Рішення № 85533902, 12.09.2019, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1504/19 Номер провадження №2/318/433/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2019 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Петрова В.В., при секретарі Александрові М.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Водянської об`єднаної територіальної громади Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 належним чином розпорядився своїм майном та 21.04.2006 року склав заповіт, яким все своє майно де б воно не знаходилось, з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповів позивачу. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки при ньому площею 0,58 га. Спадщину після смерті діда позивач прийняла шляхом подачі 20.04.2012 року відповідної заяви до Кам`янсько – Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області на підставі якої було заведено спадкову справу № 108/2012. 11.07.2018 року державним нотаріусом Кам`янсько - Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене спадкове майно було відмовлено, про що видано відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Свою відмову нотаріус мотивував тим, що відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане домоволодіння. Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «ЗМБТІ» 30.04.2013 року, будинок АДРЕСА_1 побудовано у 1960 році. На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. Отже, у радянські часи, коли ОСОБА_2 у 1960 році побудував будинок, не передбачалося реєстрації права власності на будинок, збудований в сільській місцевості в БТІ, достатньо було запису у погосподарській книзі. Відповідно до законодавства колишнього СРСР індивідуальні будинки та домоволодіння в селах реєстрації не підлягали. В селах, після закінчення будівництва, робилися тільки відповідні записи у господарській книзі сільської ради та відкривався особистий рахунок на ім?я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало. На підставі довідки з погосподарської книги нотаріуси посвідчували правочини з нерухомістю, видавали свідоцтва про право на спадщину. На підставі відповідного запису у погосподарській книзі померлий ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку при будинку у 1995 році. Сучасне законодавство вимагає для оформлення прав на спадкове майно витяг з реєстру прав на нерухоме майно, яке позивач отримати не може. Колізія у законодавстві унеможливлює отримання нею у нотаріальному провадженні свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Таким чином, дотримання процедури реєстрації права власності на спадковий житловий будинок, засвідчує лише офіційне визнання і підтвердження державою наявності в особи цього права. Просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок (літ. А) з господарськими забудовами (Б – літня кухня, б, В – сараї, Ж – душ, З - вбиральня, Пг – погріб з шийкою, № 1 – ворота, № 2 – паркан, № 3 – свердловина), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 – АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явились, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнали, не заперечує проти задоволення позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

27 січня 2012 року помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Дніпровської сільської ради Кам`янсько – Дніпровського району Запорізької області 01.02.2012 року (а.с.5).

Факт родинних відносин між позивачем та померлим ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження матері позивача ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 14.12.1933 року, витягом з ДРАЦСГ про шлюб моїх батьків № 00007080245 від 09.12.2010 року, свідоцтвом про народження народження серії НОМЕР_3 від 02.02.1973 року, витягом з ДРАЦСГ про мій шлюб № 00015267570 від 15.04.2015 року, свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 від 24.06.2015 року.(а.с.6-10)

За життя ОСОБА_2 належним чином розпорядився своїм майном та 21.04.2006 року склав заповіт, яким все своє майно де б воно не знаходилось, з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповів ОСОБА_1 . (а.с.11)

20.04.2012 р позивач звернулась до Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.12)

Постановою державного нотаріуса Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області від 11.07.2018 р позивачеві було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.13)

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «ЗМБТІ» 30.04.2013 року, будинок АДРЕСА_1 побудовано у 1960 році.(а.с.18-20)

Згідно записів погосподарської книги Дніпровської сільської ради за 1960 – 2014 роки головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 , 1931 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою № 1016 від 03.11.2014 року, виданої Дніпровською сільською радою Кам`янсько – Дніпровського району Запорізької області (а.с.14)

ОСОБА_2 , 1931 року народження, дійсно мешкав за адресою: АДРЕСА_1 з 1960 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою № 1026 від 10.10.2016 року, виданої Дніпровською сільською радою Кам`янсько – Дніпровського району Запорізької області (а.с.15)

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст..1216 ЦК України).

Згідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Стаття 1221 ЦК України зазначає, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частина 1 ст.1223 ЦК України вказує, що право на успадкування мають особи, зазначені у заповіті. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини (ч.3 ст.1223 ЦК України).

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з миті відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на мить відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, повинен подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.( ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно Інструкції Міністерства юстиції України від 21.05.2005 року №19-32/319 у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись в судовому порядку.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, не заборонених Законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав , їх виникнення, перехід та припинення підлягає державної реєстрації.

Нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства (ст.49 Закону України ««Про нотаріат» із змінами, відповідно із Законом №210/98-ВР від 24.03.1998 року»).

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Частина 3 ст. 3 зазначеного Закону вказує, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за таких умов: якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про успадкування» зазначається, що справи про успадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та наявності інших спадкоємців і спору між ними. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого сулу України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.2012 р. №10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та успадкування", відповідно до ст.2 Закону України від 01.07.2004 р. №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових норм на нерухоме майно та їх обмежень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню, оскільки померлий ОСОБА_2 при житті розпорядився своїм майном, склавши заповіт, яким все своє майно заповідав ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст..ст.182, 328, 1221-1223, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 10-13, 18, 76, 81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про успадкування», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Водянської об`єднаної територіальної громади Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок (літ. А) з господарськими забудовами (Б – літня кухня, б, В – сараї, Ж – душ, З - вбиральня, Пг – погріб з шийкою, № 1 – ворота, № 2 – паркан, № 3 – свердловина), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 – АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя: В. В. Петров