Вирок № 85533078, 08.11.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/4557/18

1-кп/242/290/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Прокопова П.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , цивільного позивача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, який перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює прохідником в ш/у Покровське,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Нетайлове Донецької області, громадянина України,з середньою освітою, раніше не судимого, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, працює дорожнім робітником в ДС Промгрупа, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2018 року в період часу з 02 годині 45 хвилин до 07 години 30 хвилин ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , проходячи біля житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , побачили автомобіль марки ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , та у них раптово виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 діючи умисно, незаконно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , використовуючи пластину у вигляді крюка, яку зняв з одного склоочисника автомобіля марки ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 відкрив водійські двері цього ж автомобілю та сів за кермо. ОСОБА_2 в свою чергу сів на пасажирське сидіння. Після цього ОСОБА_1 вирвав з нижньої панелі дроти запалювання та завів вищевказаний автомобіль, після чого разом із ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, таким чином умисно, незаконно, за попередньою змовою групою осіб заволоділи транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 вартістю 51390 гривень 00 копійок, що належить ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно 15 травня 2018 року приблизно з 02 години 45 хвилин до 07 години 30 хвилин він разом з ОСОБА_2 проходив біля житлового будинку АДРЕСА_4 . Вони біля будинку побачили автомобіль марки ВАЗ 21099, підійшли та відчинили його за допомогою пластини з склоочисника, він сів за кермо, ОСОБА_2 на пасажирське сидіння. За допомогою дротів запалювання завів вищевказаний автомобіль та поїхали, десь через два квартали автомобіль вони залишили. В скоєному розкаюється, шкоду, спричинену злочином ним відшкодовано.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та пояснив, що 15 травня 2018 року вночі він разом з ОСОБА_1 , проходячи біля одного житлового будинку по АДРЕСА_4 . побачили автомобіль марки ВАЗ 21099, на якому вони вирішили покататися, вони його відкрили, завели дротами запалювання та поїхали, зробивши на ньому декілька кіл по місту,залишили автомобіль.За кермом був ОСОБА_5 , умисла продати авто або запчастини з нього у них не було. В скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він є власником автомобілю марки ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 , яким користувався фактично чоловік його доньки ОСОБА_4 , який і повідомив його, що автомобіль було викрадено. В подальшому працівниками поліції машину було повернуто. ОСОБА_1 було відшкодовано матеріальну та моральну шкоду. Просить обвинувачених суворо не карати.

Цивільний позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлений ним цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просить залишити без розгляду.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суд вважає вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України як умисне, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вперше скоїли кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, працює, має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, працює.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не виявлено.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, оцінюючи бездоганну поведінку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після вчинення ними кримінального правопорушення, їх щире каяття, враховуючи, що обвинувачені раніше не судимі, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність та це право є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції; кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувається за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції, суд при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважає, що ступінь їх небезпечності не перевищує принципу поваги до особистої свободи, а тому дійшов до висновку про призначення їм покарання, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті з застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи у розмірі 4719,00 грн. по 2 359,50 грн. з кожного.

Питання про речові докази вирішується у відповідності зі ст.100 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, проживання;не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави р/р UA048999980000031111115005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження» процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судової експертизи у розмірі 2359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 50 коп. (за висновком експерта № 1969 від 19.06.2018 року).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави р/р UA048999980000031111115005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження» процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судової експертизи у розмірі 2359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 50 коп. (за висновком експерта № 1969 від 19.06.2018 року).

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 , повернутий цивільному позивачу ОСОБА_4 , повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська