Рішення № 8553315, 26.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.10                                                                                 Справа № 9/48н

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря плюс К", м. Луганськ

до Луганської міської ради, м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет прозову на стороні відповідача –Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глобус-Сервіс", м. Луганськ

про визнання нечинним та скасування рішення

в присутності представників:

від позивача –Яндян О.А., дов. № 7 від 03.02.10,

від відповідача –Саркісян Я.Ш., дов. № 01/03-30/6929/0/2-09 від 10.12.09, Бєльський А.М., дов. № 01/03-30/1645/0/2-09 від 25.03.09,

від 3-ї особи –не прибув

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення Луганської міської ради від 27.01.10 № 62/10 Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора м. Луганська від 14.01.2010 № 07/88 на рішення Луганської міської ради від 05.09.2006 № 9/17.

У судовому засіданні позивач заявою уточнив позовні вимоги, фактично змінивши його предмет, та просить визнати недійсним рішення Луганської міської ради від 27.01.10 № 62/10 Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора м. Луганська від 14.01.2010 № 07/88 на рішення Луганської міської ради від 05.09.2006 № 9/17.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зміни предмету позову, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд приймає заяву позивача та розглядає спір за зміненим предметом позову.

Відповідач, Луганська міськрада, відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні, з позовом не погодився виходячи з наступного.

Ш          У відповідності до вимог Закону України "Про прокуратуру" протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у 10-денний строк після його надходження.

Оскільки у протесті прокурора від 14.01.2010 № 07/88 ставилось питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також поновлення порушеного права, що фактично мало місце, відповідачем було визнано рішення від 05.09.06 № 9/17 таким, що втратило чинність.

Ш          Рішення приймалось колегіальним органом в межах повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому є законним.

Прокурор м. Луганська у відзиві на позовну заяву від 12.03.10 за № 537 заперечує проти позову, оскільки вважає рішення відповідача, Луганської міськради, від 05.09.06 № 9/17 таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та законних інтересів громадян, тому просить відмовити у задоволенні позову.

3-тя особа, посилаючись на порушення рішенням відповідача, Луганської міськради, від 05.09.06 № 9/17, на підставі якого позивачу було передано в оренду спірні земельні ділянки, її прав та законних інтересів, з підстав, викладених у відзиві від 15.03.10, просить у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування позовної вимоги позивач, ТОВ "Заря плюс К", посилається на укладені між ним та відповідачем, Луганською міськрадою, договорів оренди землі:

·          від 17.10.06, держ. реєстрація від цієї ж дати за № 040640200239,

·          від 17.10.06, держ. реєстрація від цієї ж дати за № 040640200238, які укладені на підставі рішення відповідача, Луганської міськради, від 05.09.06 № 9/17.

У подальшому рішенням відповідача від 26.02.07 № 13/90 були внесені зміни до договору оренди від 17.10.06 № 040640200238, а саме:

- пункт 1 розділу "Предмет договору" доповнено після слів під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торгівельних павільйонів (некапітальних споруд) та благоустрій території (без права здійснення будівельних робіт) словами і будівництво та розміщення торівельно-адміністративної будівлі,

- пункт 15 розділу "Умови використання земельної ділянки" доповнено після слів під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торгівельних павільйонів (некапітальних споруд) та благоустрій території (без права здійснення будівельних робіт) словами і будівництво та розміщення торівельно-адміністративної будівлі.

Вказані зміни були оформлені договором про внесення змін до договору оренди землі від 03.05.07, держ. реєстрація від 06.06.07 № 040740200121.

На вказане рішення відповідача виконуючим обов'язки прокурора м. Луганська був внесений протест від 14.01.2010 № 07/88, яким вимагалось скасувати рішення Луганської міськради від 05.09.06 № 9/17 про передачу в оренду позивачеві зазначених вище земельних ділянок.

