМЕР_2 )Третя особа:Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, пл. Центральна, 1; код ЄДРПОУ: 21315251)Третя особа:Хмельницька міська рада (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3; код ЄДРПОУ: 04060772)

Повне судове рішення складено 06 вересня 2019 року.

Суддя О.М. Бабій