Враховуючи прокурорський протест, відповідач 27 січня 2010 року прийняв рішення № 62/10, що оскаржується, яким протест було задоволено та визнано рішення від 05.09.06 № 9/17 таким, що втратило чинність.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням, оскільки вважає, що:

Ш          це рішення протирічить ч. 2 ст. 19 Конституції України, принципу законності, закріпленому у ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншим положенням чинного законодавства,

Ш          це рішення порушує права та законні інтереси позивача,

Ш          це рішення не містить жодних посилань на норми земельного законодавства, які є підставою для прийняття оскаржуваного рішення,

Ш          примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється лише в судовому порядку за наявності підстав. визначених статтею 143 ЗК України,

Ш          згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняється у встановленому порядку з одночасним зверненням до суду.

Оцінивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, прокурора, 3-ї особи та відповідача, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач, ТОВ "Заря плюс К", звернувся з цим позовом, оскільки вважає, що його інтерес та право щодо користування спірними земельними ділянками порушено прийнятим відповідачем, Луганською міськрадою, спірним рішенням від 27.01.10 № 62/10 Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора м. Луганська від 14.01.2010 № 07/88 на рішення Луганської міської ради від 05.09.2006 № 9/17.

Судом встановлено, що на підставі вказаного спірного рішення відповідача між ним та позивачем були укладені договори оренди землі:

·          від 17.10.06, держ. реєстрація від цієї ж дати за № 040640200239, щодо строкового платного користування терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,0219 га під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торгівельних павільйонів (некапітальних споруд) та благоустрою території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна, яка передана за актом приймання-передачі від 18.10.06,

·          від 17.10.06, держ. реєстрація від цієї ж дати за № 040640200238, щодо строкового платного користування терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,0492 га під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торгівельних павільйонів (некапітальних споруд) та благоустрою території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна, яка передана за актом приймання-передачі від 18.10.06.

На вказане рішення відповідача виконуючим обов'язки прокурора м. Луганська був внесений протест від 14.01.2010 № 07/88, яким вимагалось скасувати рішення Луганської міськради від 05.09.06 № 9/17 про передачу в оренду позивачеві зазначених вище земельних ділянок.

Враховуючи прокурорський протест, відповідач 27 січня 2010 року прийняв рішення № 62/10, що оскаржується, яким протест було задоволено та визнано рішення від 05.09.06 № 9/17 таким, що втратило чинність.

Таким чином за своєю суттю оскаржуване рішення Луганської міської ради стосується припинення права користування земельними ділянками.

Вирішуючи цей спір, суд виходив з наступних принципових позицій.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з основних принципів діяльності органів місцевого самоврядування є принцип законності (ст.4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Підставами для визнання недійсним акту державного чи іншого органу є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі.

Подаючи позов про визнання недійсним рішення Луганської міської ради, яке є предметом спору в даній справі, позивач фактично здійснює захист права на земельну ділянку, яке порушено відповідним оскаржуваним рішенням.

Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою міститься у ст. 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Будь-яких посилань на відповідні норми земельного законодавства, які слугують підставою для відповідних дій органу місцевого самоврядування в оскаржуваному рішенні відсутні.

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється лише в судовому порядку за наявності підстав, передбачених ст.143 Земельного кодексу України, з дотриманням процедури, визначеної законодавством.

Суд звертає увагу відповідача, що Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено право міських рад визнавати раніше прийнятті рішення, такими, що втратили силу. Натомість ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За таких обставин позов слід задовольнити з покладенням судових витрат на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Луганської міської ради від 27.01.10 № 62/10 Про розгляд протесту виконуючого обов'язки прокурора м. Луганська від 14.01.2010 № 07/88 на рішення Луганської міської ради від 05.09.2006 № 9/17.

3. Стягнути з відповідача, Луганської міської ради, 91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, код 26070794, на користь позивача, ТОВ "Заря плюс К", 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, 48/209, код 34280150, витрати, пов'язані зі сплатою держмита у розмірі 85,0 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,0 грн.

Наказ видати після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя                                                                      А.Г.Ворожцов